Як і прогнозував iAgro, напередодні, 7 серпня, в Мінекономіки відбулася розширена нарада, де обговорювалися різні варіанти регулювання ринку зерна, щоб не допустити дефіциту продовольчої пшениці. На ньому були присутні представники Мінекономіки, включаючи віце-прем’єра Степана Кубіва, який і проводив нараду; керівництво Мінагрополітики, заступник міністра екології та природних ресурсів Віктор Вакараш, голови Держспоживслужби, ДФС, «Укрзалізниці», Держрезерву, держоператорів — ДПЗКУ і «Аграрного фонду», Мінінфраструктури — всього більше двох десятків людей.
Як повідомили незалежно один від одного два учасники цієї наради, квотування експорту на сьогодні не розглядається. «Усі без винятку учасники зійшлися на тому, що цей варіант — неринковий і небажаний», — сказав співрозмовник iAgro. За його словами, спочатку гарячим прихильником прямих обмежень був Степан Кубів. Однак, коли йому нагадали, що це питання знаходиться в компетенції саме його відомства, він змінив позицію.
Натомість був розроблений комплекс заходів по утриманню ситуації, що складається в підвищеному контролі за кожною тонною зерна, що покидає межі України. Основне навантаження в реалізації цих заходів лягає на Мінінфраструктури, яке зобов’язане щотижня подавати інформацію про обсяг експортованого зерна і його якісні характеристики.
«Мінагрополітики зобов’язали якнайшвидше підписати меморандум з зернотрейдерами, в якому обумовлять обсяги», — сказав співрозмовник iAgro. За його даними, таке підписання може відбутися вже в найближчу п’ятницю. Кількісні обсяги допустимого експорту продзерна він не уточнив. Однак, за даними відкритих джерел, мова йде про 8 млн тонн продовольчої пшениці за 2018/2019 маркетинговий рік. За даними Мінагрополітики, врожай пшениці прогнозується на рівні 24 млн тонн, з них продовольчої — 13 млн тонн.
Ще одне нововведення, яке чекає учасників зернового ринку в цьому сезоні — сувора звітність на елеваторах. На вчорашній нараді було прийнято рішення ввести інформування про кількість запасів і їх структурі на кожному такому підприємстві незалежно від форми власності. Хто буде акумулювати ці дані, поки не визначено.
Що стосується державних операторів — Держрезерву, Аграрного фонду та Держпродкорпорації, то вони повинні сформувати резерви продовольчої пшениці. При цьому голова Держрезерву України Вадим Мосійчук скаржився, що намагався закупити зерно через ProZorro, але до моменту завершення бюрократичних процедур системи його пропозиція втратила актуальність. «Вадим [Мосійчук] сказав, що виставив ціну 6000 гривень, коли на ринку було 5300, щоб напевно купити. А поки ProZorro опрацювала пропозицію, на ринку вже було 6300 грн/тонна», — розповіли iAgro.
В цілому, ситуація на зерновому ринку виглядає досить оптимістично, і баланси не вказують на необхідність введення квот. Пшениці вже зібрано понад 20 млн тонн при потребі ринку в 4,5 млн тонн. Проте, питання обмежень експорту — як гласних, так і негласних — з порядку денного остаточно не знято. Причина — в зростанні цін на внутрішньому ринку слідом за світовою кон’юнктурою. За даними «АПК-Інформ», на протязі останніх трьох тижнів український експортний ринок (базис FOB) показував активне зростання цін на продовольчу пшеницю нового врожаю. Ціни вже досягли рівня 222-228 USD/т FOB з постачанням у серпні-вересні.
За даними інституту аграрної економіки, в січні-червні 2018 року експорт українських зернових культур склав 18,6 млн тонн на суму $3,2 млрд (на 11,4% менше, ніж за відповідний період минулого року). Зокрема, в першому півріччі нинішнього року на зовнішні ринки було продано 5,8 млн тонн пшениці ($1 млрд), кукурудзи — 12,1 млн т ($2 млрд), ячменю — 0,4 млн тонн ($85 млн).
Найбільшими покупцями українського зерна за звітний період були країни Африки, Азії та Європи.