Виробники хліба просять уряд ввести квотування експорту продовольчого зерна з України. За їх словами, це необхідно для стабільного забезпечення українців хлібом в цьому і наступному році, до отримання нового врожаю. Обсяг бажаних квот учасниками хлібопекарського ринку не уточнюється, проте судячи з риторики, вони будуть стартувати в переговорах з позицій 100% перекриття експорту продовольчої пшениці. У минулому сезоні її було експортовано з України 10 млн тонн, у тому числі еквівалент в борошні.
«Якщо не прийняти рішення про заборону на вивіз продовольчої пшениці другого і третього класу, буде колапс. Тому що продовольчу пшеницю вивезуть за серпень, вересень і жовтень, і до листопада Україна залишиться без неї. А те що залишиться, буде коштувати на 20-30% дорожче за світову ціну », — заявив засновник одного з найбільших виробників хліба в Україні — холдингу «Кулиничі» — Володимир Мисик.
На його думку, рішення слід прийняти в максимально стислі терміни, протягом двох тижнів, інакше ситуація на ринку вийде з-під контролю: «Я вам як президент Національної асоціації промислового хлібопекарства, кажу, що якщо в найближчі 10-15 днів не буде введена заборона на вивезення продовольчої пшениці, і не будуть сформовані локальні регіональні запаси пшениці в кожній області, і пшениця не лежатиме на елеваторах, а запасів не будуть підтверджені губернаторами — якщо цього не буде зроблено, то прогнозую підняття ціни на хліб на 30-40%».
За його словами, уряд проінформований про цю проблему і тепер має зробити вибір — «квоти або зростання цін на хліб в передвиборний рік».
Колеги Мисика по хлібопекарському ринку, втім, зберігають більшу холоднокровність.
Почесний президент ТОВ «ХК «Хлібні інвестиції» Юрій Триндюк зазначив у розмові з iAgro, що говорити про наявність чи відсутність дефіциту продовольчої пшениці поки складно. Ситуація проясниться через півтора-два місяці. «Наприкінці вересня ми будемо розуміти, чи буде дефіцит борошна в цьому році», — сказав він. При цьому він підтвердив, що в хлібопекарських колах питання можливих обмежень на експорт продовольчої пшениці обговорюється. «Такі настрої є, але це складно буде зробити, тому що квотування — це останнє з можливого, коли будемо розуміти, що зерна в країні дуже мало. І тим більше, у нас дуже потужне лобі зернотрейдерів, так що обмежити експорт буде важкувато, — сказав він. Триндюк наголосив, що поки не бачить передумов для обмеження експорту, але зробив застереження, що картина з балансами проясниться в вересні, і якщо дефіцит продзерна стане очевидним, то він сам буде виступати за квотування.
Самим ревним «ринковиком» виявився генеральний директор компанії «Київхліб» Володимир Череда, який сказав iAgro, що особисто він — противник введення експортних обмежень. За його словами, хоча ціна на продовольчу пшеницю для українських пекарів прямо пропорційна цінам експорту, однак вводити обмеження — це не шлях для вирішення проблеми. «Я думаю, що період заборон — «не пущать! » — українська економіка вже пережила», — сказав він. І нагадав, що в Україні працюють і зернотрейдери, у яких укладені серйозні контракти з іноземними компаніями, де прописані штрафні санкції за їх невиконання. Крім того, зазначив Володимир Череда, експорт зерна для України на сьогодні — це найбільше джерело надходження в країну валютного виторгу, і прямо впливає на стабільність національної валюти.
За його словами, в п’ятницю в Мінагрополітики відбулася зустріч з пекарями, на якій озвучувався найостанніший прогноз врожаю продовольчої пшениці в цьому році — на рівні 14 млн тонн. «Це, як мінімум, в 2,5 рази більше того, що потрібно внутрішньому ринку, тобто пекарям. Говорити про те, що буде дефіцит, на даний момент немає підстав», — сказав Череда. Пізніше це офіційно підтвердив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк, написавши на своїй сторінці в Facebook, що Мінагропрод, отримавши дані з регіонів, покращує свій прогноз урожаю пшениці до 24 млн тонн, з яких 13 млн — продовольчої. «За попередніми оцінками, співвідношення« продовольчі класи/фураж» в урожаї пшениці 2018 року становитиме 55/45», — написав він.
На сьогодні день Мінагропрод плани введення квот не підтверджує. Йдеться тільки про декларативний документ — меморандум, який відомство підписує з учасниками ринку вже кілька сезонів поспіль. Єдина видима відмінність — в цьому році, враховуючи ряд зовнішніх і внутрішніх факторів, в документі планується вже на старті сезону закріпити прогнозний обсяг експорту продовольчої пшениці, в той час як раніше це цифрове доповнення до меморандуму з’являлося не раніше жовтня.
Голова ради Асоціації «Укрхлібопром» Олександр Васильченко повідомив iAgro, що в меморандумі не йдеться ні про яке обмеження експорту продовольчого зерна — тільки про взаємодію влади і зернотрейдерів з метою не допустити, в разі непередбачених обставин, оголення внутрішнього ринку. «Там немає ні слова про обмеження, там стоїть питання тільки про те, що буде обмін інформацією, буде узгоджуватися обсяг оптимального експорту врожаю цього року. Ніяких квот на експорт зафіксовано не буде, але буде озвучено, що бажано, щоб експорт був в межах певного обсягу», — упевнений він.
За словами Васильченко, в 2018-му через погодні катаклізми врожай пшениці і жита на 10% менше, ніж в минулому році. «Якщо, наприклад, в минулому році урожай пшениці склав 26 млн тонн, то в цьому — 23-24 млн тонн. І якщо сьогодні менше виробництво, а споживання стабільне, то експорт не повинен оголити внутрішній ринок. Про це сьогодні йдеться», — сказав він.
Аналітики «Украгроконсалт» також упевнені, що оскільки в нинішньому маркетинговому році очікується скорочення пропозиції продовольчої пшениці в Україні, міністерство буде жорсткіше контролювати дотримання меморандуму. «Будь-які обмеження можливі тільки при наближенні обсягів реальних відвантажень до критичного рівня», — йдеться в повідомленні компанії.
Меморандум між Міністерством агрополітики та зернотрейдерами планується підписати наступного тижня. За словами Васильченко, міністерство запевнило, що не планує вживати ніяких заходів по обмеженню експорту продовольчої пшениці.
На сьогодні, за його даними, дефіциту продовольчої пшениці в Україні немає: врожай минулого року досить великий, споживання знижується, а перехідні залишки високі. «Питання сьогодні стоїть не стільки про обсяги, скільки про те, що погодні умови призвели до погіршення якості — зараз дуже багато збирається вологого зерна, і це може трохи позначитися на якісних характеристиках зібраного врожаю», — пояснив він.
Директор департаменту аналітики Marcoрolo Commodities Олена Нероба впевнена, що на обмеження експорту продовольчого зерна українська влада не зважаться. «Заборонити експорт — означає залишити країну без частини валютного виторгу. На це ніхто не піде. Може, встановлять щорічний прогноз експорту трохи менше — продовольчого зерна дійсно мало», — сказала вона.
Саме припущення, що Україна може ввести обмеження на експорт, викликало стрибок цін на міжнародних ринках. Як зазначив Юрій Триндюк, через неправильний переклад новини про ліміти, прописані в меморандумі між міністерством і експортерами, на світовий ринок пішов меседж, що Україна вводить квотування. Через це ціна на світовому ринку підскочила на 7%, але відкотилася назад після того, як ці чутки були спростовані. При цьому Володимир Череда не виключив, що чутки про введення квотування експорту могли використовуватися для розгойдування ціни на ринку зерна. А Олена Нероба підтвердила, що ціна на зерно дійсно злетіла і повернулася назад. «Це вперше на моїй пам’яті, щоб Чиказька біржа так на нас відреагувала», — сказала вона.
Довідка
Попри несприятливі погодні умови, Україна на тлі сусідів здається оазою аграрного благополуччя. Зокрема, в Німеччині, яка займає друге — після Франції — місце з виробництва зерна в ЄС, очікується найнижчий урожай пшениці за останні 15 років. У Швеції через посуху виробництво пшениці в цьому році може знизитися на 40% в порівнянні з минулим роком, і її імпорт може перевищити експорт. Скорочення врожаю спричинило зростання цін — пшениця в Європі на цьому тижні подорожчала до максимуму за три роки. У такій ситуації українська пшениця може запросто відправитися туди, де за неї запропонують вищу ціну.