Громадянин США Девід Свірі приїхав в Україну ще в 1990 році з планами по вирощуванню люпину — бобової культури, про яку тут чули хіба що тільки фахівці. Проект з люпином не вдався, але Свірі побачив в молодій незалежній республіці великий потенціал і вирішив залишитися. Разом з дружиною-українкою Тамарою і сином Деніелем (на фото) Девід Свірі зареєстрував спільне підприємство, і почав працювати в умовах бартеру, що панував тоді. Девід імпортував паливо з Росії, обмінював його тут на горох, а горох відправляв на експорт до Європи. Цей час для української економіки можна порівняти з епохою освоєння Дикого Заходу — великі можливості і ще більші ризики. Однак Девід Свірі не цурався будь-якої роботи — йому іноді доводилося власноруч вантажити горох у вантажівки і розбиратися з чиновниками, які гальмували машини на дорозі.

У 1994 році Свірі зареєстрував компанію «Київ-Атлантік Україна», яка за допомогою Міжнародного агентства з розвитку (USAID) реалізувала проект будівництва першого в Україні приватного елеватора. А за допомогою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) в Миронівці Київської області був реалізований проект першого в Україні інтегрованого сільськогосподарського центру, в який було вкладено 25 млн доларів. Проект складався з елеватора, олійно-екстракційного заводу потужністю 40 тис. тонн в рік, і заводу по виготовленню кормових концентратів і комбікормів загальною потужністю 85 тис. тонн в рік. «Сьогодні цей проект вважається зразком сучасного проекту, побудованого «з нуля», — йдеться в характеристиці компанії «Київ — Атлантік Україна» на сайті Американської Торгівельної Палати, членами якої з самого її заснування були і подружжя Свірі.

Крім того, компанія «Київ — Атлантік Україна» розширила свою діяльність, взявши в 2000 році в оренду землі в Київській області і створивши на їх базі дочірнє підприємство «Атлантік Фармз». Через чотири роки на орендованих в Черкаській області землях з’явилася компанія «Атлантік Фармз ІІ». В результаті, у Свірі було не тільки 9 тис. га оброблюваної землі, а й виробництво комбікормів під торговою маркою «Мультігейт», які продавалися через власну дистриб’юторську мережу, а також комбікорми йшли на власне виробництво свинини, яловичини і м’яса птиці.

Проект подружжя Свірі був одним з найуспішніших в епоху становлення українського аграрного бізнесу, оскільки їм вдалося вибудувати весь виробничо-переробний ланцюжок — від вирощування зернових до їх переробки в комбікорми і далі — до власного тваринницького комплексу.

Однак, сьогодні бізнес американця-першопрохідника в українському аграрному секторі розпроданий по частинах. Як випливає з системи розкриття інформації Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), 23 червня цього року власником 100% акцій «Київ — Атлантік Україна» стала компанія «Котон Інвестментс Лімітед», а кінцевим власником, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, значиться Сергій Кролевець. Він же став і власником компаній «Атлантік Фармз» і «Атлантік Фармз ІІ». Сергій Кролевець відомий як власник компанії «Ерідон», яка постачає аграріям насіння, добрива, засоби захисту рослин, техніку, в тому числі — під заставу майбутнього врожаю.

Компанія «Ерідон» заявила, що буде розвивати «Атлантік Фармз» і «Атлантік Фармз ІІ», і не виключає відродження тваринницького напряму, який на момент покупки вже не функціонував. А ось комбікормовий бізнес Сергій Кролевець після покупки відразу перепродав німецькій компанії Agrolife.

В інтерв’ю Kyiv Post Деніель Свірі сказав, що одна з причин продажу бізнесу в Україні — складності з фінансуванням, і це особливо явно стало помітно після 2014 року, коли почався військовий конфлікт на Сході України. Дійсно, відповідно до офіційної звітності компанії «Київ — Атлантік Україна», яка знаходиться на її сайті, фінансові показники діяльності в останні чотири роки були не дуже оптимістичні. Зокрема, за підсумками 9 місяців 2014 року компанія отримала 106,7 млн ​​гривень чистого збитку, за результатами 2015 року — 93,2 млн гривень, 2016 року — 79,4 млн гривень, за 2017 рік — 9 млн гривень.

І хоча розмір збитків скорочувався, у групи компаній виникли інші складності — з поверненням кредиту. Як випливає з постанови Господарського суду Київської області від 27 жовтня минулого року, ще в липні 2013 року три компанії групи — «Київ — Атлантік Україна», дочірнє підприємство «Атлантік Фармз» і ТОВ «Атлантік Фармз ІІ» підписали з Укрсоцбанком договір на відкриття кредитної лінії в розмірі 12 млн доларів. Поручителем по кредиту виступала данська Atlantic Agro Holdings ApS, яка володіє 100% акцій «Київ — Атлантік Україна». В системі розкриття інформації ДКЦПФР вказано, що цей кредит компанії залучили для рефінансування непростроченої кредиторської заборгованості в інших банках. Термін кредиту — п’ять років, термін його повернення закінчується в кінці цього року. Кредит був залучений за ставкою LIBOR + 8,75%. В забезпечення кредиту компанії передали нерухомість в Миронівці на суму 95,9 млн гривень і рухоме майно на суму 30,6 млн гривень.

У рішенні суду сказано, що позичальники в період з лютого по серпень 2017 роки не виконали своїх зобов’язань перед банком, відсотків по кредиту не платили і сформували борг в розмірі 328 тис. доларів (або 8,38 млн гривень за курсом на кінець серпня 2017 року). Крім того, в рішенні суду зазначено, що компанії-позичальники розпродали майно, яке було закладено в банку за кредитом, однак гроші не пішли на погашення кредиту.

Справа про стягнення з боржників заборгованості за кредитом Укрсоцбанку в Господарському суді Київської області навіть ще не почала розглядатися. Однак, суд за позовом банку в жовтні минулого року наклав арешт на кошти відповідачів в сумі 8,38 млн гривень, які Державна виконавча служба зможе виявити на їх рахунках.