Якість пшениці 2018 року до останнього часу залишалася однією з найбільш принципових змінних, яка визначить роботу аграрного ринку в нинішньому маркетинговому році. Параметр продзерно/фураж і негативний вплив на нього погодних умов був настільки гіперболізуваним, що на ринку почали циркулювати чутки про можливе введення обмежень на експорт пшениці.

При цьому більш-менш обгрунтовані прогнози якості, як визнавали самі ж учасники ринку, можна було зробити тільки в другій половині серпня, після надходження пшениці нового врожаю на елеватори.

На початку тижня Мінагропрод оновив свій прогноз урожаю, підвищивши його до 63,1 млн тонн. Урожай пшениці при цьому уточнено до 24,2 млн тонн, і збільшена оцінка продовольчої складової — до 60% (попередній прогноз — 24 млн тонн, з яких 55% — продовольчої).

Чи були підстави для майже тримісячної паніки і що вийшло за підсумком — iAgro запитав в учасників ринку.

Олександр Васильченко,
голова ради «Укрхлібпром»:

Якщо говорити про обсяги сировини, то начебто все нормально — урожай 24 млн т пшениці, з них Мінагропрод називає 55% продовольчої і 45% фуражної (оцінка дана до того, як профільне міністерство озвучило оновлений прогноз. — ред.). Здавалося б, показники достатні. Але є і фактори ризику.

Через погодні умови зараз відзначаються грибкові захворювання зерна, і окремі фермери кажуть, що у них уражено до 50% врожаю. Це грибок альтернарія. Таке зерно можна відновити, і воно підлягає обробці, але має низькі хлібопекарські властивості, в тому числі затемнює м’якуш.

Також турбують темпи експорту. Якщо трейдери вивезуть довше, ніж передбачалося, то цілком може створитися дефіцит висококласної пшениці (другого класу), а її не багато.

Що стосується нового стандарту на пшеницю, то трейдери пропонують зробити чотири класи. З першого по третій — продовольча, а четвертий — фуражна. Але якщо дивитися на нинішню структуру виробництва пшениці, то ми бачимо, що першого класу як такого немає, він існує тільки на папері, а фактично є тільки другий і третій. І пекарі виходять з пропозицією: в третьому класі передбачити не 18% клейковини, а хоча б 20%, а в другому — до 24%. Тоді буде велика гарантія якості продукції. Але тут йде боротьба інтересів: трейдеру важливо тільки продати, а товаровиробнику для того, щоб підняти на 1% клейковину в пшениці, потрібно вкласти на 30% більше мінеральних добрив, а це відразу дає зростання вартості.

Андрій Купченко,
аналітик зернових ринків ІА «АПК-Інформ»:

Цього року складна ситуація з фітосанітарним станом пшениці в зв’язку з наявністю грибка. Щоб з ним боротися, необхідні додаткові витрати на переробку. Можна зробити поверхневу обробку, але це дорого. У той же час, моніторинг ресурсів та запасів пшениці в Україні показує, що по білку і з клейковиною ситуація навіть краще, ніж в минулому році. І в принципі це не дивно: в травні дощів було небагато, клейковина і білок не вимилися. І зараз запаси на підприємствах, що займаються переробкою і зберіганням, показують, що там пшениці третього класу більше, ніж в минулому році.

Любов Горбачова,
головний технолог компанії «Формула Смаку»:

П’ять із шести підприємств компанії вже працюють на зерні нового врожаю. Звичайно, тенденція за якістю гірше, ніж в минулому році. У врожаї цього року дуже висока ІДК (індекс деформації клейковини), і це позначиться на фінансових результатах підприємств (вміст клейковини в пшениці впливає на якості легкості, пружності та еластичності тіста. — ред.), І відповідно, вихід продукції знижується.

Потрібно контролювати якість сировини. На своїх приладах в лабораторіях ми визначаємо якість вхідного борошна, але бувають спірні питання, за якими місцеві лабораторії не можуть дати відповідь, який нас цікавить.Потрібно обладнати сучасні незалежні лабораторії, які могли б оперативно давати висновки саме по хлібопекарським властивостям борошна — водопоглинній і газоутримуючій здатності.

Сергій Дуров,
власник ПАТ «Херсонський хлібокомбінат»:

Ми намагаємося співпрацювати з одним виробником — щоб він виростив зерно кращої якості, і ми отримали хороше борошно. Ініціатива виходила від виробника, який прийняв виклик — виростити в Херсоні (Херсонщина відноситься до зони ризикованого землеробства. — ред.) кращий хліб. Попередні розрахунки показують, що така мука буде на 20-25% дорожче, ніж в середньому по ринку. Ми уклали контракт з ним на наступний рік, і він виростить під нас 500 т такого дорого зерна. Я розумію і приймаю, що це буде за мій рахунок, за рахунок прибутку підприємства. Але зате на наступний рік ми отримаємо борошно, витримане за всіма правилами, і спечемо з нього продукцію. У цьому процесі консультуємося з компанією, яка займається реанімацією борошна. «Херсонський хлібокомбінат» в цілому забезпечений для роботи зерном другого класу до квітня-травня 2019 року.

Світлана Кохан,
провідний інженер відділу з розробки та технічної перевірки стандартів НДІ стандартизації ДП «УкрНДНЦ»:

В середині вересня положення нового стандарту на пшеницю будуть розглядати в Мінагрополітики. Мета даної наради — визначитися з остаточною версією, з якою будуть виходити 25 вересня на виїзне засідання ТК-170 в Одесі. Поки йде дискусія про показники в трьох класах продовольчої пшениці, гостро стоїть питання за клейковиною.

Ще визначаються з фінансуванням. Приватний бізнес лобіює новий стандарт, але грошей на його розробку давати не хоче. Тому перед Кабміном виникає необхідність виділити кошти на розробку нового стандарту по пшениці.

Попередні стандарти розроблялися за бюджетні гроші — можливо, це і правильно, з такої позиції нам простіше буде щось говорити і щось відстоювати.