Чи можна побудувати гарну кар’єру в агробізнесі, не виїжджаючи в Європу?

Український ринок праці лихоманить — трудоспроможні, мобільні і досвідчені працівники виїжджають на заробітки в Європу. Сьогодні вже складно знайти не те що хорошого інженера, а хорошого сантехніка, хоча для отримання такої спеціальності не потрібно 5 років просиджувати на студентській лаві.

Аміна Трач, директор AGA Recruitment, спеціалізованого агентства з пошуку та підбору персоналу в АПК, розповіла iAgro, чому так склалося, які це відкриває можливості перед тими, хто ще не виїхав, і як можна побудувати гарну кар’єру в українському агробізнесі.

Нещодавно одна з аграрних транснаціональних компаній запросила інформацію за рівнем зарплат серед робочих спеціальностей на переробних підприємствах. Виявилося, що в Україні такі фахівці заробляють 300-600 доларів, а виїхавши на роботу на такій же завод тієї ж компанії, але розташований в Польщі, зможуть отримувати вже від 1 тис. євро і вище. Тому на ринку праці в аграрній сфері ситуація невтішна — вузькі фахівці отримують тут навички, знання і досвід, щоб потім виїхати з цим багажем на роботу в країни Східної Європи. Не в останню чергу вина в ситуації, що склалася лежить на самих роботодавцях. Наприклад, власники агробізнесу в західній Україні, звідки робітники поїхали на заробітки в Європу, вважають за краще тепер переманювати працівників з інших регіонів України — доставити їх на роботу вахтовим методом і забезпечити житлом для них набагато дешевше, ніж піднімати зарплату місцевим кадрам до рівня, конкурентного «заробітчанському». В Україні вже усталена практика, коли власник агрофірми наймає механізаторів тільки на період польових робіт, а після — відправляє їх на півроку на біржу праці. Йому так вигідніше, він економить, не бажаючи в період міжсезоння виплачувати хорошому співробітнику навіть мінімальну зарплату. Однак, до початку наступного сезону цей тракторист вже оре в прямому і переносному сенсі на власника агрофірми в сусідній Польщі.

Наші роботодавці часто і не намагаються створити хороших умов праці. І тому розумні молоді українці з мінімальною англійською, навіть якщо у них немає вищої освіти, вже давно сидять в Європі. І нехай вони там працюють на тваринницьких фермах підсобними робітниками, і до них часто ставляться, як до людей «другого сорту», ​​але після зміни вони перевдягаються, сідають в поїзд, і через півгодини вже гуляють по Амстердаму або Копенгагену. Коли дивишся на фото такого хлопця, які він постить в Facebook з Європи, ніколи не подумаєш, що він — рядовий робітник на фермі. І таких працівників вже не переманиш назад в Україну, де на них чекає робота в глушині, в якій з розваг — тільки місцевий шинок, а до цивілізації потрібно добиратися півдня.

Такий відтік кадрів породжує масу можливостей для талановитих і здібних. Досить сказати, що аграрний бізнес в Україні за рівнем зарплат програє хіба що таким сферам, як IT та фармацевтика, а в порівнянні іншими галузями зарплата в ньому на 10-30% вище. В агробізнесі сьогодні дуже великий дефіцит кваліфікованих і вузькоспеціалізованих кадрів — хороші головні агрономи, інженери, зоотехніки, технологи користуються дуже великим попитом. Дефіцит аграрних кадрів приблизно такий же, як був у будівельному бізнесі до кризи 2008 року, коли квартири розкуповувалися, як гарячі пиріжки, а будівельні компанії заробляли десятки і сотні мільйонів доларів і просили лише одного — працівників.

Сьогодні ринок праці в агросекторі — це ринок працівника, а не роботодавця, і це відкриває масу можливостей знайти хорошу роботу навіть тим, хто ще поки не володіє фундаментальними знаннями і солідним досвідом. Найбільший дефіцит на фахівців, які мають досвід роботи на стику двох і більше спеціальностей. Наприклад, бізнес дуже потребує тих, хто не тільки знає свою аграрну спеціальність, а й вміє добре рахувати гроші і приймати вірні бізнес-рішення, прораховувати рентабельність бізнесу. Так склалося, що аграрні вузи можуть підготувати хорошого аграрія або хорошого економіста, а ось щоб поєднати ці знання в одній людині — такого поки немає. І це наша точка росту.

Щоб домогтися успіху в Україні, сьогодні потрібно лише бути мобільним, легким на підйом, бути готовим вчитися і пробувати нове. У кожного, хто вибрав для себе аграрний бізнес, сьогодні є всі шанси застрибнути в соціальний ліфт. Не потрібно думати, якщо у тебе немає вищої освіти, і ти — лише працівник на елеваторі десь на Кіровоградщині, то у тебе немає хорошого і забезпеченого майбутнього в цій країні. Зараз епоха інтернету, він є навіть в глухих селах, а можливостей для дистанційного отримання освіти — безліч. Можна знайти в інтернеті будь-які підручники, і вивчити англійську по Skype. А далі — стукати в двері агрофірм, отримувати досвід, і рухатися далі.

Сьогодні провідні аграрні компанії періодично підсилюють свій персонал шляхом набору молодих, енергійних і амбітних хлопців з регіонів, готових працювати на результат. І водночас розглядаються резюме молодих людей, що працюють на рядових позиціях в цьому бізнесі. І це тільки один з багатьох прикладів соціальних ліфтів, які вже є в українському агробізнесі. І щоб сісти в такий ліфт, не потрібно їхати в Європу на заробітки.