Збиральна-2018: 4 думки про майбутній урожай

Збиральна-2018: 4 думки про майбутній урожай

Брак коштів, погана погода, чиновники та інші проблеми, які не завадять отримати високий урожай

Збиральна-2018: 4 думки про майбутній урожай

В Україні розпочалися жнива — збирання ранніх зернових і зернобобових уже йде в Миколаївській, Одеській, Херсонській і Запорізькій областях. За даними Міністерства аграрної політики, аграрії станом на 13 червня вже обмолотили 10,4 тис. га озимого ячменю (2% від плану) і зібрали 33,4 тис. т цієї культури.
Середня врожайність по чотирьох областях склала 32,2 центнера з гектара.

Крім того, аграрії почали прибирати горох — зібрано 200 тонн при врожайності 26,5 центнерів з гектара.

iAgro провів опитування: які особливості збиральної кампанії в цьому році і чого очікувати від майбутнього врожаю.

Петро Лахай, аналітик аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу

Перша відмінність цього сезону в тому, що, в залежності від регіону, жнива розпочнуться на 1-3 тижні раніше, ніж звичайно. А з урахуванням того, що посівна цього року закінчилася пізно, то у деяких аграріїв після посівної залишилося зовсім мало часу, щоб підготуватися. Це може створити проблеми — не встигли знайти логіста, який вивезе урожай, чи не відремонтували техніку, не знайшли покупця на продукцію…

Через посуху, озимі і ранні ярі зернові дозріли відчутно раніше — погода підсушила культури. На врожайність це не матиме критичного впливу, але ми прогнозуємо, що озима пшениця, озимий та ярий ячмінь втратять по 10% врожайності. Є в Україні регіони, в яких взагалі по 40-50 днів не було опадів. Але це — окремі, точкові території, можна сказати — окремі поля, на яких зниження врожаю може досягти 50%. Загальнонаціонального масштабу проблема не матиме.

У 2017 році в Україні було зібрано врожай у близько 62 млн тонн, а в цьому році ми втратимо до 4 млн тонн через посуху. Принциповим для обсягу вала буде врожай кукурудзи, а для його формування, у свою чергу, критичними стануть наступні два місяці: якщо буде посуха, то врожайність знизиться.

Однак, посуха дала і певний позитив — вона придушувала розвиток хвороб рослин, і аграрії менше витратили коштів на обробку полів проти грибкових захворювань, а це від 5 до 30 доларів на гектар. Крім того, ціни на зернові в цьому році прогнозуються на високому рівні, тому що посуха була в усіх основних країнах-експортерах, і при цьому суттєвіше, ніж в Україні. Наприклад, в минулому році Росія зібрала 85 млн тонн пшениці, а в цьому році експерти ФАО прогнозують урожай на рівні 72-73 млн тонн. Це говорить про те, що ціни на нашу пшеницю точно будуть вище, ніж роком раніше. Тому вал експорту у нас може скоротитися, але в підсумку від посухи ми можемо навіть виграти.

Леонід Козаченко, народний депутат, президент Української аграрної конфедерації

Найголовніша проблема, яка стоїть перед аграріями в цю кампанію — зниження врожайності. Це обумовлено несприятливими погодно-кліматичними умовами і зниженням, в порівнянні з попереднім сезоном, кількості використаних добрив. Друга проблема полягає в тому, що банківський сектор так і не повернувся обличчям до аграріїв, і доступ до настільки необхідних фінансових ресурсів так і не відкрився. Ну а третя проблема — недосконала система державного управління. І відсутність фінансового ресурсу для повноцінної роботи Аграрного фонду.

Віталій Саблук, експерт громадської організації «Незалежне експертне партнерство»

Проблеми у аграріїв такі ж, як ув минулому році, позаминулому, і всі попередні 26 років. Якщо говорити як про аграріїв, про тих 170 юридичних осіб, на яких припадає 2/3 всіх площ посівів під кукурудзою і соняшником, то у них одна проблема — соняшник цього року не вродив, і вони свій капітал по соняшнику примножать не на 70%, а на 50%.

А якщо говорити про малих сільгоспвиробників, то у них основна проблема: немає своєї податкової групи, 128 стаття Господарського кодексу забороняє людям господарювати, і ми в цьому плані — чи не єдина країна у світі. Крім того, ці аграрії не можуть використовувати ПДФО в якості єдиного податку, для них немає нульових ставок в межах 10 тис. євро або 400 тис. грн, нормативного підходу для підрахунку доходів — також немає, пріоритетної прямої підтримки від держави — і цього немає. У нас абсолютно протилежне, в порівнянні з Європою, ставлення до малих сільгоспвиробникам. На цьому тлі інші фактори відіграють другорядну роль.

Віталій Львов, віце-президент Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України

Клімат в Україні стає все більш посушливим, і це вимагає реагування — потрібні нові технології, насіння нової селекції. Але, на жаль, в цьому питанні поки ні наші вчені, ні Міністерство аграрної політики, не допрацьовують. У кожній обласній і районній адміністрації є підрозділи, які відповідають за аграрний сектор. Але вони, здебільшого, тільки збирають статистику.

Якщо говорити про врожай, то в Харківській, Полтавській та Сумській областях стан озимої пшениці непоганий, ми можемо очікувати рожай не менше торішнього рівня, якщо не буде серйозних погодних перешкод.