Основні перспективи відкриваються в сегменті овочів і фруктів. На товари, в яких Україна традиційний лідер — пшеницю і масло — Ізраїль ввів квоти на ввезення.
Україна завершила переговори щодо положень Угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем, чий ринок — один з найбільш міских в світі. За минулий рік, обсяг імпорту в цю країну склав 62 млрд доларів. Теоретично, умови ввезення продукції українських сільгоспвиробників в цю країну можуть істотно не покращиться. На практиці — це відбудеться не у всіх. Сьогодні саме аграрії — основні українські експортери в Ізраїль.
За даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі (МЕРТ), в 2017 році обсяг українського експорту аграрної продукції в цю країну склав 411,2 млн, при тому, що загальний обсяг експорту товарів — 604,7 млн доларів. МЕРТ включив Ізраїль в ТОП-20 країн, в які при правильному застосуванні зусиль обсяг експорту може значно зрости.
За даними Мінагрополітики, основні позиції в структурі експорту до Ізраїлю займають зернові (в минулому році Україна експортувала цієї продукції на 281 млн доларів), олійні (47,8 млн доларів), залишки і відходи харчової промисловості (29,1 млн доларів), молоко згущене (4,7 млн доларів), масло (9,1 млн доларів), і цукор (7,6 млн доларів).
Заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева заявила, що Ізраїль входить в ТОП-20 країн за обсягом товарообігу аграрними і харчовими продуктами з Україною, і підписання угоди про ЗВТ відкриє нові можливості як для тих українських експортерів, які вже працюють на цьому ринку, так і для тих, хто тільки збирається туди вийти. Особливої актуальності питання про створення ЗВТ отримало після 1 січня 2016 року, коли Росія зупинила дію аналогічної угоди з Україною, а також заборонила імпорт великого переліку сільськогосподарських товарів — м’яса і м’ясопродуктів, риби, молока і молочних продуктів, овочів, фруктів і горіхів.
Однак, згідно з попередньою оцінкою, основні переваги від ЗВТ з Ізраїлем отримають українські промисловці, а не аграрії. Зокрема, як заявила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська, угода передбачає скасування ввізних мит для 80% промислових товарів з України. Водночас, для українських аграріїв ситуація не настільки феєрична. Річ у тім, що одним з ключових питань, за яким сторонам довго не вдавалося прийти до консенсусу під час численних переговорів, був експорт української пшениці. Ця культура — одна з основних в рейтингу експортованих в Ізраїль сільгосппродуктів. Зокрема, за даними МЕРТ, за підсумками 2016 року найбільшу частку в загальному обсязі українського експорту до Ізраїлю — 16% — зайняла саме пшениця. Однак після підписання ЗВТ якраз пшениця буде експортуватися в Ізраїль без мит тільки в рамках квоти, але який її розмір — поки не відомо. Крім пшениці, квоти на безмитне ввезення встановлені також на українську соняшникову олію і окремі види молочної продукції. Тобто, на основні українські експортні позиції.
Микольська пояснює це закритістю ізраїльського ринку, особливо в частині агропродукції, де ставки ввізного мита по окремих продуктах можуть перевищувати 280%. Правда, угода про ЗВТ з Ізраїлем передбачає перехідні періоди — три, п’ять і сім років — протягом яких мита на українські товари будуть знижуватися до нуля.
За даними Кабміну, через три роки мита будуть обнулені для спецій, насіння, борошна, кетчупів, консервів і кондитерських виробів. Однак в окремих сегментах і зараз для українських аграріїв є великі перспективи нарощування постачань до Ізраїлю, вважають експерти Української плодоовочевої асоціації (УПОА). Щорічно Ізраїль імпортує плодоовочевої продукції на 400—450 млн доларів, і Україна могла б зайняти свою нішу в постачанні волоських горіхів, по яким наша країна є найбільшим експортером в Європі.Також Ізраїль імпортує значні обсяги дешевих яблук з Туреччини, Китаю та Іспанії, і Україна могла б поставляти 5—7 тис. тонн цих фруктів. Крім того, Ізраїль імпортує заморожених і свіжих ягід на 12 млн доларів, цибулі — на 2,5 млн доларів, і українські виробники могли б зайняти частину цього ринку.
Також, на думку УПОА, Україна могла б поставляти в Ізраїль помідори, коли в літній період їх виробництво там ускладнене високими температурами. Керівник УПОА Федір Рибалко пояснив, що підмогу українському експорту можуть надати наші співвітчизники в Ізраїлі, які оперативно відстежать привабливий рівень цін. Крім того, в порівнянні з багатьма конкурентами, наприклад Нідерландами, логістика з України буде вигіднішою. «А доставка з України яблук морем в Ізраїль буде дешевше, ніж машиною — в Білорусь», — зазначив він, і додав, що розвиток річкового судноплавства в Україні дозволив би істотно активізувати торгівлю сільськогосподарською продукцією з ринком Ізраїлю, Близького Сходу, Єгипту. «Потрібно робити, як в Еквадорі — невелике судно в 3—4 тис. тонн з комбінованим вантажем в різних зонах зберігання, але їде не 40 днів, а 20 днів», — зазначив він. У той же час в УПОА відзначають, що Ізраїль є потужним експортером плодоовочевої продукції — річний обсяг експорту майже вдвічі перевищує імпорт. «Тому поставляти продукцію в Ізраїль буде нелегко — оскільки ця країна є нетто-експортером плодоовочевої продукції преміальної якості, конкуренція на ринку — досить висока, а вимоги до якості — ще вище», — вважає він. Це й не дивно, оскільки Ізраїль вже давно займає провідні позиції в сфері ефективного землеробства. Варто лише зазначити, що технологія крапельного поливу була запатентована і отримала промислове поширення саме в Ізраїлі, а сьогодні один ізраїльський фермер виробляє продукції стільки, що вистачає для прожитку 95 осіб, тоді як український — тільки на 15.
Що натомість?
В угоді про ЗВТ з Ізраїлем передбачено, що Україна знизить мита на деякі види сезонних овочів і фруктів. Однак, на думку Федора Рибалко, не варто очікувати напливу овочів з Ізраїлю в Україну. «З овочів на українському ринку проскакували дрібні томати і перець. Ну буде у них перець дешевше, ніж голландський трошки. Але ми його і так імпортуємо, вони закривають нішу, коли у нас немає внутрішнього виробництва », — сказав він.
Олександр Суков