Плани на п’ять років — наростити урожай до 100 млн тонн, якщо їх не поламає «Укрзалізниця»

Олександр Суков

Попри затяжну весну і пізній старт посівної, оператори ринку очікують врожай вище торішнього. Згідно з прогнозом Української зернової асоціації, що об’єднує провідних зернотрейдерів, урожай в цьому році складе + 2-3 млн до результату 2017 року або 62-63 млн тонн.

«Навіть якщо з посівом ми затрималися на 2-3 тижні, але зате середня температура досить висока, і це дасть можливість рослинам розвиватися швидко і компенсувати відставання. Я думаю, що ми ще здатні набрати хороші показники. Плюс, частина посівних площ з-під ячменю перекочує на кукурудзу, тому врожайність буде вище», — сказав президент УЗА Микола Горбачьов. Відповідно збільшиться і експорт.

«Експорт в новому сезоні складе близько 49 млн тонн зернових і олійних в порівнянні з 46,3 млн тонн цього», — зазначив він. В розрізі культур урожай очікується: пшениці 27 млн ​​тонн проти 26,5 млн тонн в минулому сезоні, зростання експорту — з 17 до 18 млн тонн, кукурудзи 27 млн ​​тонн проти 24,8 млн тонн, експорт може збільшитися з 19 до 21 млн тонн, ячменю 7,8 млн тонн проти 8,6 млн тонн, експорт — скоротиться до 4,3 млн тонн в порівнянні з 4,6 млн тонн в 2017/2018 МР., сої 3,9 млн тонн, на рівні минулого року, при цьому очікується зниження експорту з 2,7 млн ​​тонн до 2 млн тонн.

Прогнози профільного Міністерства поки не підтверджують цю оцінку, але і не суперечать — раніше Мінагро задекларувало, що очікує урожай «не нижче, ніж у минулому році». Як написав на своїй сторінці в Facebook перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк, перезимування озимих було одним з найбільш сприятливих за останні роки, а запаси вологи — найвищі за останні 10 років. Травень очікується на 1-2 градуси тепліше середніх показників, опади прогнозуються в межах норми, що позитивно вплине на вегетацію рослин.

З огляду на, що темпи посівної поступово зближуються з торішніми, старт сезону не викликає серйозних побоювань. Якщо екстраполювати поточну динаміку врожаїв на майбутні періоди, то в горизонті найближчих п’яти років врожай в Україні (зернові + олійні) виросте до 2022 року до 100 млн тонн, а експорт — до 70 млн тонн, прогнозують в УЗА.

У 2010 році Україна різко наростила виробництво кукурудзи — з 10 до 20 млн тонн, і таке ж зростання можливе і по пшениці — сьогодні в Україні збирається 4 тонни пшениці з гектара, тоді як в світі врожайність досягає 8 тонн. Перспектива подальшого зростання є і у кукурудзи — в Україні врожайність становить 6 тонн з гектара, в світі — 11-12 тонн, а окремі гібриди вже навіть дають врожай і до 20 тонн з гектара.

«Не збільшуючи посівні площі, Україна здатна значно збільшити виробництво зерна і його експорт», — сказав Горбачьов.

Обмежувачем цієї динаміки може стати поточна ємність експортної інфраструктури, в першу чергу — залізниці. Поточні потужності зі зберігання і перевалки дозволяють вже перевантажувати на судна понад 60 млн тонн зерна в рік. Проблемою залишається доставка зерна в порти залізницею. Проблема при цьому не в дефіциті вагонів, що було поширеною версією причин регулярних колапсів в період пікових відвантажень, а дефіцит тяги, вважають експортери. Плани побудувати в Україні завод з виробництва локомотивів навряд чи можуть вирішити проблему в доступному для огляду майбутньому, оскільки будівництво заводу займе багато часу.

«Збільшити виробництво зерна без локомотивів — нереально, ми знаходимося на межі логістичних можливостей. Цей глухий кут не дасть аграрному сектору розвиватися. Тому що жоден виробник не буде інвестувати в збільшення виробництва, щоб через проблеми з логістикою в кінці сезону залишитися з непроданими залишками, які будуть тиснути на ціни, і, врешті-решт, можуть призвести до банкрутства підприємства», — вважає Горбачьов.

Варіант пропонований УЗ — закупівля приватними операторами локомотивів і передача їх в лізинг, невигідна для останніх в силу а) ненадійності курсу національної валюти б) відсутності гарантій дотримання домовленостей в разі зміни менеджменту УЗ.

Відзначимо, що лібералізація ринку тяги закладена в архітектуру реформи «Укрзалізниці» в семирічній перспективі. Але, з огляду на те, що цей сегмент один з найбільш маржинальних, то менеджмент УЗ планує підняти за рахунок нього загальну прибутковість підприємства і прогнозує допуск приватної тяги не раніше ніж через п’ять років.

Як повідомляв iAgro, «Укрзалізниця» шукає шляхи оптимізації зернової логістики. Зокрема, за словами директора з економіки та фінансів держкомпанії Андрія Рязанцева, залізниця цього року вирішила відмовитися від перевезень зерна партіями менше, ніж п’ять вагонів. Згодом «Укрзалізниця» планує піти ще далі — завантажувати зерно тільки на тих станціях, які можуть забезпечити навантаження партії мінімум в 10 вагонів.