Зростає кількість скарг з боку українських пасічників про отруєння бджіл у ході проведення польових робіт. Явище для сільського господарства не нове, проте в цьому році бджолярі активізувалися, зумівши залучити до себе увагу громадськості і державних органів.
Як повідомило iAgro джерело в Мінагрополітики, відомство почало моніторити ситуацію (силами Держспоживслужби), як тільки стали надходити перші скарги на мор бджіл. Взаємодія з учасниками ринку ускладнюється тим, що офіційно більшості пасік «не існує» — їх діяльність і реалізація продукції відбувається в тіні.
«Навіть коли надходять дзвінки на Гарячу лінію зі скаргою на мор бджіл, вони переважно анонімні, — розповів співрозмовник iAgro у відомстві. — Виходячи з цього, налагодили інформування на рівні регіональних об’єднань і асоціацій пасічників, щоб вони доносили інформацію до учасників об’єднань».
Згідно з даними, зібраними Держспоживслужбою, в Україні всього зареєстровано 1408 постраждалих пасік і 12,8 тис. загиблих бджолиних сімей.
У топ-3 за цим показником входять області східного регіону України: Луганська область — 3347 випадків загибелі бджолиних сімей, Дніпропетровська область — 3218 випадків, Харківська область — 1395 випадків. Найменша кількість зареєстрованих випадків загибелі бджіл в Чернівцях — 4 випадки. У 11 областях України такі випадки не зафіксовані.
Володимир Дмитрук, віце-президент Спілки пасічників України, вважає, що повна статистика по бджолярам відсутня, тому що немає реєстру пасічників і державної структури, яка відповідає за галузь бджільництва. «Відповідальність за всю цю роботу з бджолярами по їх реєстрації взяла на себе Спілка пасічників України. У кожній області створюються профільні громадські організації. Але, на жаль, далеко не всі бджолярі хочуть в них вступати», — говорить він. Одна з причин — побоювання податкового тиску з боку держави. «У нас багато хто пам’ятає 1960-і роки, коли пасічники платили за вулики, робили по чотири бджолосім’ї під одним дахом, щоб платити менший податок. Люди кажуть: ви зараз нас перепишете, потім обкладете податками», — розповідає Володимир Дмитрук.
Не всі вірять і в практичну користь від даного реєстру. З іншого боку, в Україні багато фермерських господарств та агрохолдингів, які укладають договори зі Спілками пасічників в регіонах, і ті вносять їх до реєстру.
«Бджолярів попереджають по системі GPS, вказують, де розташовані поля, коли цвітуть, які там культури і скільки треба поставити бджолосімей. Пасічник по СМС отримує повідомлення і вже знає, яке поле зацвітає. Він знає телефон агронома, а агроном знає телефон пасічника — йде співпраця», — каже Дмитрук і додає, що люди, які знають одне одного в обличчя і усвідомлюють свою відповідальність, більш схильні до компромісу, щоб не шкодити своїм бізнесам.
Це підтверджують і опитані iAgro фермери на місцях. Олександр Шегеда, голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Житомирської області, зазначає, що малі фермери і пасічники між собою спілкуються і узгоджують свої дії. «Вони живуть разом, і там немає такої проблеми. А ось у комунікації пасічників з великими сільськогосподарськими підприємствами проблема є. На своїй практиці за останні кілька років я бачив тільки одне оголошення про обробку полів, а так тільки звертаєш увагу, що літак літає — значить, уже ведуть обробку», — говорить він.
Володимир Дмитрук наводить як приклад випадок отруєння бджіл, що стався в цьому році на Волині. У Турійському районі в кінці травня одна з фірм, що займається виробництвом сільськогосподарської продукції, обприскала ріпак інсектицидом, який призвів до масової загибелі бджіл. Повністю бджолосім’ї не загинули, але до 25% льотної бджоли пропало. В процесі діяльності створеної комісії були зібрані зразки бджіл, рослин і суміші, якою обробляли поле. На лабораторне дослідження було витрачено 22 000 грн. Комісія визначила, що були порушені всі приписи і законодавство України про бджільництво, про обробку сільськогосподарських полів і т. д. А саме, обробка проводилася в світлий час доби, під час польоту бджіл (що заборонено законом), і без попередження пасічників за три дні. Пасічники звернулися до органів місцевого самоврядування, викликали поліцію. Комісією були складені акти. В результаті фірма пішла на мирову угоду, і волинським бджолярам була виплачена компенсація в залежності від кількості бджолосімей.
Руслан Хомич, голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Волинської обл. підкреслює, що існують загальноприйняті технології застосування ЗЗР. «Є засоби, що щадять бджіл, а є смертельні для них. Обов’язкова умова їх внесення — вночі, коли бджоли повернулися в вулики. При температурі вище +20 градусів гербециди й інсекцітіди взагалі не застосовуються. Фермер повинен знати особливості застосування цих засобів і враховувати їх», — зазначає він.
Що стосується співпраці фермерів і бджолярів, то, на думку Руслана Хомича, в ній зацікавлені обидві сторони. «Треба розуміти, що неможливо прив’язати бджіл за ноги, щоб вони гарантовано не постраждали від засобів захисту рослин. Але бджоли для фермера — це добавка до врожайності», — сказав Руслан Хомич. Роль посередника у вирішенні цього питання належить узяти на себе місцевій владі, вважає він. «Є сільрада, кілька господарюючих суб’єктів і бджолярів. Вони повинні між собою домовлятися, як хто діє, і обмінятися контактами. І модератором взаємодії між бджолярами і фермерами повинна бути сільська рада. У законі про місцеве самоврядування чітко прописано, що всі повноваження з охорони навколишнього середовища мають пряме відношення до сфери відповідальності депутатів сільрад», — сказав Хомич.
За словами співрозмовника iAgro в Мінагрополітики, на рівні облдержадміністрацій закріплено обов’язкове інформування про застосування пестицидів і агрохімікатів, здійснюється електронна розсилка про позиціонування пасік і плановані обробки полів. Плюс Держспоживслужбу зобов’язали оперативно проводити аналіз в разі мору бджіл. «Якщо всього дотримуватися — ексцесів бути не повинно», — каже він, додаючи, що випадки загибелі бджіл трапляється щороку, проте цього року самі пасічники стали активніше піднімати питання в інформаційному просторі, що створило враження більш глобальної проблеми.
«Це, безумовно, добре, коли галузь відстоює свої інтереси, однак це не знімає питання по її обілення, особливо з урахуванням того, що мед — одна з основних експортних категорій в ЄС», — підкреслив він.
Довідка
Україна посідає перше місце в Європі і третє — в світі по виробництву меду. 98,6% цього продукту в нашій країні виробляється приватним сектором. Згідно з експертними оцінками, в Україні налічується від 350 до 400 тис. пасічників, які володіють від 2,5 до 3 млн бджолиних сімей. Загальні обсяги виробництва меду в Україні оцінюються на рівні понад 100 тис. тонн.
Бджільництво — експортоорієнтована галузь економіки країни. У 2017 році з України було експортовано 67,8 тис. тонн меду, з них 76% — в країни Європейського Союзу. Квота на постачання українського меду в Європу становить 5 тис. тонн на рік. Вона реалізується в дуже короткий проміжок часу: в 2018 році була вичерпана за перших 10 днів січня. Обсяги постачань меду в ЄС поза квотами здійснюються на загальних підставах.
