Прем’єр-міністр Володимир Гройсман оголосив хрестову ходу проти контрабанди. Програма «Україна без контрабанди» буде діяти до 1 січня 2019 року, і в неї будуть активно залучені силові структури, в першу чергу Національна Поліція. Голова МВС Арсен Аваков оцінив фінансовий ефект кампанії в 4 млрд доларів додаткових надходжень до держбюджету. За оцінками Європейської Бізнес Асоціації загальний обсяг контрабанди в Україну — не менше 70 млрд грн.
iAgro вирішив з’ясувати, які сегменти аграрного ринку найбільше страждають від контрабанди, і чи можна її перемогти.
Найбільш «контрабандонасиченими» секторами АПК є ринки посівного матеріалу та засобів захисту рослин. Віктор Погорілий, координатор Агрохімічного комітету Європейської Бізнес Асоціації, зазначив, що статистика контрабанди за цими двома позиціями приблизно однакова, тому що ці ринки між собою пов’язані. «Той, хто зазвичай підробляє пестициди, він зазвичай і насіння підробляє, оскільки більшість насіння протравлюєтья», — пояснив він. Український ринок засобів захисту рослин (ЗЗР) оцінюється в 100-110 тис. тонн на рік, частка нелегальної продукції становить близько 25%, тобто, більше 20 тис. тонн щороку. Виходячи з середньої ціни на ЗЗР, це близько 120 млн доларів.
При цьому Погорілий зазначив, що в нелегальному імпорті ЗЗР є два ринки — сірий і чорний. Сірий більше властивий регіонам у Західній Україні, коли в Україну ввозяться препарати, які зареєстровані в ЄС, але при цьому не зареєстровані в Україні і, відповідно, не призначені для використання на нашій території. «Наприклад, у нас вирощується багато ріпаку, якого в Європі не так багато, і в деяких країнах препарати для ріпаку можуть взагалі не реєструвати. Тут проблема може бути в тому, що нелегально ввезений препарат схожий на той, який зареєстрований у нас, але там може бути інша концентрація діючої речовини, або інший регламент застосування. Відповідно, виникають потенційні ризики: фермер купує препарат і думає, що це той же, що він купував в минулому році у Singenta або Bayer, але на 20% дешевше. Фермер використовує цей препарат, але він або не працює, або працює, але не так», — сказав він.
Чорний ринок ЗЗР — це відверта контрабанда і фальсифікат, який може ввозитися під іншими митними кодами. Погорілий зазначив, що є прецеденти, коли ввозиться не сам готовий препарат, а його компоненти. «Якщо ввозити сам препарат, потрібно дотримуватися закону, який регулює ввезення пестицидів. Але наші ділки дійшли до того, що можна ввезти окремо діючу речовину, окремо — компоненти, і потім вже змішати на місці», — сказав він. При цьому фальсифікатори ЗЗР постійно вдосконалюють свою діяльність. Тепер вони навіть використовують для фасування «бодяги» оригінальну тару. «Якщо раніше тару просто підробляли, то тепер ділки їздять по фермерам і скуповують порожню тару від оригінальних препаратів, в які фасують фальсифікований продукт», — сказав він.
Основні покупці сумнівного товару — ті з середніх і дрібних сільгоспвиробників, які намагаються заощадити на всьому, щоб підвищити рентабельність свого бізнесу. «Великі агрохолдинги не ризикуватимуть своїми врожаями заради невеликої економії, і вони розуміють, що вони виробляють продукцію, яка йде на експорт в Європу, Індію, Китай, Індонезію, де вимоги до якості суворі», — сказав Погорілий. Однак використання сумнівних хімікатів може залишити дрібного виробника ні з чим. «У цьому році вже був випадок, коли тисяча гектарів посівів просто згоріли», — застеріг експерт.
Виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко зазначила, що, за відгуками експертів, на ринку насіння частка контрабандних може досягати 30%. У плані контрабанди найбільша проблема — з насінням овочевих культур, ввезення яких збільшується напередодні сезону висадки.Також є і проблема з саджанцями, коли під виглядом одних сортів завозяться зовсім інші. Найконсервативніша оцінка контрабанди в грошовому вираженні тільки на ринку насіння овочів — 15 млн доларів.
Експерти сходяться на думці, що для підвищення ефективності боротьби з контрабандою потрібно посилити економічні санкції. Схеми ввезення контрабанди успішно працюють вже тривалий час, і з цим ніхто не бореться. «Шляхи потрапляння контрабанди майже не змінилися, і навіщо вигадувати нові, якщо зі старими ніхто не бореться. Навіщо контрабандистам міняти те, що і так добре працює?», — каже Погорілий.
Таким чином, виходячи із загального обсягу контрабанди в 70 млрд грн, товари «аграрного споживання» (120 млн доларів + 15 млн доларів) в сумі формують близько 5%. Згідно з опитуванням, головна проблема агроринку все ж не контрабанда, а фальсифікат і підробка товарів відомих торгових марок.
Головний аналітик по ринку агрохімії «Інформаційного агентства «Інфоіндустрія» Михайло Саніцкій розповів, що на ринку добрив великою проблемою є виготовлення фальсифікату карбамідно-аміачної суміші (КАС). «Розплодилося багато шахраїв, які «бодяжать бурду» і видають її за КАС. І з фальсифікатом рідких добрив боротися складно», — зазначив він. У той же час на боротьбу з фальсифікатом бізнес може і заробити. За словами Саніцкого, деякі компанії пропонують на ринку до продажу найпростіші детектори для визначення якості та ідентичності добрив — прості хімічні індикатори та прилади, що визначають щільність речовини.