Верховна Рада мала розглянути низку законодавчих ініціатив, що регулюють питання аграрного сектора. Всього у порядку денному було заплановано 10 законопроектів, з яких 7 – у другому читанні. Парламент, зокрема, планував розглянути законопроект про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (5448-д), законопроект про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів (8450), законопроект про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку (8171), законопроект щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств (6490-д), а також законопроект 6527-д, розроблений разом з експертами та фахівцями ФАО і ЄБРР, який сприятиме розвитку ефективної форми об’єднання сільгосптоваровиробників.
Натомість у парламентарів до розгляду аграрних законопроектів так і не дійшли руки. Заступник голови аграрного комітету Вадим Івченко розповів iAgro, чому провалився «аграрний» день, що важливого так і не було прийнято, і коли вр зможе знову повернутись обличчям до аграріїв.
Голосування з аграрних законопроектів тепер переноситься на осінь, бо фракція Блоку Петра Порошенка вийшла із зали, заявивши, що допоки не буде розглянуто питання щодо Центральної виборчої комісії, вони не голосуватимуть. А без БПП голосування фактично неможливе.
Усі законопроекти, заплановані до розгляду, були важливі. Наприклад, законопроект про органіку. Це – виконання нашої угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Органічної продукції все більше і більше виробляється в Україні і експортується, а вона має відповідно до директиви ЄС бути маркована, має бути забезпечена її простежуваність. Хіба це не важливо? Важливо.
Або законопроект, що стосується 4,5 млн домогосподарств, які сьогодні фактично знаходяться в «тіні». Вони сьогодні не мають ні статусу, ні пенсії, нічого. Прийнявши цей законопроект, ми могли б залучити тих з них, хто бажає, до організованого ринку, дати їм кредити, соціальну підтримку у вигляді сплати за них внесків до Пенсійного фонду, фактично – надати їм статус сільгосптоваровиробника, якого вони на сьогодні не мають. Це дало б змогу не бігати по світу і шукати кошти, а створити 500-700 тис. робочих місць тут, в Україні. Якщо б кожне сьоме-восьме домогосподарство після прийняття цього закону стало товаровиробником, воно б створило принаймні одне робоче місце і, можливо, ще додаткові, і тоді б ми отримали в селі таку собі точку зростання. Це питання вкрай важливе, тому що це – продовження земельної реформи.
Так і залишились без розгляду законопроекти 7060 и 6049-д, які прибирають 90% корупції в земельних питаннях.
Закон про цукор дозволив би прибрати квотування, оскільки через нього сьогодні всі цукровики заходять у «тінь». Через державне регулювання цукрові заводи продають до Європи цукор по 10,3 гривні за кг, а на внутрішньому ринку – по 11,2 за кг. Це означає, що цукрові заводи йдуть у збиток, тому що на експорт віддають дешевше, і мають десь відшукати кошти, аби субсидіювати постачання на внутрішній ринок.
Один із законопроектів також передбачав постачання обладнання для реконструкції цукрових заводів. І це нормальний процес, тому що дозволить провести модернізації і поліпшити якість продукції.
Ці закони потрібні для економіки та наповнення бюджету, і для виконання зобов’язань наших товаровиробників перед закордонними партнерами.
Фактично аграрному сектору має бути приділено прискіпливу увагу, оскільки найбільше валютної виручки йде саме з аграрного комплексу. Ця галузь сьогодні дає 18 млрд доларів, а це майже 32% валютної виручки країни.
Якщо мене спитають – чи потрібно раз на місяць чи раз на три пленарних тижні проводити аграрний день, я скажу: аграрний день потрібний, і ми намагатимемось робити так, щоб ці аграрні дні були якомога частіше.