Завтра, 20 березня, аграрії вимагатимуть від парламенту розглянути законопроект №7403-2, який передбачає повернення відшкодування ПДВ при експорті олійних культур.

В іншому випадку кілька аграрних асоціацій анонсували масштабні акції протесту по всій Україні. У грудні минулого року при внесенні змін до Податкового кодексу більшість у парламенті не помітили правку про скасування відшкодування ПДВ при експорті соняшнику, сої та ріпаку. Ряду аграрних асоціацій і народних депутатів вдалося відстрочити її вступ у силу на півроку для сої (до 1 вересня 2018 р.) і майже на два роки для ріпаку (до 1 січня 2020-го).

Чи справді так критично скасування відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку для фермерів?

Фото: Голос UA

У заявах представників профільних асоціацій можна зустріти різні цифри по потенційним збиткам аграрної галузі. Основна теза: скасування відшкодування ПДВ призведе не тільки до фактичного зростання видаткової частини експортерів, але і до зниження цін на дані культури олійних на внутрішньому ринку. Передбачуване падіння поточних цін оцінюється від 16,7% до 20%, а сума збитків до 10 млрд грн. Однак, якщо розуміти принцип відшкодування Податку на додану вартість при експорті — зазначені цифри падіння доходів від реалізації здадуться вкрай напруженими.Наприклад, середнє фермерське господарство з виробництва сої, яке самостійно експортує свою продукцію. Його зарплатний фонд буде займати до 20-30% видаткової частини, ще 10-15% — це витрати на оренду землі, договори, які укладено безпосередньо з пайовиками і що не супроводжуються сплатою ПДВ.

Середня рентабельність виробництва сої в Україні — від 25%, що вказує нам на питому вагу витрат у кінцевій ціні 1 тонни сої на рівні до 75%. Паралельно, важливо взяти до уваги, що тільки частина вхідної сировини та наданих фермі послуг купуються у платників ПДВ і дозволяють даному фермеру сформувати податковий кредит. Таким чином, питома вага витрат, які формують податковий кредит в доході даного підприємства не перевищує 30-35%, що при скасуванні відшкодування ПДВ зі ставкою в 20% знизить його дохід (виторг) всього на 6-7%.

Нагадаю, в 2016-му році середня рентабельність виробництва соняшнику склала 63%, ріпаку — 44,9%, соєвих бобів — 51,8%. Даний приклад також підтверджується й офіційною статистикою фіскальної служби. Так, при сплаті ПДВ підприємствами АПК в 2017-му році на суму в 19,5 млр. грн. — сума відшкодування за нього склала всього 3,94 млрд грн. Якщо також врахувати, що в середньому не менше 30% продукції українського АПК відправляється на експорт (зі збереженням права на відшкодування податкового кредиту та зі сплатою ПДВ за нульовою ставкою), то питома вага витрат, що дозволяють формувати податковий кредит у загальному по АПК складе всього 15, 5%. Тобто, при поточній ставці ПДВ в 20% — скасування права на відшкодування при експорті (як сталося з соєю та ріпаком) відобразиться в підвищенні видаткової частини всього на 3,1%. Що, до речі, також не мало, але це зовсім не розтиражовані ЗМІ 17-20%.

Підвищення видаткової частини на 17-20% відбудеться тільки у трейдерів і торгових домів, і тільки в тій частині продажів, яка здійснюється коштом постачань від фермерів-платників ПДВ. Настільки ж неоднозначна теза і стосовно того, що внутрішні ціни після звільнення операцій з експорту насіння ріпаку та соєвих бобів від ПДВ почнуть знижуватися в прямій пропорції з доходами експортерів. Річ у тому, що обидві культури олійних є суто експортноорієнтованими. Наприклад, в минулому році на експорт було відправлено 86% вирощеного насіння ріпаку та 64% — соєвих бобів.

Джерело: Держкомстат, Фіскальна служба, розрахунки автора

Фактично і ті виробники, які експортують вирощену продукцію самостійно, і трейдери можуть без шкоди рівню цін в будь-який момент збільшити постачання на зовнішній ринок. А чинний сьогодні розрив між експортною і внутрішньою ціною в 8,3% по ріпаку та 4,5% по сої говорить про те, що багатьом виробникам рапсу може виявитися вигідніше продовжити орієнтуватися на експорт. Тому, незначне зниження закупівельних цін може відбутися тільки в сегменті соєвих бобів.

Джерело: Держкомстат, Фіскальна служба

При цьому, різниця між внутрішньою і експортною ціною на обидві культури — не постійна, і в залежності від поведінки ринку і ряду зовнішніх чинників — в майбутньому можливо її звуження або розширення, що буде відповідним чином відбиватися на недоотриманому прибутку виробників.

У свою чергу, очевидно, що даний недоотриманий прибуток від зниження внутрішніх цін буде розподілятися між аграріями і переробними підприємствами, оскільки обидві сторони мають істотний вплив на ринок. Але, в будь-якому випадку, навіть якщо представлені асоціаціями оцінки потенційних збитків завищені, сам факт, що одна галузь намагається шляхом рейдерської атаки (ще й використовуючи для цього державу як інструмент) перерозподілити частину прибутку іншого — неприпустимий. Як неприпустимо і те, що агрохолдинги, підтримуючи збереження мораторію, штучно занижують ціну землі на 70-100%, а потім займаються вирощуванням високомаржинальних культур, виснажують грунти, як це відбувається з олійними.

Я дуже добре пам’ятаю промови представників даних профільних асоціацій, коли рівно рік тому вони активно виступали на круглих столах в підтримку збереження мораторію на продаж сільськогосподарських земель, обґрунтовуючи таку позицію тільки тим, що вони не хочуть платити більш високу орендну плату, а коштів для повного викупу землі у них поки недостатньо. Тоді ця небезпечна гра в виборчий протекціонізм виявилася на їхньому боці. Сьогодні, коли хтось з такою ж доброю метою — захистити українські грунти (і трохи урізати свої витрати на закупівлю сировини) грає у виборчий протекціонізм за їх рахунок — вони активно протестують і скаржаться на несправедливість держави.

Сподіваюся, що виробникам сої і ріпаку вдасться відстояти компромісне рішення з питання скасування відшкодування ПДВ при експорті, але даний кейс стане повчальним уроком для всіх учасників ринку, які практикують застосування інструментів недобросовісної конкуренції в партнерстві з державою.