Кримінальна справа проти власників «Агромарсу» і арешт власника холдингу Євгена Сігала стала фіналом багаторічного конфлікту підприємства та громад навколишніх сіл. Попри те, що на підприємствах компанії працює чверть мешканців села, а холдинг забезпечує 25% податкових надходжень до сільського бюджету (482 тис. гривень за 2017 рік), Агромарс має рекордний антирейтинг у місцевих жителів.

iAgro поспілкувався із головою Гаврилівської сільської ради Олегом Покрасьоном про те, як складались стосунки між громадою та Євгеном Сігалом.

Чому у «Агромарсу» виникла ситуація нелегальними могильниками? Невже утилізація відходів так дорого коштує?

Йому, напевне, було легше купити якісь контролюючі органи, ніж залагоджувати конфлікт з місцевими жителями. З селянами домовлятись йому було не цікаво.

Візьміть будь-якого виробника в Європі та поцікавтесь, скільки грошей він витрачає на екологію, і вам все стане зрозуміло – це великі кошти, які потім закладаються у вартість продукції. А якщо обійтись без цього, то кілограм м’яса буде мати більш конкурентну ціну.

У «Агромарсу» на добу виходить біля 60 тонн відходів, які треба переробити. От і рахуйте.

На чиїх землях розташовувались знайдені могильники?

Колись це була земля Гаврилівської сільської ради, але вона була передана компанії у постійне користування. Там 1036 га.

Великі компанії, як правило, допомагають селам, на території яких працюють. Як ви співпрацювали з «Агромарсом»?

Ніяк. Пропозиції від них були, але вони нічим не закінчувались. Наприклад, я попросив нашим пенсіонерам, їх 511 осіб, видати по 5 тонн курячого помету. А вони мені говорять: ми вам готові надати 100 тонн в обмін на те, що ви дозволите ввести в експлуатацію певні будівлі.

Були розмови, що вони можуть допомогти відбудувати спортивний комплекс разом зі стадіоном, але це все і так належить власнику компанії. Нічого не було зроблено.

Колись давали пайки до 9-го травня, але коли ми останній раз звертались, то нам вже нічого не давали.

Скільки відсотків мешканців села працює на «Агромарсі»?

Біля 25%. Але на «Агромарсі» працює багато не місцевих – вони приїжджають і живуть у гуртожитках. Місцеві не хочуть там працювати.

Чому?

Через ставлення до людей.

А податки «Агромарс» сплачував в бюджет громади?

В цілому, на Вишгородський район «Агромарс» за 2015 рік сплатив біля 17,5 млн гривень податків. Безпосередньо в бюджет Гаврилівської сільради від підприємства за 2017 рік надійшло 482 тис. гривень. Але воно не є бюджетоутворюючим для нашої громади, воно дає тільки всіх 25% надходжень.

Для прикладу, провести водогін по вулиці Михайленка буде коштувати 2,7 млн гривень. Скільки років мені потрібно збирати гроші з «Агромарсу», щоб поміняти водогін?

Ми користуємося очисними спорудами підприємства, і вони також постачають воду на деякі вулиці нашого села. Я пропонував «Агромарсу» соціальний пакет: зробити чисто символічну ціну на ці послуги. Якщо вже мешканці дихають забрудненим ними повітрям, то хоча б вода для них буде коштувати 1 гривню чи 50 копійок. Відповідь: «Ні, тільки на комерційній основі, бо ми поставили коштовне голландське обладнання». А наші відходи складають тільки 3-5% від усіх стоків.

Після того, як затримали керівництво «Агромарсу», приходили представники компанії, намагались залагодити конфлікт з громадою?

Не було. Ви ж чули оперативне прослуховування, яке оприлюднила Нацполіція, коли один з керівників «Агромарсу» говорив іншому про мешканців: «Хай нюхають, сволота!» (відео на сайті Нацполіції, час 5:25-6:10) О це і є їх ставлення до людей!

Цей птахокомплекс було побудовано ще за радянських часів, але тоді до нього взагалі не було жодних питань. А коли потужності «Агромарсу» збільшились, і необхідно було вкладати кошти в переробку відходів і екологію, то грошей не знайшли. І конфлікт за екологію з «Агромарсом» триває ще з 2000-х, ще мої попередники намагались йти з ними на співпрацю, на діалог, якісь угоди, але це все було точково.

Ми їм не дали те, що вони хотіли – не погодили введення в експлуатацію комплексу по переробці відходів. Наша сільрада мала дати дозвіл на викиди з цього комплексу в обсязі 18,5 тис. тонн на рік. Але коли ми поцікавились, що буде входити в ці 18,5 тис. тонн, то нам ніхто нічого не сказав. На мої запити вони відповідали, що у них проходять пусконалагоджувальні роботи на цьому комплексі. А на одній з останніх зустрічей один з директорів сказав, що вони вже ввели його в експлуатацію. Він працює на повну потужність, і у мене питання до контролюючих органів: яким чином це було зроблено без відома громади?