Олександр Суков
26 квітня Офіс торгового представника США призупинив для частини українських товарів дію генералізованої системи преференцій, повідомило в суботу Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Ця система дозволяє українським компаніям безмитно експортувати в США більше 3,5 тис. найменувань товарів. Пільговий режим призупинено для 155 найменувань товарів, серед яких 42 позиції — це продукція аграрного сектора економіки. Ці товари можна буде ввозити тільки після сплати мита, з урахуванням якого український продукт може стати не конкурентним на американському ринку.
Рішення США не повинно було стати для української влади несподіваним — ще в кінці минулого року його схвалила адміністрація президента США Дональда Трампа. Американська влада дала Україні відстрочку на вступ в дію цього рішення — 120 днів, які і закінчилися в кінці квітня. Позбавленням торгових пільг США карають України за недостатньо успішну боротьбу з «піратством» — порушенням прав інтелектуальної власності.
Ця проблема в американо-українських відносинах існує майже стільки ж, скільки і Незалежність України. Сполучені Штати періодично нагадують про неї і включають Україну до списку країн-найбільших порушників прав інтелектуальної власності, проте без особливих наслідків для останньої. Тепер настала черга більш радикальних дій. Формально США позбавили Україну пільг в торгівлі в зв’язку з тим, що Верховна Рада так і не прийняла законопроект №7466 «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Законопроект врегульовує процедуру збору в Україні роялті за використання інтелектуальної власності, зокрема — музики і фільмів, на користь американських правовласників. 1 березня цього року Верховна Рада прийняла цей законопроект в першому читанні. Друге читання було заплановано на 19 квітня, але в підсумку перенесено.
На думку Євгена Ангела, експерта Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, в цьому рішенні для України більше іміджевих втрат, ніж економічних. «Реформа системи захисту прав інтелектуальної власності в Україні — не в пріоритеті. Законопроекти, які повинні захищати інтелектуальну власність, були розроблені ще два роки тому, але досі не прийняті. І якщо раніше партнери з розумінням ставилися до цього, то в останніх звітах про стан справ в цій сфері можна побачити якесь розчарування і критику», — сказав експерт.
Які ж втрати загрожують Україні через це рішення американської влади? За словами Євгена Ангела, обсяг українського експорту в США за підсумками 2017 року склав 800 млн доларів, і при цьому під дію генералізованої системи преференцій підпадало менше 10% цього обсягу, і в ці 10% входять всі 3,5 тис. найменувань товарів, які можуть експортуватися в США безмитно.
iAgro проаналізував список аграрних товарів, які виключені з генералізованої системи преференцій. Згідно з даними Державної служби статистики, обсяги постачань за деякими групами товарів дійсно невеликі. Наприклад, в 2017 році Україна поставила в США всього лише 2,9 тонн квасолі на 3,5 тис. доларів, 11,4 тонн оцту на 5,6 тис. доларів, 0,4 тонни сушених овочів на 11,5 тис. доларів.
Найбільші позиції серед агропродукції, що постачається в США виявилися у кондитерських виробів. Наприклад, за минулий рік експорт какао-продуктів в США склав 33,6 тонни на 214 тис. доларів, шоколаду — 387,3 тонни на 1615,4 тис. доларів, борошняних кондитерських виробів — 953 тонни на один тисяча дев’ятсот сімдесят п’ять тис. доларів.
Якщо Україна продовжить боротися з інтелектуальним піратством абияк, від США можуть піти нові санкції, не виключає Євген Ангел. «Я не виключаю, що Україну з часом можуть взагалі прибрати з дії генералізованої системи преференцій. Це можливо, але не думаю, що це може статися найближчим часом», — сказав він.
Юлія Хоменко, адвокат юридичної компанії «Правозахист Україна», зазначила, що Україна залишається в списку країн під першочерговим наглядом (Priority watch list), а згідно з розділом 301 Торгового закону США 1937 року, це означає, що Президент США має повноваження вводити економічні санкції проти країн, в яких не вживають належних заходів щодо захисту прав інтелектуальної власності. «Тобто, якщо Україна не діятиме в питанні законодавчого регулювання справедливого, прозорого адміністрування організацій колективного управління правами інтелектуальної власності, то наслідки дійсно можуть бути сумними», — сказала вона.
Радник міністра закордонних справ Тарас Качка нагадав, що США свого часу дали Україні фору в питанні боротьби з «піратством» — в 2014 році в зв’язку з політичною кризою не тільки не застосували до України санкції, а й надали торгові преференції. Однак, умова ефективної боротьби з порушенням прав інтелектуальної власності все ж залишалося. «Керівництво Міністерства економічного розвитку і торгівлі України пообіцяло це зробити, але в зв’язку з тим, що з 2014 року прогресу ніякого не було, терпець увірвався, і відповідно, США відреагували таким чином», — сказав він. Тарас Качка зазначив, що Україна може подати заявку на перегляд цього рішення. «І ми цю заяву можемо подати в будь-який момент, але якщо не буде прогресу, то подавати його не буде ніякого сенсу», — зазначив він, додавши, що в України з США хороші відносини по всіх фронтах, але саме в торгівлі — все навпаки.
Також він зазначив, що рішення США буде більше негативним не для всієї зовнішньої торгівлі України, скільки для окремих виробників, які вже налагодили постачання товарів в США — американський ринок легко закрити, але важко відкрити. «Навіть якщо мова йде про одне виробника, постачання важливі, тому що це створює культуру покупки української продукції», — сказав він.
Погана боротьба з піратством турбує не тільки США, але і країни Євросоюзу. Однак, як зазначив Євген Ангел, зобов’язання України перед ЄС в цій сфері прописані в Угоді про асоціацію, і термін виконання цих зобов’язань — 2023 рік.