Вже на початку 2019 року можуть змінитися якісні вимоги до однієї з ключових культур в сільському господарстві України і основної експортної позиції в АПК — пшениці. Досі повинна бути завершена розробка стандарту «Пшениця. Технічні умови», який повинен змінити чинний зараз ДСТУ 3768: 2010 року.
Згідно з інформацією ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», відповідальним виконавцем з підготовки нового стандарту призначений Технічний комітет стандартизації 170 «Зернові та продукти їх переробки» (далі ТК 170). Як повідомило джерело iAgro, зараз Техкомітет збирає і обробляє інформацію, на підставі якої буде сформовано технічне завдання, і відповідно до нього буде розроблятися перша редакція нового стандарту на пшеницю.
Вже отримані пропозиції від кількох профільних асоціацій (Всеукраїнської асоціації пекарів, Асоціації борошномелів, Української зернової асоціації, Європейської бізнес асоціації). За словами джерела iAgro, ініціатива з підготовки нового стандарту на пшеницю виходила від бізнесу, представники якого ініціювали перегляд дійсних умов на рівні Мінагрополітики. Робота над новим стандартом почалася в травні 2018 року.
Навіщо в принципі знадобилося розробляти новий стандарт? Чинний норматив, на думку учасників ринку, істотно застарів. В Україні досі актуальна версія пшеничного стандарту 2010 року, який передбачає поділ на шість класів, які розділені на дві групи — продовольче і непродовольче зерно (1, 2, 3 для продовольчого зерна і 4,5,6 для фуражу). За оцінкою учасників ринку, велика кількість класів створює передумови для «гри» з показниками якості пшениці, переводячи її в той чи інший клас, від чого залежить вартість зерна. Попередні результати акумуляції пропозицій від реального сектора показують, що зміни, які потрібно було б вносити в дійсний стандарт на пшеницю, надто масштабні, щоб можна було обійтися простим коригуванням. «Тому більш ефективно просто написати з нуля новий документ», — повідомив iAgro один з учасників робочої групи.
Є ще одна причина, яка робить перегляд стандарту не просто бажаним, а й необхідним. На сьогодні, стандарт на зерно, відповідно до закону «Про зерно та ринок зерна в Україні», є обов’язковим для застосування учасниками ринку — нормативний акт містить прямі посилання на ДСТУ 3768: 2010. У той же час, в ході реформування системи технічного регулювання та в законі «Про стандартизацію» було визначено, що стандарти повинні бути добровільними.
Процедура підготовки нового стандарту на пшеницю передбачає оприлюднення першої редакції на сайті Національного органу стандартизації і на сайті ТК170 для обговорення. Також повинні бути проведені публічні наради, першу з яких намічено на вересень 2018 року, а розміщення першої редакції для обговорення — на середину або кінець липня. Остаточна підготовка документа планується до кінця 2018 року. Як поділилися з iAgro причетні до розробки, на сьогодні «ніякої конкретики поки немає».
«Були проведені робочі наради, збирається інформація по ринку і готується технічне завдання на розробку нового стандарту на пшеницю», — підсумовує поточні напрацювання співрозмовник iAgro. Майже гарантовано буде змінено кількість класів, а також передбачено уточнення окремих показників за вимогами до пшениці і методикам вимірювань. За неофіційними даними, Мінагропрод підтримує максимальне простий, по аналогії з міжнародними стандартами, розподіл пшениці на продовольчу і фуражну, проте документальних підтверджень цьому iAgro не знайшов.
Пшениця — експортоорієнтована, як і більшість у сільському господарстві України, культура. За останні п’ять років, експорт становив від 7,8 млн до 17,9 млн тонн або від 35 до 68% врожаю. Експортні обсяги перевищують споживання пшениці в Україні майже в 4 рази.
Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов підтвердив iAgro, що УЗА бере участь в розробці нового стандарту і входить в робочу групу. «Мінагрополітики зіткнулося з питанням — на які пункти спиратися при розробці нового стандарту на пшеницю. УЗА представила свої пропозиції», — повідомив він. За його словами, при напрацюванні пропозицій УЗА виходила з переліку нових ринків, на які Україна буде виходити в перспективі. «Ті ринки, які у нас поруч — це Європа і Північна Африка, ми їх і так задовольняємо, і будемо задовольняти дуже довго. А все нове, що будемо робити в Україні, думаю, поїде в Азію. З цього ми і виходили при напрацюванні стандарту», — сказав він. За словами Миколи Горбачьова, стандарт має на увазі не тільки зміну критеріїв і показників, але ще і зміну методології визначення цих показників.
В ЄБА коментувати участь в роботі над новим стандартом пшениці відмовилися. Олександр Штефанець, член правління Товариства виробників та споживачів бобових України, каже, що класи по пшениці вже давно хочуть скасувати і не вбачає складнощів в переході на нові правила. «На елеваторах пшениця зберігається не по класах, а за якісними характеристиками — дивляться на показники протеїну. І гіршу пшеницю змішують з кращого, щоб отримати певні показники протеїну. Тому ніяких складнощів зі зберіганням не буде», — говорить він
З ним солідарний Дмитро Шкорупєєв, керівник проектів модернізації елеваторів — за його словами, в разі прийняття нового стандарту для елеваторів зберігання пшениці не ускладниться — техніка прийме ті правила гри, які задасть оператор. «Тому яку класифікацію людина прийме, ту техніку і реалізує», — говорить він, підкреслюючи, що якщо зміни будуть йти в сторону зменшення кількості класів, то це спрощує ситуацію.
Внутрішні споживачі пшениці, яких також неминуче торкнеться нова класифікація, і яким не потрібно вирішувати проблему виходу на нові ринки, бачать в реформі пшеничного стандарту більше ризиків, ніж можливостей. «Робота зі зміни стандарту на пшеницю йде шаленими темпами. Це робиться під компанії, які займаються експортом. Зрозуміло, що галузь експортоорієнтована, але якщо відпустити процес, то у пекарів може стати питання навіть не в ціні зерна, а взагалі в його наявності», — сказав Володимир Череда, голова правління ПАТ «Київхліб», президент Всеукраїнської асоціації пекарів.
Довідка
Технічний комітет стандартизації ТК 170 «Зернові та продукти їх переробки» був створений в 2014 році. Функції секретаріату ТК170 здійснює державна установа Інститут зернових культур НААН України.
Сфера діяльності ТК 170 охоплює зернові, бобові та продукти їх переробки, а також хлібні злаки, кукурудзу, борошно, випечені чи висушені продукти тощо. До складу ТК170 входять 24 організації — колективні члени (відомства, науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади, державні та приватні підприємства, асоціації), які займаються науково-практичною діяльністю в галузі вирощування, заготівлі, переробки та експорту зерна і зернопродуктів.
Стандарт на пшеницю ДСТУ 3768: 2010 «Пшениця. Технічні умови», був затверджений наказом Держспоживстандарту України №108 від 31 березня 2010 р.