За порушення інспектор може оштрафувати підприємство на 70 тис. грн і зупинити виробництво.
Олександр Суков
З 4 квітня в Україні запрацює нова система контролю якості і безпеки продуктів харчування. У цей день набуває чинності закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я і благополуччя тварин». Цей документ, який, за словами віце-рем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе вводить чіткі та прозорі процедури перевірок, мінімізує корупцію і сприятиме підвищенню якості продукції, але з іншого боку — відкриває двері призабутим вже співробітникам Держпотребслужби. В українських реаліях ризики, які несе другий фактор можуть перевищити позитив від першого. Згідно з новими правилами, підприємства будуть розділені на категорії в залежності від ступеня ризику і протокол перевірок всередині цих категорій буде відрізнятися. Також розроблено анкету-опитувальник перевірок (Акт перевірки), яка є публічною, що, як розраховують розробники, повинно запобігти зловживанням.
За порушення закону для компаній передбачені штрафи до 70 тис. грн., а в разі, якщо інспектор встановить, що вироблена підприємством продукція загрожує життю або здоров’ю людей, він може призупинити його роботу.
Як повідомив iAgro джерело в Держпотребслужбі, станом на ранок понеділка, частина документів ще перебувала на узгоджень в інших міністерствах і відомствах, проте в цілому «критична нормативна база сформована і закон запрацює».
Серед критеріїв відбору враховуватимуть сферу діяльності підприємства, результати попередніх перевірок і т.п. Також, відповідно до групи ризику, до якої належить підприємство, може бути збільшена частота перевірок — якщо зараз вона становить раз на два роки, то в новому законі може становити 3 місяці-півроку-рік.
За словами співрозмовника iAgro, більше занепокоєння викликає забезпечення митного контролю, де, на відміну від внутрішнього, ще залишається закритими ряд нормативних питань. «Однак і тут немає проблем, які б блокували роботу», — сказав він.
Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко пояснив, що інспектори почнуть перевірки з торгових закладів, де будуть закуповувати зразки продуктів харчування і відправляти їх в державні лабораторії на перевірку. Якщо лабораторія встановить, що продукція не відповідає технічним умовам самого виробника, або тому, що написано на її упаковці, то будуть проведені повторні лабораторні аналізи. І якщо буде друге підтвердження порушень, то тільки тоді інспектори прийдуть з перевіркою вже на саме підприємство. В ході перевірок якості продуктів харчування, які українці сьогодні купують на ринках і в супермаркетах, може відкритися багато «цікавого». У 2014 році був введений мораторій на перевірки, і багато виробників зловжили цією довірою — як в частині інгредієнтів, так і в частині загального дотримання правил, норм і регламентів забезпечення безпеки харчових продуктів. Практика ставала все більш поширеною, так як чесні виробники опинилися дискриміновані порівняно з фальсифікаторами. В окремих категоріях Дорошенко оцінює частку фальсифікату в 50%. Згідно із законом, відповідальність за неякісний продукт розподіляється рівномірно між виробником, постачальником і продавцем. Але на практиці, великі торгові мережі не стали займатися перевірками закуповуваних продуктів, оскільки це означало б для них дуже істотні витрати. Наприклад, тільки один аналіз в лабораторії коштує 1 тис. грн., а детальне дослідження може «потягнути» на 20-30 тис. грн.
Отже, порядок сум на double-check наданої постачальниками продукції потягнув би для рітейлерів в мільйони гривень, який можна було б покрити тільки збільшивши торгову націнку. Штраф на цьому тлі виглядає і простіше, і вигідніше. «В результаті у нас наступила повна анархія: виробник став підзвітний тільки самому собі, торговельні мережі також пішли від контролю, тому що зацікавлені в обсягах продажів, а громадські організації були відсторонені, тому що за законодавством вони повинні були отримати у виробника письмову згоду на контроль продукту. Природно, ніхто ніяких погоджень не давав», — сказав Дорошенко. Для порівняння, в ЄС виробник викритий в порушеннях вимог до якості, отримує колосальні штрафи, його «викидають» з усіх торгових мереж, і він, швидше за все, вже ніколи не зможе займатися виробництвом. Попри те, що максимальний розмір штрафу, який може бути накладено в Україні на компанію, становить скромні 70 тис. гривень, сам факт відновлення контролю принесе свої плоди вже через кілька місяців, впевнені в Українській асоціації постачальників торговельних мереж. Однак, пам’ятаючи про старі «гріхи» чиновників Держпотребінспекціі і Санепідемстанції, правонаступником яких стала Держпотребслужба, виробники ставляться до майбутніх перевірок насторожено.
«Такі перевірки були і раніше, і, на мою думку, ні до яких позитивних змін вони не приведуть. Для мене це ще одна складова корупції. Так було і так буде. Завжди до продуктів харчування можна причепитися, як би якісно вони не були зроблені. Тому в майбутніх перевірках я не бачу нічого доброго», — сказала iAgro Людмила Дригало, власник одного з найбільших підприємств з випуску заморожених продуктів. Водночас вона зазначила, що на підприємство була впроваджена система безпеки харчових продуктів НАССР, в рамках якої був прийнятий на роботу інженер з якості продукції, і є своя лабораторія, яка стежить за якістю продукції.