Ще якихось 30 років тому поливальні машини були невід’ємним атрибутом українських ланів. Але переформатування сільського господарства після розпаду СРСР – зникнення колгоспів та подальше розпаювання земельних масивів – значно скоротило площі зрошувальних земель. Тепер аграрії поступово повертаються до технологій зрошування, адже це може дати додатковий приріст врожайності багатьох культур. Директор Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України Раїса Вожегова розповіла iAgro, як змінюється географія зрошуваних земель в Україні і скільки це коштує.
До 1990 року в Україні поливалося 2,29 млн га полів, тільки в одному Криму зрошувалося понад 400 тис. га. Але після розпаду СРСР великотоварні господарства – колгоспи та радгоспи – зникли, створився вакуум власності на системи зрошування й фінансування їх підтримання в робочому стані. В результаті це призвело до зменшення площ земель, що можуть поливатися, до 1505,8 тис. га. Фактично ж поливалося набагато менше – лише 375 тис. га.
Останніми роками площі зрошуваних земель в Україні зростають, тому що власники землі та її орендарі почали замислюватись над поверненням на поля технології зрошування, адже раніше вона давала суттєвий приріст врожаю. І, звичайно, постає питання вартості відновлення поливу полів. На значній частині поливних земель відновити зрошення можна і без значних фінансових витрат – треба провести санацію мереж та встановити дощувальні машини нового покоління. Таке переоснащення вже проводиться в зоні дії Північно-Кримського магістрального каналу на території Херсонської області, та в зоні дії Каховської зрошувальної системи на території Херсонської та Запорізької областей. Але замість дощувальних машин «Кубань» і «Дніпро», що використовувались за радянських часів, встановлюються дощувальні машини нового покоління кругової та фронтальної дії Zimmatic та Valley.
Крім того, розпочато роботи з реконструкції та побудови водонакопичувачів, встановлення насосних станцій у зоні дії Інгулецької, Краснознам’янської та Татарбунарської зрошувальних систем на території Миколаївської, Херсонської та Одеської областей. Крім того, в зоні дії цих зрошувальних систем поширюється і краплинне зрошення, яке має високу ефективність і низькі витрати води.
В середньому щорічно площа зрошування в Україні збільшується на 20 тис. га, і на початок цього року поливається вже 485 тис. га. Але цього недостатньо – за підрахунками вчених, площу зрошуваних земель в Україні необхідно збільшити до 1,8-2 млн га. Але для цього в масштабах країни необхідні великі суми грошей. Наприклад, типова модернізація внутрішньогосподарських систем зрошення, яка передбачає заміну насосного обладнання, дощувальних машин кругової дії та частини трубопроводів, а також мережі електропостачання коштуватиме приблизно 1400 доларів на 1 гектар. Дві третини цих витрат припаде на сільгосппідприємства, а одна третина – на насосні станції та трубопроводи загального користування.
Відновлення систем зрошення коштуватиме майже 2400 дол./га, і дві третини цієї суми підуть на системи загального користування. Що стосується розширення площ зрошення, то тут кошторис буде ще більшим – близько 2 600 дол./га, але такі проекти потребують більшої кількості часу для реалізації.
Але витрати окуповують себе, оскільки ремонт і покращення стану каналів та головної насосної станції забезпечить зменшення витрат на електроенергію та підвищення врожайності, що в сумі дає економічний ефект близько 400 доларів на гектар, тоді як відновлення та розширення площ зрошення дадуть змогу отримати 800-1000 доларів додаткового прибутку на гектар, якщо, наприклад, фермери почнуть вирощувати на зрошувальних площах сою і кукурудзу.
Інвестування у відновлення зрошування в масштабах України може показати значний економічний ефект. Наприклад, це дасть можливість виробляти щорічно 7,5-8 млн т зерна, 1,6-1,8 млн т насіння сої, 2,5-3 млн т овочевих культур та 800-880 тис. т плодів, ягід та винограду. А сумарна вартість валової продукції з проектної площі зрошування становитиме 3,6-4,1 млрд доларів.