Перший заступник міністра агрополітики та продовольства Максим Мартинюк в ході онлайн-конференції озвучив поточні показники епідемії африканської чуми свиней (АЧС) в Україні. Згідно з даними міністерства, епізоотична ситуація в цьому році покращилася — зафіксовано 58 випадків захворювання АЧС, при цьому 27 з них — в підсобних господарствах населення, 25 — в дикій природі, і тільки 6 — на фермах агровиробників. На думку Максима Мартинюка, АЧС на сьогодні залишається більшою мірою фактором ризику, ніж проблемою, яка приносить реальні збитки. Проте, цей фактор демотивує інвесторів вкладати кошти в цю галузь.

Президент асоціації свинарів України Артур Лоза розповів iAgro про заходи, які необхідно прийняти, щоб поліпшити ситуацію з АЧС.

Проблема АЧС — це проблема довгострокова. Це специфічне захворювання, і, з огляду на ступінь ураження і способи його передачі, елімінувати його в короткостроковій перспективі — нереально. Тому потрібно розуміти, що з цим захворюванням доведеться співіснувати, як мінімум, в середньостроковій перспективі. Наявність АЧС в Україні потрібно сприймати як даність. АЧС продовжує свою переможну ходу по країнах східної і західної Європи, воно мігрує по всьому європейському континенту. В ЄС вживаються заходи щодо стримування АЧС, але поки, на жаль, втримати це захворювання не представляється можливим — фіксуються всі нові і нові випадки.

Взяти під контроль це захворювання буде дуже складно, і, можливо, воно пошириться на всю територію ЄС. В Україні за захворюваністю АЧС ми в цьому році вийшли на певне плато — у нас було кілька років стрімкого зростання реєстрації випадків АЧС, але в цьому році ситуація стабілізувалася. Причина — боротьба із захворюванням була активізована. Наприклад, було виділено повний обсяг фінансування, який запитав ветеринарний департамент Держпродспоживслужби, а також активізувалися заходи, пов’язані з контролем АЧС в дикій природі.

Якщо говорити про ситуацію з АЧС в промисловому виробництві, то компанії інвестували в бізнес значні кошти, вони турбуються про безпеку, і тому самостійно роблять кроки по підвищенню біобезпеки, щоб не допустити поширення захворювання. Тому частота реєстрації захворювання в цьому сегменті — не значна.

Однак на сьогодні затверджених законодавством і іншими нормативними актами заходів по боротьбі з АЧС — недостатньо. Є ряд ідей, які задекларовані, але поки ще не впроваджені. Якщо говорити про промислове виробництво, то є таке поняття, як сертифікація господарств за рівнем біобезпеки. Експертами спільно з нашою асоціацією і Держпродспоживслужбою розроблений проект, який передбачає поділ господарств на якісь компартменти, які будуть мати різну класифікацію в залежності від рівня біобезпеки. Такий захід має стимулювати господарства підвищувати свій рівень біобезпеки, тому що досягнення високого рівня мають підтримуватися державою у вигляді якихось преференцій — пільгового кредитування підприємств або їх участі в інших державних пільгових програмах. Чим вище рівень біобезпеки господарства — тим більше коштів воно може отримати.

Що стосується присадибних господарств, то тут необхідно впровадити комплекс заходів: ідентифікацію тварин, контроль за переміщенням поголів’я, сертифікацію забою, контроль продажу готової продукції на ринках. Такі елементи, як моніторинг продукції, що продається на ринках, зараз знаходиться на стадії впровадження, що стосується ідентифікації — закон є, але поки немає механізмів його забезпечення. Немає контролю за переміщенням. Поки цього не буде, говорити про зрушення в цьому сегменті ринку буде передчасним.

Крім цього, потрібні програми з контролю за популяцією дикого кабана. Наприклад, в Євросоюзі кількість випадків виявлення АЧС в дикій природі значно вище, ніж в Україні. Але це не тому, що там дійсно більше випадків АЧС, а завдяки дії програм, за якими, наприклад, населенню за виявлення трупів диких тварин, інфікованих АЧС, виплачується грошова винагорода. У нас випадків АЧС в дикій природі — не менше, а може бути, і більше, ніж в ЄС, але через відсутність таких програм вони не реєструються. Якщо всі ці заходи будуть впроваджені, то тільки тоді можна буде говорити про якісь в достатній кількості зроблені зусилля для підтримки статус-кво, щоб ми хоча б взяли АЧС під контроль.