В цьому році держава виділила 5 млн гривень на фінансування надання сільськогосподарських дорадчих послуг фермерам. Радник Національної асоціації сільськогосподарської дорадчої служби Роман Корінець розповів iAgro, для чого потрібні дорадчі служби, що вони можуть, і як вони перетворюють 1 вкладений в дорадництво долар на 12 доларів прибутку фермера.

Створення дорадчих служб в Україні розпочалось ще в кінці 1990-х років, коли у Львівській області був реалізований проект міжнародної технічної допомоги по створенню системи дорадництва. Тоді було сформовано Львівську аграрну дорадчу службу, яка працює успішно й дотепер. Потім за підтримки донорів – ЄС, урядів Канади, Німеччини, США, Великобританії та інших країн –  дорадчі служби з’явились у низці областей.

В ЄС системи сільськогосподарського дорадництва і консультування є в кожній країні, це – одна з вимог Спільної аграрної політики. Дорадники надають консультації з усіх питань – починаючи від створення сімейних ферм та сільськогосподарських кооперативів, тлумачення законодавства і допомоги в експорті продукції, і закінчуючи тим, як правильно годувати та доїти корів, або як краще організувати пасовище. Це може звучати дивно, але насправді, на жаль, у нас іноді люди роками тримають корову, але не знають, як її правильно годувати, аби вона давала достатньо молока. Ось такий факт: корові потрібно на добу 150-180 літрів води, а у нас власники, які все життя тримали корів, звикли, що тварині достатньо дати двічі на день по відру води. Але ж відсутність достатньої кількості води – це мінус 10-15% молока, незбалансований корм – це ще мінус 10-15% молока. Багато хто цього просто не знає, а потім дивується, чому корова доїться, як коза. І таких прикладів елементарних речей, які прямо впливають на ефективність сільського господарства – сотні.

Щоб зрозуміти важливість дорадництва, достатньо подивитись на статистику: в Польщі середньостатистичний фермер обробляє 12 га, тоді як за українськими мірками – це бідота (середньостатистичний фермер у нас обробляє близько 100 га). Але Польща у 2014 році експортувала сільськогосподарської продукції на 18 млрд євро, а Україна – на 16,7 млрд доларів. Виходить, що польський фермер з його 12 га – більш ефективний експортер, ніж українські агрохолдинги. Як це може бути? А тому що під польського фермера заточена вся інфраструктура, і дорадча служба допомагає йому з інформаційним-консультаційним (дорадчим) забезпеченням, за допомогою дорадчих служб фермери об’єднались у кооперативи, дорадчі служби допомагають цим кооперативам формувати інфраструктуру, аби не тільки виробляти продукцію, але й зберігати її протягом тривалого часу та продавати на внутрішньому ринку та на експорт. Як результат, польські фермери заробляють гарні гроші за рахунок виробництва продукції з високою доданою вартістю.

В Європі дорадники надають консультації й щодо розвитку несільськогосподарського підприємництва у сільській місцевості, сільського зеленого туризму та, на загал, допомагають сільським громадам вирішувати низку проблем  розвитку сільських територій. Це важливо і для України, оскільки у нас у процесі децентралізації створені об’єднані територіальні громади, а їх керівники отримали не тільки більше ресурсів і повноважень, але і більше обов’язків. Тепер вони повинні займатись економікою регіонів, розвивати сімейне фермерство та сільськогосподарську кооперацію. Вони до цього виявились не готові, і тому дуже важливо, щоб в Україні була розвинена система дорадництва.

Із світового досвіду: один вкладений в дорадництво долар може дати фермеру 12 доларів додаткових прибутків. Звичайно, що це буде не одразу, а поступово. Але ж і фермер, збільшивши свої прибутки, заплатить більше податків державі, і той вкладений державою долар окупиться. Просто в Україні треба перестати мислити категоріями поганого фінансиста, що треба сьогодні наповнити бюджет, а що буде завтра – то будемо думати завтра. Треба мати стратегічне бачення.

В Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС написано, що ми повинні наблизити систему сільськогосподарського дорадництва до фермерів. У плані реалізації цієї Угоди – створити Національний центр сільськогосподарського дорадництва. І якщо ми вже говоримо про нашу європейськість, про європейську систему підтримки сільського господарства, то дорадництво є одним з важливих елементів такої підтримки.

У США та Європі за послуги дорадництва майже повністю платить держава, місцеві органи влади. У нас тільки в цьому році на дорадництво виділено 5 млн гривень. Ці гроші підуть на оплату послуг дорадників фермерам та сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам. Компенсація надається у розмірі 90 % вартості (без врахування податку на додану вартість), але не більше ніж 10 000 гривень на одного замовника протягом бюджетного року. Порядок часткової компенсації витрат сільськогосподарським дорадчим службам, пов’язаних з наданням дорадчих послуг затверджений наказом Мінагрополітики від 20.03.2018  № 149.

У Польщі, як і в інших країнах ЄС, дорадництво – це серйозна система. Наприклад, у центрі дорадчої служби у Поморському воєводстві є готелі, навчальні центри, лабораторії, дослідні поля. Там дорадчі служби виконують функцію зв’язку між фермерами і державними органами, дорадник доносить до фермера всю необхідну інформацію та знання, вміння, і навпаки – дорадники на замовлення держави вивчають запити фермерів і допомагають уряду формувати аграрну політику.

Ми одразу всю систему дорадництва в Україні не побудуємо, це дуже дорого, а можливості бюджету дуже обмежені. На мою думку, треба виділити пріоритетні напрямки, як, наприклад, допомога у створенні сімейних ферм і кооперативів, і стабільно та прогнозовано їх фінансувати протягом не менше 3 років. Наші прагнення створити систему сільськогосподарського дорадництва готові підтримувати наші європейські партнери. Якщо європейці побачать, що у нас йде стабільний процес підтримки державою дорадництва, вони до наших 5- чи 10 млн гривень додадуть ще 100, 200, 300 млн гривень. Вони готові це зробити, але вони хочуть бачити позицію Уряду, що це для нас важливо.

Якщо ми хочемо мати в Україні ефективного малого товаровиробника, який може забезпечити розвиток сільської місцевості, ми маємо надати йому знання, передовий досвід і допомогти йому вийти на ринок.