Європейська комісія прийняла рішення про повну заборону на використання неонікотиноїдів — препаратів, повсюдно використовуваних для боротьби зі шкідниками на відкритому повітрі у країнах-членах ЄС. Під заборону потрапили неонікотиноїди з вмістом трьох активних речовин (клотіанідін, імідаклоприд і тіаметоксам). Рішення базувалося на науковій оцінці Європейського органу з безпеки харчових продуктів (EFSA), який підтвердив, що неонікотиноїди представляють ризик для бджіл. При цьому препарат можна використовувати в теплицях.

Введене ембарго знаходиться на стику інтересів аграріїв, пасічників, екологів і економістів. За оцінкою комісара ЄС з питань охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів, Вітеніса Андрюкайтіса, Єврокомісія керувалася виключно науковим підходом і ніхто не може звинуватити єврокомісарів в тому, що вони були схильні до впливу якогось лобі. У той же час Грем Тейлор (Graeme Taylor), представник асоціації виробників пестицидів в ЄС (ECPA), вважає, що «з урахуванням очікуваного 17 травня Європейського суду з питань пестицидів, це рішення передчасне, небажане і навіть несподіване». На його думку, речовини, використання яких було обмежено, «мають велике значення для сільського господарства в Європі».

При цьому, наступ на хіміків може продовжитися: консультант з питань продовольчої політики Greenpeace EU Франческа Аштерберг (Franziska Achterberg) вважає, що «ці три неонікотиноїда — лише верхівка айсберга. Існує багато пестицидів, в тому числі інших неонікотиноїдів, що не менш небезпечні для бджіл і виробництва продуктів харчування.

«Уряди повинні заборонити всі шкідливі пестициди і, нарешті, відмовитися від токсичних хімічних речовин в сільському господарстві», вважає вона.

Як нові правила на європейському ринку вплинуть на Україну?

Сергій Рубан, голова Асоціації агрохіміків України, вважає, що заборона ЄС на використання трьох активних речовин в пестицидах, на ринку пестицидів в Україні принципово не позначиться. Аграрії часто не дотримуються технологічних карт застосування пестицидів, прийнятих в Європі або в США. Багато господарств воліють використовувати ЗЗР, які є дженериками. А ті, хто орієнтується на зелені технології, і чий бізнес — експорт органіки в ЄС, намагаються мінімізувати використання засобів захисту рослин (ЗЗР) і регуляторів росту рослин (РРР) в принципі.

«Можливо, що для українських експортерів органічної або біопродукції, які орієнтовані на ринок ЄС, в договори можуть бути внесені додаткові вимоги, з урахуванням цих новацій, але не більше того. Вплив препаратів, про які йде мова в рішенні ЄС, на кінцеву продукцію мінімальний. Скоріше мова йде про екологічні аспекти взагалі, зокрема про бджільництво», — говорить він.

Але потрібно враховувати, що після заборони використання окремих пестицидів на ринку ЄС, є багато залишків. І ці залишки запросто можуть продаватися в Україні, припускає експерт. Так і відбувається з деякими пестицидами, які на ринку ЄС заборонені, а в Україні використовуються без обмежень.

Відзначимо, що негласне протистояння фермери vs бджолярі актуально і для України. Як заявив в колонці для iAgro Володимир Дмитрук, віце-президент Союзу Пасічників України, в цьому сезоні вже фіксувалися випадки отруєння бджіл.

«Фермери не до кінця розуміють, що вони живуть на тій же землі, що і всі інші. І їх дітям потім доведеться їсти той мед, який отруєний отрутохімікатами. І якщо загинуть бджоли, то у них (фермерів) зменшиться врожайність, — сказав він. — Треба домовлятися».

Анатолій Гайворонський, голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Дніпропетровської області, запевняє, що на фермерських господарствах області використовуються ЗЗР, абсолютно нешкідливі для бджіл — їх вибір на ринку досить великий і вони доступні. А препарати, що містять неонікотиноїди, свідомо не використовуються, внаслідок розуміння їх шкоди. «Нас життя змушує дотримуватися Закону про бджільництво. Просто не хочемо платити пасічникам великі гроші за знищення пасіки. Навпаки важливо, щоб бджоли запилювали наші поля і сади, щоб було більше зав’язі і більше урожай», — підкреслює Анатолій Гайворонський.

Тетяна Васильківська, голова правління громадської організації «Всеукраїнське Братство бджолярів України», підтримує рішення європейців і вважає, що неонікатіноіди повинні бути заборонені в Україні, слідом за ЄС, особливо з огляду на гармонізацію української та європейської законодавчих баз. В Україні ринок регламентується законом «Про пестициди та агрохімікати», є список цих продуктів, дозволених для використання в Україні, як і вважає Рубан, внести в нього будь-які зміни — завдання не просте, навіть виходячи з необхідності відповідати європейському законодавству. «Ми розуміємо, що без обробки полів хімічними засобами не обійтися. Але ми, як пасічники, завжди говоримо аграріям і просимо їх, що перед обробкою сільськогосподарських угідь якимось хімічними засобами необхідно проінформувати бджолярів про таку обробку, щоб бджолярі могли убезпечити бджіл від отруєння», — говорить вона.

Бджолярі побоюються притоку в Україну неонікатіноідов за демпінговими цінами. «Якщо після заборони в ЄС в Україну хлине потік цих препаратів і агрономи почнуть використовувати їх, купуючи за низькою ціною — буде біда. І це питання знаходиться на стику інтересів аграріїв, пасічників, екологів і економістів», — підкреслює вона.