Національне агентство з питань державної служби визначило переможцем конкурсу на посаду заступника голови Державного агентства резерву (Держрезерв) колишнього «Автомайданівця» і міністра спорту (27 лютого – 2 грудня 2014 роки) Дмитра Булатова.
Другий резервний кандидат — професор кафедри менеджменту Луцького національного технічного університету Тарас Божидарник. Після того, як в квітні і травні 2015 року зі посад першого заступника та заступника голови були звільнені відповідно Володимир Жуков і Сергій Варламов, ці пости переважно були порожні. На посаду першого заступника був призначений Олег Прокопчук, але він протримався рік і два дні, після чого пішов у відставку за власним бажанням. На його місце прийшов Євген Барах, але він пропрацював менше року. Посада другого заступника весь цей час була вакантна. Конкурс на її заміщення було оголошено в квітні поточного року. Власне, на цьому конкурсі і переміг Дмитро Булатов.
Дмитро Булатов запевнив iAgro, що цілком здатний впоратися з цією роботою: «Я в своєму житті бачу мету, і не бачу перешкод», — сказав він. Своїми першими завданнями на посаді він вважає автоматизацію і оцифровку всіх процесів у відомстві, в першу чергу в сфері державних закупівель. При цьому він апелює до власного досвіду створення порталу «Антикорупційний монітор», який проводить аудит компаній, які перемогли в державних тендерах.
Одна з версій перемоги Булатова на непрофільному для нього конкурсі — протекція керівника парламентського комітету з питань оборони Сергія Пашинського. Булатов цю інформацію з обуренням спростовує: «Я не залежу ні від якої політичної сили», — сказав він iAgro.
За словами керівника Держрезерву Вадима Мосійчука, його новий заступник зосередитися на питаннях мобілізаційного резерву. Його заробітна плата за штатним розкладом складе 14,5 тис. гривень. Він також нагадав, що конкурс з вибору його заступника проходив в кілька етапів: комп’ютерне тестування, виконання ситуаційних завдань і співбесіди. «До речі, ви можете особисто зробити висновки про об’єктивність і неупередженість» комісії, переглянувши відео співбесіди з усіма кандидатами, який дійшли до фіналу, на сайті Нацагентства з питань державної служби», — сказав він.
Цікаво, що Дмитро Булатов мітив не тільки в Держрезерв. На сайті того ж Нацагентства з питань держслужби можна знайти інформацію, що він також подавав документи на конкурс на голови Держслужби морського та річкового транспорту, але не з’явився на тестування зі знання законодавства, і був виключений з числа претендентів. Дмитро Булатов широко відомий як активіст, але його трудова біографія на держслужбі не велика. З травня по жовтень 2010 року він працював директором Інституту з проектування підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект», а також в Держкомітеті рибного господарства України при Міністерстві аграрної політики України. А в 2014 році — з лютого по грудень — зробив кар’єрний стрибок, зайнявши пост міністра молоді і спорту в першому уряді Арсенія Яценюка, хоча до цього в держструктурах, пов’язаних зі спортом, ніколи не працював.На цій посаді Булатов запам’ятався спробою реформувати систему фінансування сфери фізичного виховання і спорту — дитячі спортивні школи перетворити в спортивні клуби, а частину фінансування перекласти на плечі батьків, чиї діти ці клуби будуть відвідувати. Але ця ідея викликала різкий протест з боку спортсменів і керівників дитячо-юнацьких спортшкіл, які звинуватили міністра в спробі розвалити систему виховання майбутніх олімпійців. Розроблена під керівництвом Дмитра Булатова реформа була в вигляді законопроекту була подана до Верховної Ради, де і знаходиться до цього дня без руху. Сам Булатов вважає, що вона не прийнята, оскільки у неї немає підтримки в парламенті, але впевнений, що її час ще прийде.
Депутат від аграрного комітету Верховної Ради Іван Мірошниченко не став коментувати, наскільки Булатов підходить на посаду заступника голови Держрезерву: «Я не знаю цієї людини і не знайомий з його біографією», — сказав він. У той же час депутат зазначив, що на цю посаду потрібно призначити людину, яка знайома з управлінням ризиками — ціновими, валютними. «Я вважаю, що людина, яка має знання в управлінні ризиками, і досвід роботи, природно, була би там найбільш прийнятна», — сказав він.