За даними Гідрометцентру України на 25% території країни спостерігається посуха. Найбільший дефіцит опадів зафіксовано в Запорізькій, Херсонській та Харківській областях. Попри те, що релевантні прогнози врожаю пшениці будуть доступні не раніше середини липня, поточні погодні умови вже спровокували ряд прогнозів різного ступеня панічності щодо різкого подорожчання хлібобулочних виробів з урожаю 2018 року.

Так, почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич очікує, що хліб вироблений в Україні з нового врожаю подорожчає мінімум на 20-25%, а Олег Пензин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу прогнозує зростання ціни на хліб на 18-19%.

Потреба внутрішнього ринку в пшениці оцінюється в 10,5 млн тонн, з них на продовольчі потреби — 4,9 млн тонн. В середньому, за останні п’ять років урожай пшениці в Україні становив 24,9 млн тонн.

Згідно з прогнозом Мінагрополітики на поточний сезон, підсумковий валовий збір ранніх і пізніх зернових буде приблизно на рівні 2017 року, коли було зібрано 26,2 млн тонн пшениці.

Олександр Васильченко, генеральний директор — голова Ради об’єднання «Укрхлібпром», не бачить підстав для різкого підвищення ціни хліба в Україні. «Ми дивимося на ситуацію оптимістично. У будь-якому випадку, врожай буде достатнім для внутрішнього споживання», — говорить він, підкреслюючи, що позитивно на баланс внутрішнього ринку впливають високі перехідні залишки пшениці і зниження обсягів експорту цієї культури.

Трейдери підтверджують, що на світовому ринку ажіотажного попиту на українську пшеницю немає: «Світові запаси рекордно високі. Потрібно пару років неврожаїв, щоб розвантажити ринок і штовхнути ціни вгору», — сказав один з торговців.

iAgro запитав провідних гравців хлібного ринку — чи є привід для хвилювання.

Юрій Триндюк, почесний президент ТОВ «ХК «Хлібні інвестиції»

Я не бачу передумов для зростання цін на хліб найближчим часом. Прогнозів врожаю може бути скільки завгодно, але бізнес орієнтується на серпень місяць. Тоді максимально розгортається збиральна кампанія, на ринок надходить зерно нового врожаю, що тисне на ціни. І навіть якщо прогнози не дуже хороші, то в реальному секторі це проявляється у вигляді зростання ціни на борошно не раніше жовтня.

У собівартості хліба, на борошно припадає 40%. Але останнім часом динаміка ціни на хліб залежить не від зернової складової, а здебільшого від таких факторів, як підвищення заробітної плати, вартості енергоносіїв.

Борошно за останній місяць в ціні не додало. Оскільки пшениця — експортоорієнтований товар, то внутрішні ціни підлаштовуються під глобальну кон’юнктуру. Ціна на внутрішньому ринку — це ціна експортного паритету (експортна ціна на 15.06 — 212 дол. за тонну борошна вищого сорту, умови поставки FCA — ред.)

Держрегулювання цін на ринку борошна немає. Раніше Аграрний фонд і Держрезерв робили товарні інтервенції, але зараз Аграрний фонд продає борошно за ринковими цінами. Наша компанія співпрацювала з АФ, ми купували у них до 10% необхідного нам ресурсу. Ціна практично не відрізняється від ринкової, просто їх потужності знаходяться поруч з нашими підприємствами.

Володимир Мисик, засновник холдингу «Кулиничі»

Я вважаю, що журналістам мінімум до 10 серпня взагалі не має сенсу заїкатися про динаміку цін на хліб — якщо вони, звичайно, не провокатори. Щось прогнозувати до того, як ми пройшли стабільно хоча б кілька тижнів збиральної, неможливо. Щоб прогодувати Україну — зробити хліб, макаронні вироби і т.п., необхідно 4-5 млн т пшениці. Все, що буде вище цієї позначки в новому врожаї — внутрішнім гравцям абсолютно не цікаво. Плюс ще є перехідні залишки…

Тому залишиться врожай пшениці на рівні минулого року або буде трошки менше — я не бачу підстави для підняття ціни хліб. Ну 2-4% протягом декількох місяців може ціна додати. Ніхто такого «підвищення» не помітить. Ось на заправках було 26, а стало 30 грн за літр — це істотно. Але ще раз повторюся, що скільки-небудь серйозний аналіз і прогноз можливий тоді, коли Одеська, Херсонська області зберуть урожай, коли почнуть надходити зведення з полів Запорізького регіону — а це буде не раніше 10-15 липня. Тоді ми побачимо (знову ж таки, в форматі дуже обережних прогнозів) врожайність, клейковину і так далі.

Борошно займає у вартості хліба 30%, хоча раніше було 50-60%. На перше місце вийшла заробітна плата і податки, на друге — енергоносії (газ, електроенергія), далі йдуть адміністративні плюс накладні витрати.

Ресурс державного Аграрного фонду ми не використовуємо. Він позиціонує себе як суб’єкт господарської діяльності, але все одно його можливості менше, ніж у приватних компаній. Хоча 5 років тому для недбайливих пекарів це була віддушина, у держави можна було купити борошно на 5-10% дешевше. Сьогодні Аграрний фонд працює в ринку. Повірте, приватні структури набагато більше, ніж держава, несуть відповідальність за стабілізацію ринку і стримують ціни в результаті жорстких конкурентних відносин.

Володимир Череда, голова правління ПАТ «Київхліб», президент Всеукраїнської асоціації пекарів

Сьогодні ми можемо говорити про ціну на хліб та її динаміку тільки в теорії. На практиці ми побачимо, які ціни формуються на зернові, тільки в кінці серпня. Ті прогнози ціни, які зараз тиражуються, вони спровоковані заявами Гідрометцентру, але погода змінюється щодня. На сьогодні такі заяви тільки вносять смуту.

Внутрішній ринок, на превеликий жаль, у нас в країні живе за залишковим принципом. Аграрний сектор експортоорієнтований. З одного боку, це логічно, тому що внутрішній ринок споживає навіть не половину того зерна, яке може вирощувати і вирощує Україна. З іншого, в собівартості хліба борошно займає в середньому 40%. Це левова частка. Якщо зерно і борошно почнуть дорожчати — то, зрозуміло, ціна хліба виросте. На сьогодні хлібники працюють на рентабельності де 5-8%, у нас немає внутрішнього ресурсу компенсувати подорожчання основною складовою собівартості, якщо воно відбудеться.

За якою ціною скуповується ресурс? Пшениця другого класу 5450 грн/т, третього класу 5350 грн/т. За борошно ціна десь доходить до 7 тис. гривень за тонну борошна вищого сорту. Ми співпрацюємо, в тому числі, з Аграрним фондом. Але ціна Аграрного фонду орієнтується на ринкову. Це не інтервенція. Це просто такий же гравець, як і всі інші.

З Держрезервом ми не співпрацюємо років п’ять то точно. Їх не чути і не видно. Якщо вдуматися, то в бюджеті середньої української сім’ї хліб точно не займає основну частку. Але чомусь у нас в головах — починаючи зверху і закінчуючи пересічними громадянами — підвищення ціни на хліб сприймається як кінець світу.