Буйволи і німці: найнезвичайніший агропроект України
Директор фермерського господарства «Салдобош»

Буйволи і німці: найнезвичайніший агропроект України

Німець Мішель Якобі розводить буйволів в Карпатах, витрачаючи на утримання кожного 360 євро в рік

Буйволи і німці: найнезвичайніший агропроект України

Глобалізація аграрного ринку та кліматичні зрушення не обійшли стороною Україну. Вітчизняні фермери освоюють нові культури, раніше не властиві нашому регіону, експериментують із сортами та породами, розширюють продуктову лінійку і навіть вдало відправляють свою продукцію на експорт. Привабливим українське сільське господарство є і для іноземних фахівців — використовуючи тут закордонний досвід, вони почасти досягають навіть кращих результатів, ніж у себе на батьківщині.

Аби докладніше висвітлити такі кейси, їх бізнес-складову та перспективи, іAgro започатковує нову рубрику — «Своя ніша». У її рамках ми розповідатимемо про новаторські аграрні проекти, які не лише мають шанси прижитися і досягти успіху в українських реаліях, а й знайти послідовників.

Іноді фермерське господарство не тільки генерує прибуток для свого власника, а й працює на біосферу України. Вже 10 років в Україні працює фермерське господарство «Салдобош», засноване німцем Мішелем Якобі, яке з одного боку спеціалізується на виробництві моцарели з буйволиного молока, а з іншого — є гарантом збереження популяції карпатських буйволів, які перебувають на межі зникнення. Ініціатором створення ферми-розплідника буйволів на Закарпатті виступила громадська організація «Збереження Агро-біорізноманіття Карпатських гір», директором якого є Якобі.

Німецько-карпатський фермер розповів iAgro навіщо він розводить буйволів на Закарпатті та чому це може бути вигідно.

Вирощування буйволів це, в першу чергу, не бізнес, а збереження різноманіття природи України і Карпатського регіону, зокрема. Буйволи це великі красиві тварини — вони заслуговують того, щоб їх зберегли для нащадків. Зараз їх популяція в Україні становить близько 200 одиниць. Фермерством по вирощуванню буйволів може займатися будь-хто, у кого є невеликий стартовий капітал, цей вид діяльності не вимагає наявності техніки. Буйволи самі можуть використовуватися як трактори.

Все що потрібно для розведення — це велике пасовище, розташоване поблизу болотистій або лісовій місцевості і особиста симпатія до цих тварин. Цього достатньо, щоб отримувати буйволове молоко і переробляти його в сир моцарела. Карпатська буйволиця, на відміну від інших їх видів, ніколи не дасть молока, якщо ви не друзі. З нею треба спілкуватися.

Карпатський буйвол менш вимогливий до якості і кількості їжі, ніж будь-яка інша молочна порода корів, його задовольняє трава, сіно, солома, словом, все, де високий вміст клітковини. Додаткове харчування буйволів може використовуватися при необхідності підвищення виробництва молока. Зазвичай, буйвол може давати за день до 7 літрів молока, яке містить в середньому 8% жиру і 6% білків. Стадо на фермі ФГ Салдобош складається з 20 буйволів, з яких 3-5 буйволиць, що дають молоко. Давати молоко буйволиця починає з трьох років. Для розширення стада, дорослого буйвола можна купити за 2000 євро. Але ми не плануємо формувати стадо для виробництва буйволиного м’яса, у нас завдання інше, а для виробництва «молочки» нам вистачає поголів’я.

ФГ Салдобош допомагають сільські жителі — близько 25 осіб плюс волонтери, яким цікаво зануритися в світ спілкування з природою. Влітку з завданням справляється пастух, який виганяє стадо на пасовище. Використовуються в роботі і технічні засоби — електронні пастухи. Взимку буйволи знаходяться в опалювальному хліві і корм для них допомагають заготовлювати місцеві жителі.

Крім буйволів, на фермі живуть гуцульські коні породи Гута і карпатські кошлаті свині, виведені від рідкісної породи мангалиці.

Утримання одного буйвола справа не дуже витратна — в день це обходиться близько у 1 євро, це з урахуванням його забезпечення пасовищем і теплим хлівом в зимовий період.

Буйволиця протягом теплого періоду року дає близько 1000 літрів молока. Щоб зробити 1 кілограм сиру, потрібно близько 5 літрів молока. На сторону молоко ми не продаємо, а все переробляємо в моцарелу. Іноді молоко може реалізовуватися місцевим жителям і туристам, в тому числі і по бартеру. На зорі формування буйволячої ферми, близько 10 років тому, ціна сиру становила 70 грн за кг. Зараз вже близько 400 грн. А ціна моцарели, яку роблю я особисто, досягає 600 грн за кг. Наш межа виробництва моцарели — до 100 кг на місяць.

Моя робота — зберегти генетичний матеріал буйволів. Для цього була створена племінна книга і своєрідний генетичний резерв в центрі Закарпаття в ФГ «Салдобош», а також активна мережа розплідників в Україні з мінімум п’ятьма генетичними лініями. В Україні є вже послідовники — 9 господарств, які вирощують буйволів, в тому числі в Одеській, Сумській областях та Виноградівському районі Закарпаття. Весь дохід від діяльності ферми ФГ Салдобош направляється на фінансування громадської організації «Збереження Агро-біорізноманіття Карпатських гір». Я мрію про розширення фермерського господарства і загальну гармонію з природою.