Майже рік або 310 днів Нацбанк дрейфував у фінансовій системі держави без офіційного керівника.

Чого чекають від наступника Валерії Гонтаревої? Майже рік або 310 днів Нацбанк України дрейфував у фінансовій системі держави без офіційного керівника. Біля керма регулятора перебував виконавець обов’язків першого заступника голови Яків Смолій. 15 березня Верховна Рада призначила його головою НБУ.

Смолій понад 20 років в банківських структурах і не чужий аграрному бізнесу — з 2010 по 2014 рік він входив до наглядової ради ЗАТ «Молочний Альянс» і ПАТ «Новоархангельський сирзавод».

iAgro запитав в учасників аграрного ринку та експертів — чого вони чекають від нового голови Нацбанку і що у співпраці з фінансовими установами потрібно терміново змінити.

Іван Слободянюк, голова комітету Асоціації фермерів і приватних землевласників України

Проблема співпраці аграріїв і банківського сектора не зводиться лише до захмарно високих відсоткових ставок. Куди серйозніша проблема взаємодії банківського сектора і невеликих господарств. Наприклад, є банки, які навіть розмовляти не будуть з господарствами, що мають менше за тисячі гектарів землі. Відповідно, у невеликих гравців немає мотиву навіть готувати пакет документів на отримання позики.

Внаслідок цього, з банківського ринку випадає величезна кількість господарств. Хоча вони все одно знаходять джерела фінансування, але ці гроші де-факто знаходяться в тіні. Це, по-перше, дуже ризиковано для самого учасника такої схеми, а по-друге, це кошти, які могли б працювати в банківському секторі, і, відповідно, на економіку. В порядку використання коштів, які заплановані на цей рік, дуже цікаво прописано, що компенсації за відсотковими ставками фермери отримуватимуть в тих банках, які уклали меморандум з міністерством. Які це банки — наразі не відомо. Виходить так, що тих, хто хоче отримати компенсацію, заганяють під конкретні банки, і це є ринковим обмеженням. Тобто, це виглядає як досить грубий протекціонізм державних банків.

Я думаю, що нове керівництво Національного банку має поставити собі за мету зменшення процентної ставки для реального сектора економіки. І її не досягнення є підставою для відсторонення керівника з посади.

Микола Попов, голова фермерського господарства «Маяк»

Судячи з рівня процентних ставок на ринку банківських послуг, співробітництво аграріїв і банківського сектора в Україні можна схарактеризувати негативно. На сьогодні для мене, як для фермера, процентна ставка в банку становить 26%, а з урахуванням страховок — усі 32%. Це вкрай багато. Нам більше підходить інструмент аграрних розписок. За ним відсоток нижче фактично вдвічі — 16%, з планами зниження ставки до 8-12%. Система розписок вигідна і доступна. Але тут одне «але». Якщо раптом якийсь форс-мажор, то повинен повернути хоч товар, хоч фінанси. Страхові компанії тут уже не помічники.

З огляду на те, що новий голова Нацбанку має досвід роботи в АПК і знає всі ази цього бізнесу, то, швидше за все можна розраховувати на непряму підтримку нас, фермерів. Але час покаже, якою буде мета його діяльності: підтримка агрохолдингів або малих фермерських господарств.

Іван Заєць, член Ради Асоціації фермерів та приватних землевласників України

Сьогодні кредитна політика банків не стимулює розвиток фермерства. Облікова ставка банку дуже висока. Тому взяти кредити практично неможливо, особливо фермерам. Навіть потужні агрохолдинги намагаються залучати кредитні ресурси ззовні. В цілому, збільшення ролі банківського сектора в АПК буде залежати від того, як буде врегульована проблема застави.

Крім фінансування банками фермерів шляхом власних коштів, в цьому році через банки виділяються і кошти з бюджету в рамках програм держпідтримки. Це зовсім інша справа і тут важливо самому банку знайти баланс інтересів. Але подивимося, як буде розподілятися мільярд через банки, побачимо, які будуть механізми.Тому що банку завжди вигідно віддати більшу суму грошей позичальникові, який має менший ступінь ризику. Фактично, потрібно розробити спеціальні механізми всередині банківської системи на підтримку сімейної ферми. Якщо буде таке розуміння, то форми співпраці знайдуться.

Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера

Український аграрний сектор задихається від відсутності оборотних коштів. Кредити для аграріїв фактично стали недоступними. Але якщо хтось думає, що ситуація зміниться після призначення нового глави НБУ, він помиляється. На мій погляд, новий голова Національного банку України буде вести жорстку монетарну політику з достатнім обмеженням кредитування економіки, яку вів попередній голова. Так діяв би будь-хто, призначений зараз на цю посаду.

Пом’якшення монетарної політики може зіграти на руку дуже небагатьом, але в тому числі і аграрному сектору країни. Але воно також матеріалізує додаткові ризики, пов’язані зі збільшенням девальваційного тиску на гривню і з інфляцією. Абсолютно усвідомлюючи це, виконуючи обов’язки голови Національного банку країни, чинний голова Яків Смолій через монетарну раду двічі піднімав облікову ставку (один раз на 1,5%, потім ще раз на 0,5%) і довів її до рівня 16%. Це робить облікову ставку Нацбанку України найвищою обліковою ставкою на сьогодні в Європі. Зрозуміло, що при такій високій обліковій ставці навряд чи можна очікувати розширення кредитування.

Не варто очікувати з боку регулятора на більшу увагу до аграрного напрямку. В першу чергу тому, що будь-які особливі стимули з боку Національного банку на користь окремих галузей точно не будуть вітатися, наприклад, Міжнародним валютним фондом. Я думаю, що Нацбанк нічого в реальності не може зробити для видачі пільгових кредитів. При всій симпатії до аграрного сектору, як до одного з секторів, який реально дозволяє економіці хоч якось розвиватися, я боюся, що цього не станеться.