З 1 січня 2019 року Кабмін визнає недійсними 56 стандартів на пшеницю. 

Про це повідомив виданню Микола Кірпа — завідувач лабораторії методів збереження і стандартизації зерна Інституту зернових культур НААН України, пише AgroDay.

Це викликано рядом причин: зобов’язаннями перед ЄС, відсутністю необхідних добрив та засобів захисту рослин, глобальним потеплінням та браком інвестицій в інтенсивні технології вирощування пшениці.

На сьогодні тільки 15% культури в Україні відповідають якості 1-го і 2-го класу, на перший клас припадає лише 0,17%.

Отже, українська пшениця в Європі вважається другосортною і продається погано. Навіть у першому сорті міститься неприпустимий для європейців вміст зернової домішки — 5%, коли в Європі вважаються допустимими не більше 2%.

Отже, необхідні нові стандарти, з якими експерти поки не визначилися, адже єдиного стандарту не існує: у Німеччині, як і в кількох інших країнах ЄС, 4 класи пшениці, у США — 5, а в Канаді — цілих 30.

Є міжнародні стандарти — серії ISO і EN. Але вони поділяють зерно не за якістю, а за призначенням: кондитерське, хлібопекарське, непродовольче і т.д.

Поки питання, які саме національні стандарти слід ввести Україні, щоб відповідати запитам європейських імпортерів, викликає суперечки.

Зернотрейдери проти поділу за якістю і вимагають залишити тільки стандарти ISO. А виробники турбуються, що, в такому разі, закупівельні ціни на пшеницю будь-якого класу впадуть до мінімуму.

На думку Кірпи, в Україні має зберегтися поділ пшениці на класи за якістю, тому що вона росте в різних кліматичних зонах, і це на неї впливає.

Більшість українських фахівців хочуть залишити нинішні три класи, а всю непродовольчу пшеницю об’єднати в четвертий. Зерно, яке не відповідає жодному з 4-х класів, буде визнано нестандартним.

Основний виконавець нових стандартів — Інститут зернових культур. «Ми поставили завдання запровадити їх якщо не до кінця поточного року, то вже точно до початку жнив наступного», — підсумував Кірпа.