Аргентинська влада в боротьбі з економічною кризою намагається знайти додаткові джерела наповнення бюджету країни. Одним з них стало введення експортних мит на всі товари, що поставляються за кордон. Особлива «честь» надана агросектору — за кожен долар в ціні експортованої пшениці і кукурудзи доведеться заплатити 4 песо або 10,5% за актуальним валютним курсом (для інших товарів податок складе 3 песо або 7,8%).
Цілком можливо, що така вибірковість базується на оптимістичних прогнозах по експорту зернових з Аргентини, озвучених раніше міжнародними аналітиками. Так, за даними Зарубіжної сільськогосподарської служби Міністерства сільського господарства США (USDA), в Аргентині на 2018/2019 маркетинговий рік прогнозувалося зростання експортних поставок у порівнянні з 2017/2018 МР: пшениці — на 18%, кукурудзи — на 13%, сої — на 158% (в 2,6 рази) і соєвого шроту — на 14%.
Динаміка експортних поставок Аргентини на світовий ринок за видами продуктів, млн т
| Культура /МР | 2016/2017 | 2017/2018 | 2018/2019* |
| Пшениця | 13,825 | 12 | 14,2 |
| Кукурудза | 25,986 | 24 | 27 |
| Соя | 7,026 | 3,1 | 8 |
| Соєвий шрот | 31,323 | 26,2 | 29,8 |
*- прогноз За даними USDA
Поставки аргентинської пшениці на зарубіжні ринки в 2018/19 МР очікуються рекордно високі — 14,2 млн т. Експерти донедавна розраховували, що висхідний тренд збережеться і в майбутньому.
За результатами 2017/2018 МР найбільше пшениці у Аргентини купила Бразилія — із загального обсягу поставок в 12 млн тонн на неї припав 41%. Решта розподілилася між країнами Африки (25%), державами Південно-Східної Азії (17%) і іншими країнами Південної Америки (13%).
Що стосується кукурудзи, то її експорт з Аргентини в новому маркетинговому році, як очікувало USDA, теж досягне рекордного рівня 27 млн тонн завдяки нарощуванню виробництва на тлі граничного збільшення внутрішнього споживання. Близько 90% експорту аргентинської кукурудзи зазвичай відправляються в Південно-Східну Азію, Близький Схід і Африку.
Ще однією сільськогосподарською культурою з високим експортним потенціалом для Аргентини традиційно виступає соя і продукти з неї — шрот і олія. Раніше Аргентина, що займає третє місце в світі з виробництва цієї культури, анонсувала поступове пом’якшення податкової політики щодо експортованої сої і соєпродуктів, але на тлі кризи від цієї ідеї довелося відмовитися. Попри те, що уряд країни вирішив знизити експортне мито на сою з 25,5% до 18%, а на соєвий шрот та олію з 23% до 18%, з урахуванням мита три песо за кожен долар у вартості продукції, що експортується, загальна ставка мита на сою і продукти переробки складе 25,8%, що вище дотеперішніх.
З огляду на зростаючий інтерес до аргентинської сої та соєвої олії з боку Китаю, який заміщає продукцією з Аргентини американські поставки, бюджет країни вже в найближчому майбутньому може розраховувати на додаткові експортні «дивіденди». Трейдерам же доведеться переглядати свої плани на прибуток.
Політика аргентинського уряду вже позначилася на глобальному ринку, зміцнивши світові ціни на пшеницю, говорить заступник директора «ПроАгро Груп» Марія Колесник. За її словами, на тлі недавніх рішень можна очікувати скорочення посівних площ під кукурудзою. Перші висновки можна буде робити вже через місяць, коли в Аргентині почнеться посівна кампанія. «Така ситуація позитивно позначиться на українських експортерах. По пшениці — в середньостроковій перспективі, а по кукурудзі — у другій половині сезону, коли на ринки традиційно надходить кукурудза з Південної Америки», — каже вона, додаючи, що подальша девальвація песо тільки зміцнить ситуацію, що склалася, оскільки аргентинські мита жорстко прив’язані до валютного курсу.
З нею згоден Андрій Купченко, аналітик зернових ринків ІА «АПК-Інформ». «У глобальному аспекті може бути скорочення поставок зернових з Аргентини на світовий ринок з відповідним зростанням цін на ресурс. І це в цілому добре для України», — говорить Купченко.
Дещо іншої думки дотримується Валерія Шаймухамєтова, керівник служби маркетингу і аналітики «Фенікс агро». Вона вважає, що на український ринок введення експортних мит на зернові і збільшення зборів при експорті сої з Аргентини в найближчий час не вплине. «Мита на пшеницю і кукурудзу в Аргентині були скасовані на початку 2016- го з метою збільшити посівні площі в країні, але за два роки ситуація практично не змінилася. І навіть після запровадження мита аргентинські фермери не стануть скорочувати площі посівів в новому маркетинговому році», — припускає вона.
Що стосується обсягів експорту, то, на думку Шаймухамєтовой, вони можуть знизитися не більше ніж на 5%: більшість трейдерів підписали контракти на поставку сільгосппродукції ще до офіційного оголошення рішення уряду, а тому вже пов’язані договірними зобов’язаннями.
Довідка
З початку 2018 року курс аргентинської національної валюти — песо — просів по відношенню до долара на 50%. В кінці серпня 2018 року його падіння лише за тиждень склало 16%. Влада країни намагаються зупинити падіння економіки, вводячи жорсткі обмежувальні заходи: скорочують кількість міністерств, вводять нульовий дефіцит бюджету для державного сектору, урізуать зарплати чиновникам і збільшують експортні мита.
Як повідомило міністерство економіки Аргентини, нові мита будуть діяти до 2020 року. Податкові посилення — одна з умов надання країні фінансової підтримки від МВФ на 50 млрд доларів, 15 млрд з яких вже видані.