Український ринок електронних сигарет знаходиться в стадії розвитку. На нього вже навіть звернули увагу депутати як на перспективне джерело наповнення бюджету країни.У липні нинішнього року парламент зареєстрував два законопроекти, покликані сформувати понятійний апарат по ринку електронних сигарет, а також — врегулювати його оподаткування. Друге питання пропонується вирішити шляхом введення акцизу на рідини, які використовуються в електронних сигаретах: від 1,10 грн до 2 грн за мл.

Який цей ринок зсередини і чим він привабливий для бізнесу? Максим Харченко, власник магазину Sigalend, розповів iAgro про особливості і перспективи ринку електронних сигарет в Україні.

Електронну сигарету придумали років десять тому, але в ній був змінний картридж і акумулятор малої місткості. А буквально п’ять років тому з’явився формат «eGo». У ньому вже був більш потужний акумулятор, якого вистачало на цілий день, великий обсяг картриджа, який можна було зарядити і практично цілий день користуватися. Такий формат став комфортнішим для споживача.

Є два види електронних сигарет: для куріння, аналогічний кальяну, і для боротьби з тютюнопалінням (заміни традиційних сигарет). Близько 10-15% наших клієнтів, придбавши електронну сигарету, з часом взагалі перестають курити. В цілому, це ефективний засіб, він стає популярним, тому що працює.

Український ринок електронних сигарет — імпортозалежний: 99,9% пристроїв поставляються з Китаю. Є ще американські і французькі, але вони значно дорожче в експлуатації. В Україні з часом теж можна організувати виробництво електронних сигарет за цілком конкурентоспроможною ціною.

Рідини для електронних сигарет поставляються з Китаю, США і РФ. Є багато різних виробників. Всі вони змагаються в умовах — ціні, якості, дизайні і навіть упаковці. Боротьба йде не на жарт. Але і в Україні налагоджено виробництво рідин — дві компанії, ULL і WES, разом займають близько 10% ринку.

У кальяні, де більш потужний пристрій, витрата рідини досить-таки велика — вона може досягати 30-50 мл в день. А невеликі пристрої, які замінять сигарету, вимагають в 10 разів менше рідини, іноді — всього 2-3 мл. Що стосується цінової політики, то «залізо», залежно від потужності, коштує від 150 до 5000 гривень за оригінальні моделі, а 60 мл рідини обійдеться від 80 гривень за вітчизняну до 500 гривень за імпортну.

В цілому, рентабельність бізнесу по електронним сигаретам становить 10-20%.

Віковий портрет споживача електронних сигарет теж відрізняється: для звичайних пристроїв — від 30 до 60 років, а для «кальянів» — в основному, від 18 до 35.

Якщо говорити про шкідливість вейпінга, то я прихильник того, що якщо людина взагалі не палить, то не варто й починати. Який сенс в цьому? А якщо завзятий курець починає «парити», то це здорово.

Електронні пристрої поступово витісняють звичні «паперові» сигарети — це факт. За моїми оцінками, ринок вейпінга забрав у традиційного ринку сигарет близько 20% споживачів. Це сталося й через те, що у людей з’явилася альтернатива. Звичайно, зіграло свою роль і подорожчання звичайних сигарет, і активна пропаганда здорового способу життя.

Навіть традиційні тютюнові компанії освоюють електронні технології. Так, Philip Morris представлена ​​на ринку електронних сигарет України своїм продуктом «iQOS». Компанія вкладає величезні гроші в рекламу і маркетинг цього продукту, реалізує безліч партнерських програм, відкриває мережі кіосків, заправок і так далі. В результаті на українському ринку представлений тільки він, хоча по світу є й інші аналоги від інших тютюнових компаній.

Але це не призводить до відчутних результатів в порівнянні з вейпінгом. Його ніхто не рекламував, але буквально за п’ять років активного розвитку глобальний ринок вейпінгу досяг обсягу в десятки мільярдів доларів.Тепер парламент України вирішив прийняти законопроекти, в яких передбачається оподаткування рідин для електронних сигарет. Розмір акцизу пропонується різний: в одному варіанті — 1,10 грн за мілілітр, а в іншому — взагалі 2 грн за мілілітр. За моєю оцінкою, це занадто високі ставки. Реальний акциз повинен бути на рівні 20 коп. за мілілітр рідини. Інакше така ініціатива просто задушить ринок вейпінга. Адже це ж молодий ринок, який може розвинутися, а з огляду на, що рідини виробляються в тому числі і в Україні, вони в майбутньому могли б поставлятися на експорт.

Надмірний податковий тиск знищить цей бізнес, але мета досягнута не буде — бюджет не наповниться. Тому що дуже багато рідини виробляються з таких компонентів, як пропіленгліколь, гліцерин і харчові ароматизатори. І безліч споживачів купують ці складові окремо. Але такі інгредієнти використовується в харчовій промисловості, тому чисто з «прицілом» на ринок електронних сигарет цей сегмент ніяк не зарегулюєш.

А якщо запропоновані законопроекти будуть прийняті, то в Україні просто перестануть виробляти і купувати рідини для електронних сигарет, але люди будуть продовжувати «парити», купуючи окремі складові.

Це не означає, що взагалі нічого регулювати не потрібно. Я прихильник розумного законодавчого регулювання ринку. Тому що таким чином можна підвищити якість продукції і відсіяти сумнівних виробників. Той, хто залишиться і буде в змозі платити податки, роблячи якісний продукт, зможе вирости в бізнесі і вийти на міжнародний рівень. А це дуже круто.