Російська Федерація готує список санкцій проти кількох сотень фізичних і близько ста юридичних осіб України, повідомило видання «Коммерсант», посилаючись на джерела в російському Білому домі. «Під фізичними особами розуміються бізнесмени, політики і держслужбовці, одним із заходів впливу буде блокування їх активів в РФ та заборона на виведення капіталу», — вказує видання.

Згідно з його даними, російське Міністерство економічного розвитку, Міністерство промисловості та торгівлі, а також Міністерство фінансів РФ на 1 серпня повинні підготувати пропозиції по імпортованих з України товарах, щодо яких можуть застосовуватися заходи обмежувального характеру. РФ раніше вже ввела ембарго на постачання українського продовольства, а також заборонила транзит по своїй території української продукції у треті країни.

iAgro спробував розібратися в ступені впливу нових санкцій РФ на аграрний бізнес України.

В першу чергу «під удар» можуть потрапити активи, безпосередньо або побічно пов’язані з бізнесом президента України Петра Порошенка. Це, перш за все, — законсервована Липецька кондитерська фабрика «Рошен». Володіння через офшорні юрисдикції ще двома компаніями — в зерновому і крохмальному бізнесі — Порошенко приписували російські ЗМІ. Йшлося про ТОВ «Лакігрейн» (Липецька обл.) і завод «Крахмалопродукти».

Є ще один український агроактив в РФ. У 2004 році компанія «Конті» колишнього віце-прем’єр-міністра України і екс-нардепа від Партії регіонів Бориса Колеснікова вийшла на російський ринок завдяки придбанню Курської кондитерської фабрики, яку в 2008 році перейменували в ЗАТ «Конті-Рус». І цей бізнес функціонує, але йому, в силу політичної приналежності власника, включення до списку санкцій не загрожує.

За оцінкою Асоціації підприємств кондитерської промисловості «Асконд», в РФ компанія займає близько 2% ринку, випускаючи близько 70 тис. т кондитерських виробів на рік. Більшість українських аграрних компаній і агрохолдингів спробували позбутися активів в Росії раніше — коли стало зрозуміло, що політичне і військове протистояння між двома країнами має затяжний характер, а бізнес на території РФ загрожує високими репутаційними ризиками. Так, агрохолдинг «Кернел» продав останній російський актив (50% в зерновому терміналі «Тамань») в 2017 році. Агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП) ще в червні 2015 року завершив угоду обміну своїх зерновиробничих активів ТОВ «Воронеж Агро Холдинг» у Воронезькій області (РФ) на активи ТОВ «Агрокультура» у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській областях України.

Не особливо вплинуть на аграрний бізнес і нові обмеження з боку Росії на постачання товарів. За даними Держстату України, за січень-квітень 2018 року найбільші обсяги експортних постачань у РФ відзначені по крохмалю (282 т), соняшниковій олії (280 т), маргарину (382,3 т), макаронним виробам (1,4 тис. т), сокам (403 т), соусам (1,24 тис. т), солодким напоям (1,09 тис. т або 1,01 млн літрів) і винам виноградним (17,2 тис. т або 16,9 млн л). Відповідно, санкції здатні лише скорегувати в меншу сторону і без того вже мінімальні обсяги експортних постачань в Росію.

Висновки iAgro отримали підтвердження і в оцінках експертів. Марія Колесник, заступник директора «ПроАгро Груп», вважає, що вплив нових обмежень на вітчизняний агросектор буде практично нульовим. «В основному наші основні гравці аграрного ринку, які мали активи в РФ, їх реалізували. Це було у вигляді продажу, або у вигляді обміну активами. Що стосується «Рошен» — цей актив заморожений, він не приносить доходу і висить мертвим вантажем на корпорації. Можливо, ще має місце франшиза по використанню брендів при виробництві алкогольної продукції, але прямого володіння компаніями там немає », — говорить Колесник.

Якщо оцінювати в розрізі товарів, що постачаються з України, то РФ все що можна закрила для України по аграрному сектору раніше. «Зараз є експорт за окремими товарними групами аграрного сектора, але в мінімальних обсягах», — зазначає Колесник. І додає, що українські виробники практикували постачання в Росію овочів (зокрема, картоплі) та фруктів, але не безпосередньо, а через Білорусь. «Все, що РФ зараз прийме по санкціям, на галузь впливати не буде», — впевнена Марія Колесник.

З нею солідарний Борис Кушнірук, головний експерт аналітичної ради Українського аналітичного центру. За його словами, сильного впливу нових російських санкцій український агросектор не відчує, оскільки навчився обходитися без цього експортного спрямування. «Більшість українських виробників аграрної продукції, особливо продуктів харчування, просто виключили російський ринок зі своїх напрямків діяльності і переорієнтувалися на інші регіони. Зараз вже нових втрат не очікується», — сказав він, додавши, що відчути санкційний тиск теоретично може хіба що Липецька кондфабрика «Рошен».

Василь Юрчишин, директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова, ще більш категоричний. На його думку, в нинішній політичній ситуації торгувати з Росією недоцільно. «Потрібно було не чекати санкцій, а ще багато років тому, коли все починалося, переривати все економічні відносини з РФ. Але, на жаль, цього не зробили, тому що у багатьох наших чиновників бізнес-інтереси з Росією або в самій Росії. Тому введення РФ санкцій прискорить прийняття ними рішень, які давно повинні були бути прийняті. Хто хотів, ті вже перебудувалися. Тим більше, що ми закликаємо наших західних партнерів до санкцій, а самі продовжуємо торгівлю», — говорить він.

Довідка

За даними Держстату України, обсяг зовнішньоторговельних операцій між Україною і Російською Федерацією в 2017 році склав 11,14 млрд дол. США, що на 27% більше, ніж в 2016 році. На експорт українськими товаровиробниками було поставлено продукції на суму 3 млрд дол. США (+ 9,6%), а імпортовано з РФ товарів на суму 7 млрд доларів (тобто на 39,9% більше, ніж за аналогічний період 2016 року). І в 2018-му Україна продовжує торгувати з РФ, маючи негативне сальдо торгового балансу за січень-квітень в розмірі 1,37 млрд дол. При цьому за I квартал нинішнього року з України було експортовано товарів на 1,19 млрд дол., що на 6,4% менше, ніж за січень-квітень 2017 р.; імпортовано за цей же період на 2,56 млрд дол. (+ 31%).