Повернення військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції на сході України, до цивільного життя – це перш за все питання їх соціальної адаптації після часу, проведеного на передовій. Якщо врахувати, що лише протягом 2017 року військову службу за контрактом проходили понад 34 тис. сержантів і солдатів, понад 2,4 тис. офіцерів, а також призвано до ВСУ 17,5 тис. «строковиків» та 1,5 тис. офіцерів запасу, мова йде про досить великий контингент, який потребуватиме допомоги у подальшій самореалізації. Одним з можливих шляхів може стати започаткування колишніми військовими власного бізнесу, в тому числі за аграрним напрямком.

Особливості цього процесу iAgro пояснила Альона Вербицька, радник заступника голови Адміністрації президента України. Вона розповіла про тонкощі створення військових профспілок та їхню роль у підтримці бізнес-ідей АТОшників.

Війна для більшості військовослужбовців стає переломним моментом, що спонукає переглянути власні погляди, змінює світогляд, пріоритети та прагнення.  У багатьох після пережитого виникає бажання бути незалежним.

Багато хто з учасників АТО після повернення до мирного життя намагаються започаткувати власну справу. В основному, це – невеличкі індивідуальні фермерські господарства. Але є приклади об’єднання зусиль кількох учасників бойових дій для спільного ведення бізнесу, що значно ефективніше. Можна згадати декілька успішно реалізованих проектів.

У Львівській області учасник АТО Микола Стецьків, повернувшись зі Сходу, разом з родиною  почав вирощувати полуницю – і справа одразу ж перетворилася на сімейний бізнес. Розпочиналася вона з присадибної ділянки в одну сотку, а тепер вже полунична плантація займає близько одного гектару. Землю для господарювання Микола бере в оренду у своїх бойових побратимів. Найближчим часом планує збільшити площу полуничних засаджень до 3 га.

У Хмельницькій області учасники АТО створили аграрний кооператив. Це стало можливим завдяки проекту «Розвиток сталих моделей соціальної адаптації учасників АТО та навчання створення власного бізнесу», який було реалізовано громадською організацією «Спілка учасників АТО м. Хмільника та Хмільницького району».

Власники виділених земельних ділянок протягом півроку брали участь у семінарах, де дізналися про програми підтримки учасників АТО, пільги та можливості користування ними, передбачені законом.  У результаті п’ятнадцятеро учасників АТО створили аграрний кооператив, де на тридцяти гектарах землі вирощуватимуть зернові культури.

Учасниця АТО з Волині Майя Москвич після завершення служби почала вирощувати часник. Розпочиналося все на 25 сотках з бюджетом в  22 тис. грн. А вже сьогодні разом зі своїми побратимами на Волині Майя планує заснувати агрокооператив з банком землі щонайменше 20 га – кооперативам значно простіше отримати фінансування, а також кредити на техніку. До того ж на більшій ділянці землі значно простіше буде робити сівозміну.

Більшість із цих проектів, в силу тих чи інших обставин, реалізовувалася за власні кошти та завдяки підтримці побратимів і сприянню органів місцевої влади в межах наявних ресурсів у місцевому бюджеті.

Важлива в цьому процесі підтримка від різноманітних громадських та волонтерських організацій,  які надають поради та рекомендації стосовно ведення бізнесу на тренінгах і семінарах. Але, цього також недостатньо для того, аби всі бажаючі мали можливість самореалізуватися. Не в усіх областях існують організації, що зможуть підказати та допомогти в цьому процесі. Не всі з них надають кошти на започаткування власного бізнесу. Та й діють ці програми не на постійній основі.

Тому сьогодні створюються військові профспілки. Ці організації дозволять системно підійти до надання допомоги учасникам АТО у вирішенні проблемних питань не тільки під час проходження служби, а й після звільнення з неї.

Окрім правозахисної функції, одним із напрямків діяльності буде створення виробництв та підприємств, на яких учасники АТО матимуть можливість працевлаштуватися, а також реалізувати себе в якості керівників даних підприємств і створити робочі місця для своїх побратимів. Адже працевлаштування є одним із найважливіших етапів соціалізації колишніх військовослужбовців. Усю юридичну та бюрократичну сторону організації цих бізнес-проектів візьмуть на себе юристи профспілки.

Також проводиться багато зустрічей та перемовин з потужними представниками аграрного та продовольчого бізнесу. Більшість із них позитивно реагують на пропозиції співпраці, розуміючи, що для них підтримка підприємницьких ініціатив колишніх військових стане перспективою в розвитку та зміцненні потужностей власного бізнесу.

Земля – це одна із соціальних пільг, на яку учасники АТО мають першочергове право від держави за свою участь в збройному конфлікті на сході України. Але дуже часто, отримавши землю, вони не знають, що з нею робити та як обробляти, не мають коштів для започаткування власної справи. Отже, колишній військовий, який має на меті створити власний аграрний бізнес, має рухатися за таким загальним алгоритмом:

• Оформити всі належні документи та подати заявку на отримання земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
• Обрати напрямок діяльності з урахуванням природних особливостей регіону.
• Вивчити ринок збуту сировини/продукції, що допоможе зорієнтуватися в рентабельності та перспективності ідеї бізнесу.
• Написати бізнес-план, який міститиме обґрунтування економічної доцільності обраних ним напрямків розвитку підприємства, розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності (насамперед – обсягів продажу та прибутку).
• Знайти джерело фінансування.

Але, щоб отримати державну допомогу для започаткування власного бізнесу, учасники АТО повинні зареєструватися в Центрі зайнятості населення. Через місяць після реєстрації подається заява про отримання одноразової допомоги на відкриття власної справи. Але тут є одне суттєве «але». Ця допомога від держави не розповсюджується на осіб, які були звільненні у зв’язку зі скороченням військового контингенту, або на осіб, які за попередні два роки були зареєстровані як фізичні особи-підприємці. Тобто, якщо рішення займатися власною справою приймає людина, яка до цього мала певний підприємницький досвід, то в неї не буде жодних шансів отримати державну допомогу. І це треба враховувати.