«Україна? Так хто про неї знає, і взагалі там війна». Ця цитата — репліка учасника з однієї з європейських країн — постачальника ягідної продукції на ринок ЄС, на найбільшій міжнародній конференції по ягідництву. І вона чітко характеризує рівень конкуренції, який доводиться долати Україні на зовнішніх ринках. На внутрішньому ринку ситуація не легше: ягоди — десертний продукт, на яких українці почали економити в першу чергу.
Ірина Кухтіна, президент Асоціації «Ягідництво України», голова спілки «Інноваційне фермерство та кооперація» — про те, як знайти баланс між необхідністю нарощувати експорт і при цьому виховувати внутрішній попит.
Щоб говорити про ринок органічних ягід необхідно в загальному розуміти різницю між органічним і звичайним конвенційним ягідництвом. Якщо винести за дужки різні підходи до виробництва, то принципова різниця в тому, що в органічному землеробстві превалює превентивний підхід — тобто з усіма хворобами і шкідниками борються ще до їх виникнення. Конвенційне ягідництво вирішує проблеми по мірі їх надходження.
Ринок органічного ягідництва в Україні крихітний — 1% загального ринку ягід України. Але потенціал у цього сегмента величезний, особливо в експортній його складовій — ринок органічних ягід у світі зростає на 10-15% в рік. В Україні на сьогодні існує тільки одне сертифіковане підприємство, яке реалізує органічні саджанці («Перший органічний розсадник» в Львівській обл. — iAgro). Але галузь сама по собі нова, тому кількість гравців буде рости.
Чи готовий український споживач купувати органічну ягоду? У масі своїй не готовий, тому що купівельна спроможність в Україні не просто низька, вона продовжує падати. У нас ягода в культурі споживання — це десертний продукт. І від нього відмовляються в першу чергу. У 2013 році в Україні на душу населення споживали 55 кг ягід і фруктів, а зараз тільки 35 кг. А прошарок людей, які готові платити додатково саме за органіку, ще менше. Три роки тому фрешмаркет в Україні був десь 60-70% — зараз, на рівні 40%.
Згідно з офіційною статистикою, в 2017 р. загальні обсяги виробництва ягід в Україні скоротилися на 13% в порівнянні з 2016 роком до 120 тис. т, з них малини і ожини було зібрано 29 тис. т (-12%), смородини 22 тис. т (-12%), агрусу 6 тис. т (-14%) і лохини 2 тис. т, що відповідало показнику 2016 р. Водночас, неофіційна статистика говорить, що в Україні малини було зібрано близько 60-65 тис. т. Аналогічні обсяги виробництва були по смородині. Полуниці зібрали в 2017 році близько 60-62 тис. т.
Чому така різниця? У нас понад 90% ягід виробляють домогосподарства. Вони ніякому обліку взагалі не підлягають. Ми спираємося на експертні оцінки і внутрішню інформацію виробників і вважаємо, що виробництво навпаки — трохи, але збільшилося. Основний двигун цього зростання — експорт, хоча його організація — завдання не з простих. На державному рівні, як і на більшості українських підприємств, контроль якості продукції, що випускається працює погано. Чого не скажеш про вхідний контроль продукції на зовнішніх ринках. Наприклад, якщо при постачаннях в ЄС українське підприємство ловлять на невідповідності стандартам (особливо це актуально для органічного виробництва), на невідповідності специфікації або вимогам законодавчих норм Європейського союзу, це тягне дуже серйозні фінансові наслідки. Крім того, недобросовісні постачання кидають тінь не тільки на безпосереднього постачальника, але і на всю країну в цілому, тому що Україна на європейських ринках ягід ще новачок, а ринок цей надто конкурентний.
Нам дійсно треба довести, що Україна може гарантувати якість і є надійним партнером. Потрібно створювати більше інформаційних приводів про країну в позитивному бізнес-контексті, а не таких, щоб про Україну знали через те, що у нас АТО або через Чорнобиль. Хоч і може здатися, що для виробників все зводиться до експорту — це не так.
Дуже перспективний напрямок для малих фермерських господарств, які знаходяться біля великих міст — це продажі свіжих ягід через інтернет. Це все більш явний тренд, який відповідає світовим тенденціям. Населення, яке купує через інтернет, живе в містах, платоспроможне і вже звикло робити покупки онлайн. І якщо фермер маленький, він в змозі весь свій урожай продати, в тому числі активно використовуючи соцмережі — Facebook, Instagram. До речі, показники продажів ягід через Instagram збільшуються саме по ринку України. Зараз ще більше включаються в торгівлю месенджери: Viber, Facebook Messenger, WhatsApp.
Популярна позиція — говорити, що держава нічого не робить, але в нашому випадку це не так. В системі підтримки фермерства від держави виділяється окремо 300 млн грн на садівництво, ягідництво, виноградарство та хмелярство. Є окремо гроші на підтримку фермерів, на компенсацію відсотків за кредитними ставками, на покупку вітчизняної сільгосптехніки і т.д. Є гроші, які виділяються на підтримку кооперативів. Тобто програм, якими можуть скористатися і ягідники, в тому числі, насправді кілька. Є тільки питання в кількості грошей і ефективності. Проблемний момент — немає оцінки ефективності одержувача дотацій, а у нас далеко не все фермерські господарства ефективні.