На вчорашньому засіданні Кабінету міністрів голова уряду Володимир Гройсман оголосив про новий «хрестовий похід» — на цей раз проти контрабанди з України лісу-кругляка. За його словами, він підписав відповідне звернення до генерального прокурора Юрія Луценка і доручив Державній фіскальній службі, Національній поліції, Держгеокадастру і Держаудитслужбі перевірити всі державні лісгоспи. «Потрібно провести ретельні перевірки всіх лісгоспів країни, знайти конкретні дані за накладними: хто їх підписував, хто відвантажував ліс, який митник який митниці оформляв, через які пункти пропуску проходила ця контрабанда», — сказав прем’єр.

За словами Гройсмана, з 1 по 30 червня майже 1 тис. вагонів з лісом були відправлені за межі України. Він висловив упевненість, що всі причетні до незаконних вирубок і відправки лісу будуть знайдені і покарані. «За кожним вагоном, за кожною партією лісу стоять підписи, залишилося тільки залучити прокуратуру і правоохоронні органи», — сказав він.

Прем’єр також підкреслив, що повністю підтримує прийнятий нещодавно Верховною Радою законопроект, який вводить кримінальну відповідальність за контрабанду лісу, і закликає президента підписати його. «Я впевнений, що він буде підписаний і введений в дію, і ми зможемо не просто карати за контрабанду, а зможемо реально притягувати до кримінальної відповідальності за вирубку лісів», — сказав він.

Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак зазначив, що сьогодні у зв’язку з мораторієм на перевірки бізнесу Державна екологічна інспекція не може боротися з незаконними вирубками, і запропонував дозволити їй перевіряти дотримання природоохоронного законодавства безпосередньо на місцях вирубки лісів. «Я це підтримую», — відповів Гройсман.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян запропонував доручити «Укрзалізниці» контролювати вивіз лісу і не дозволяти його відправку на експорт до моменту, поки представники ДФС або Нацполіціі не підтвердять, що в вагонах — дійсно дозволені на експорт дрова, а не ділова деревина. «Я був свідком, коли стоять склади з діловою деревиною, а всі говорять, що це — дрова», — сказав міністр.

Гройсман доручив представникам УЗ сканувати всі документи на ліс, який вивозиться, проводити фото і відео-фіксацію і одразу ж відправляти у ДФС або Нацполіцію. Досі тема масової вирубки лісів з’являлася в ЗМІ і соцмережах регулярно, але прем’єр дав прочуханки після появи звіту британської неурядової організації Earthsight, яка досліджувала проблему вирубки лісу і відправки його до Європи. За підсумками моніторингу організація оприлюднила документ під гучною назвою «Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери і уряду ЄС не справляються з проблемами українських лісів». У цьому документі зазначено, що під час дії мораторію на вирубку лісу він вивозиться не тільки в обхід українського законодавства, але і регламентів і сертифікацій ЄС, а за чотири останні роки експорт українського лісу в країни ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку в 1 млрд євро в 2017 році.

Автори звіту Earthsight простежили весь ланцюжок — від незаконної вирубки дерев в Україні до постачань кінцевої продукції в країни ЄС. При цьому серед компаній, до яких потрапляла українська деревина і вироби з неї, названі такі відомі, як Egger, Swiss-Krono, Kronospan, Ikea, мережі магазинів DIY Wickes, Homebase, B&Q в Великобританії, компанії Hagebau, Obi і Hornbach в ФРН, Австрії та інших країнах Центральної Європи, а також французькі мережі Leroy Merlin і Castorama.

В ході дослідження представники Earthsight виявили численні порушення правил, що регулюють лісозаготівлю в Україні, в кожному лісозаготівельному підприємстві, яке вони відвідували.На думку експертів цієї організації, найбільш руйнівним для українських лісів є систематичне зловживання лазівками, що дозволяють проводити вирубку дерев під виглядом запобігання поширенню хвороб. Дослідження 18 лісозаготівельних ділянок у чотирьох найбільших регіонах, проведене на замовлення Earthsight, показало, що від 67% до 78% рубок — невиправдані і, отже, незаконні. Якщо даний результат екстраполювати на національний рівень, виходить, що незаконна санітарна вирубка становить 38-44% загального виробництва та експорту. Досліджуючи судові документи, Earthsight виявила, що вищі посадові особи у двох з трьох найбільших лісозаготівельних регіонах України стали фігурантами великих кримінальних розслідувань, в тому числі — що стосуються систематичних незаконних рубок та експорту деревини.

Крім незаконної вирубки, продажу та переробки з використанням корупційних механізмів, українська деревина зазвичай незаконно експортується, часто — за участю корумпованих чиновників на митницях і в лісових підприємствах», — йдеться в документі Earthsight.

iAgro опитав експертів, чи дійсно контрабанда української деревини досягла таких масштабів, і чи допоможуть запропоновані прем’єром заходи вирішити проблему незаконної вирубки і вивезення лісу.

Андрій Заблоцький, юрист

В Україні є різні тлумачення поняття «деревина», і ці різні тлумачення містяться в різних нормативних актах державних органів. Тому я би в першу чергу дивився, за якими документами експортується деревина, і що це за вид деревини за технічними документами (тому що, наприклад, паливна деревина у нас регламентується як кругляк до 2 м завдовжки і це не вважається діловою деревиною). І тільки після цього я б робив висновки — чи є це контрабандою, чи ні.

У першу чергу потрібно встановити прозорі правила гри в Україні, і прийняти закон «Про деревину», в якому визначити умови доступу бізнесу до сировини. Тому що, наприклад, у нас є наказ, який встановлює проведення аукціонів на продаж деревини, але він був судом першої інстанції скасований і зараз розглядається в апеляційній інстанції. Якщо апеляційна інстанція підтвердить рішення першої інстанції, це рішення набуде чинності і в Україні будуть відсутні правила доступу до деревини – аукціонів вже не буде. І тоді постане питання – а як далі працювати? Як тоді інвестор буде складати бізнес-план побудови заводу по переробці деревини, якщо він не знає, чи отримає потім сировину?

Посилення відповідальності за незаконні дії і посилення контролю на митниці — це добре, але коли є певне підгрунтя у вигляді прозорого, зрозумілого і однакового для всіх законодавства і нормативної бази.

Олексій Кущ, економіст

Коли в Україні ще не було мораторію на експорт лісу-кругляка, то різниця в статистиці щодо його експорту від України і Євросоюзу значно відрізнялася — за даними України експорт міг становити 800 тис. тонн, за даними Євросоюзу — 1,2 млн тонн. А в минулому році, коли у нас вже діяв мораторій, згідно з даними європейської статистики, з України було ввезено 500 тис. тонн лісу-кругляка. Тому що на виході з України деревина оформляється як паливна, а на вході в ЄС — як промислова.

Усі ці розмови Гройсмана про боротьбу з контрабандою лісу-кругляка нагадують збори партактиву кінця 1980-х за часів СРСР. І ось чому. Цю проблему вирішити насправді дуже просто: в договори про наймання на роботу директорів лісництв вноситься пункт про те, що площі лісових масивів, за які вони відповідають, будуть звірятися за супутниковими знімками. Є проста програма, яка за секунди по знімках з космосу визначить площі лісів в минулому році і в цьому, і вирахує втрати лісових насаджень. Якщо з’ясується, що площі лісів скоротилися більше, ніж потрібно, такого директора потрібно вигнати з ганьбою і з «вовчим квитком».

Те ж і з керівниками регіональних митниць — якщо за даними Європейської митниці, через цю митницю пройшов ліс-кругляк, начальника митниці потрібно вигнати з ганьбою і з «вовчим квитком». Всі ці елементи контролю вже давно працюють в Європі. Налагодити такий контроль в Україні із застосуванням цих технологій — простіше простого. Чому це не робиться? Тому що на цьому заробляються мільйони і мільйони доларів. Ніхто не ставить перед собою завдання змінити ситуацію на краще, є мета постійно піаритися на вирішенні проблем.

Євген Кузьменко, координатор комітету деревообробної та меблевої галузей Європейської Бізнес Асоціації

Контрабанда створює ряд негативних наслідків для представників деревообробної галузі, головна з яких – це нестача сировини. Адже експорт ділової деревини по факту не зупинився, він активно ведеться під виглядом інших лісоматеріалів, які не підпадають під дію мораторію.

Безперечно, увага з боку прем’єр-міністра до цього питання повинна дати позитивні результати. Разом з тим, сама по собі перевірка лісгоспів та всіх документів, за якими продавався ліс, на думку експертів Комітету деревообробної та меблевої галузі Асоціації, навряд чи дасть очікуваний результат.

Тут треба розуміти, що основна проблема – це маніпуляція сортиментами деревини, яка відбувається в процесі лісозаготівлі. Контролювати необхідно саме цей процес (є норми виходу ділової деревини з лісосіки, які на сьогодні з тих чи інших причин не дотримуються). А от вибіркова експертиза вагонних партій на митниці на предмет відповідності фактичного лісу задекларованому у відповідних документах з фото- і відеофіксацією та залученням експертів має дати позитивні результати. Крім того, необхідно переходити на європейські стандарти класифікації деревини, бо в нас користуються ще радянськими стандартами, що в тому числі дає можливість маніпулювати сортиментами, формально не порушуючи діюче законодавство.

Ми закликаємо всіх уникати спекуляцій і голослівних звинувачень на адресу діючої системи лісового господарства, щоб подібні нападки не привели до радикального і руйнівного реформування галузі. ЄБА виступає за послідовне і еволюційне реформування із залученням експертів ринку. До того ж, ми не підтримуємо ідеї створення єдиної господарюючої структури в лісовому господарстві, приватизації чи концесії в лісовому секторі.

Дмитро Карабчук, фахівець з питань лісового господарства міжнародної природоохоронної організації World Wide Fund for Nature (WWF)

В Україні склалася парадоксальна ситуація, коли житель Карпат, який все життя прожив поруч з лісами, не має права зрубати дерево, щоб обігріти своє житло — він повинен їхати на склад за 30 км і купувати дрова. Хоча в тій же Швейцарії жителям лісових регіонів дозволено певну кількість дерев зрубати для власних потреб. Це показник того, як в Україні справи з дозволом на вирубку, де поруч з ось таким жителем Карпат є і нелегальні вирубки лісу бізнесом, і завищення легальних вирубок, в результаті яких неврахована деревина йде на експорт. Є багато нарікань на санітарні рубки, які призначаються не з метою оздоровлення лісу, а з метою заготівлі деревини — ділянки хворого лісу ефектно демонструються, а потім виявляється, що для «оздоровлення» вирубується більше лісу, ніж з метою економічної заготівлі.

Не беруся оцінювати ефективність заходів, про які говорив Володимир Гройсман. Але я не можу уявити, щоб перевіряючий прийшов в лісгосп, переглянув усі папери, тут же знайшов винних, і після цього все стало добре. Заготівля лісу — це економіка з великою кількістю складових, яка сьогодні працює, забезпечує робочі місця, і не можна просто взяти і закрити її. Ситуація вимагає системного підходу.

У звіті Earthsight сказано, що ситуація в Україні погана, тому що, згідно з європейським законодавством, ми експортуємо деревину з санітарних рубок, яка має незрозуміле походження. За європейськими законами, це — нелегальна деревина. Але ж за українським законодавством — вона легальна: на її вирубку було видано дозвіл. Інша справа, що дозвіл на вирубку було видано на підставі неправдивого висновку, що це хворий ліс. Але ж неправильним був тільки перший документ, а всі наступні — цілком легальні. Тому тут потрібно думати про зміну всієї системи. Цю проблему не вирішити, якщо просто направити слідчого в лісгосп. Потрібно створювати економічну модель, яка б стимулювала використання підприємцями легально заготовленої деревини. Підняти рівень штрафу — можна, але чи вирішить це проблему? Чи буде вирішена проблема, якщо збільшити кількість років, які проведе за гратами порушник? Сумніваюся. Тому ситуація не зміниться ні через місяць, ні через півроку. Вона може тільки почати змінюватися, коли всі ключові гравці побачать, наскільки рішуче уряд налаштований на впровадження змін, і що в результаті цих змін отримають ключові гравці. Коли все це зрозуміють, тоді зміни будуть невідворотними.

Петро Тєстов, активіст організації «Екологія — Право — Людина»

Це показуха. Якби Володимир Гройсман дійсно хотів вирішити питання незаконної діяльності в лісовій сфері, він би почав з призначення керівництва Держлісагентства. Вже більше року такого керівника немає, а є «в.о.». Якщо при нинішньому керівництві відбувається таке свавілля, то потрібно ставити питання про зміну керівництва, а не починати показушні роботи. Кабмін не хоче проводити конкурс на посаду керівника Держлісагентства. Просто нинішнє керівництво влаштовує Гройсмана, а якщо буде конкурс, можуть вибрати когось іншого, тому конкурс і не проводиться. Тому це все — показуха, і ніхто ніяких схем зупиняти не збирається.

Держоргани в лісовій сфері — вони, як армія: жоден директор лісгоспу не допускатиме самодіяльність без відома вищого керівництва. Немає сенсу на період розслідування міняти всіх обласних керівників Держлісагентства. Є ж такі області, звідки ліс на експорт не йде — Одеська, Херсонська або Миколаївська. А ось в Чернівецькій області затримали рік тому за хабар керівника обласного управління, але схеми — так і залишилися.

Василь Навроцький, заступник голови президії Українського товариства охорони природи

Україна опустилася на останні місця в Європі за площею лісів на душу населення. Щоб виростити ділову деревину, потрібно 70-80 років, а ми семимильними кроками знищуємо свої ліси. У нас є проблема зараження лісів шкідниками, і для цього потрібно проводити санітарні рубки. Але під виглядом боротьби з хворобами вирізається абсолютно здоровий ліс. Після того, як ми заборонили вивезення лісу-кругляка, цей кругляк стали різати коротше — по метру або два, і це вже не ділова деревина, а дрова. Але це суті не міняє.

Щоб припинити порушення, вирубкою повинні займатися тільки спеціалізовані лісгоспи, і повинна бути чітка оцінка лісу, який підпадає під санітарну рубку.