Механізм оподаткування українських лісів змінюється. 20 вересня спливав термін подання податкових декларацій власників лісових земель для нарахування земельного податку. Втім, в останній момент ДФС на вимогу профільного комітету парламенту відкликала свій лист, яким зобов’язувала податкові органи на місцях забезпечити надходження уточнюючих декларацій. Вже завтра, 25 вересня у Києві пройде IV з’їзд лісівників України, під час якого представники галузі спробують визначитись з подальшою роботою лісового господарства у нових економічних умовах.
За оцінками ФАО, ліси і дерева генерують п’яту частину доходу для сільських домогосподарств. Довгострокові цілі лісової політики багатьох розвинених держав базуються на інформації національних інвентаризацій лісів. Це дозволяє оцінити кількість та якість дерев на території кожної країни та виробити адекватну політику управління цим ресурсом.
Віталій Сторожук, інженер-технолог ВО «Укрдержліспроект», екс-керівник Центру національної інвентаризації (2007-2015 рр.) розповів iAgro про те, як організувати національну інвентаризацію лісів в Україні, як у цьому може допомогти досвід окремих областей, і чого це коштуватиме держбюджету.
Скільки в Україні лісів – це доволі складне питання, зважаючи на неоднорідність їх розміщення в декількох природних зонах. Між тим, знання про те, скільки в цих лісах дерев, який об’єм і технічна придатність, – надважливі для держави, враховуючи потенціал галузі. Відповісти на них має національна інвентаризація лісів.
Певними вихідними даними для її проведення можуть стати результати регіональних інвентаризацій лісів Сумської та Івано-Франківської областей, проведених в 2008-2015 роках. Для запровадження інвентаризації в національному масштабі, наразі потрібні три речі – законодавство, гроші та організаційна структура. Бонус у плані технологічної підготовки – експертна підтримка від іноземних колег.
Результати інвентаризації вкритих лісом площ у Сумській та Івано-Франківській областях статистично відповідають показникам державного обліку лісів 2011 року. Але додатково виявлено самозаліснених земель по Сумській області на площі близько 17 тис. га, а по Івано-Франківській – до 33 тис. га. Це ті землі, які находяться поза межами державних обліків лісів і земель в країні. Розуміння показника площі таких лісів є дуже важливим для формування політичних чи законодавчих рішень.
Періодичні інвентаризації – єдиний метод визначення поточного приросту та природного відпаду насаджень. Упевнений, що озвучені нами усереднені показники поточного приросту для насаджень сосни Сумської області в 10 куб. м на 1 га в рік, смереки та бука Івано-Франківської області – 13 куб. м на 1 га в рік, та ялиці в 14 куб. м на 1 га в рік, вже формують нове бачення процесів природного росту насаджень Полісся, Лісостепу та Карпат.
Проведені інвентаризації підтвердили і прогресуючі темпи всихання насаджень. Легко візуально переконатися в цьому, потрапивши до лісу, складніше – дати реальну оцінку. Наприклад, поряд із загальним стовбуровим об’ємом живих дерев у 155 млн куб. м в Івано-Франківській області в 2009-2013 роках виявлено 8,4 млн куб. м стоячих сухостійних дерев, у тому числі, ялини європейської майже 5 млн куб. м. Інвентаризація 2014-2015 років оцінила сумарні обсяги всихання по всіх породах у розмірі 11,8 млн куб. м; в тому числі, по ялині європейській в 7,3 млн куб. м. Наявні оцінки показують що, наразі кожне двадцяте дерево лісів Прикарпаття – сухостійне. Для політичних рішень це вже достатньо інформації, щоб розуміти, що стан лісів наближається до катастрофічного.
За даними інвентаризації можна сформувати умовну звітність матеріально-грошової оцінки насаджень по області, і дати відповідь на важливе інвестиційне питання: скільки у нас корабельного лісу? Наприклад, регіональна інвентаризація свідчить, що в Сумській області корабельних сосон діаметром 36 см «на корені» стоїть 4,5 млн дерев. Усього ж в Сумській області зростає близько 174 млн дерев, а в лісах Івано-Франківської області – 255 млн дерев.
Знання та прогнозування ходу росту насаджень в лісі є основою довгострокового планування лісового господарства. Нині в Україні практично немає постійних дослідних ділянок, на яких спостереження проводилися б протягом життя лісового насадження від посадки до віку головної рубки. В довгостроковій перспективі, дані національної інвентаризації дозволять будувати криві ходу росту насаджень використовуючи нові наукові методи. Поряд з унікальністю регіональних досліджень лісів, важливість результатів інвентаризації максимальна тільки в національному масштабі.
Правова база для розвитку національної інвентаризації лісів у процесі створення. До Верховної Ради подано законопроект, що пропонує ввести це поняття до Лісового кодексу. Підготовлено інструкцію, триває робота з підготовки Методичних рекомендацій щодо проведення польових робіт. Складніше буде із підготовкою методики обробки та аналізу даних – фахівців з цих питань не вистачає.
Як відбуватиметься така інвентаризація?
Пропонується зберегти вибіркову схему обстеження, використану при регіональних інвентаризаціях. Тривалість терміну збору польових даних складатиме п’ять років. Технічні результати інвентаризацій повинні звітуватися щорічно, проте офіційними вважатимуться зведені результати за п’ятирічний період.
Із проектного числа лісових ділянок у 16,7 тис. пропонується щороку обстежувати понад 2,8 тис. лісових ділянок на Поліссі, в Лісостепу та Карпатах (59% території України, 83% лісів). Крім того, додатково в один рік протягом п’ятирічного періоду – 2,5 тис лісових ділянок в Степу (41% території, 17% лісів). Щоб побувати на всіх інвентаризаційних ділянках, що призначені до обстеження в певному році, інвентаризаційна група має об’їхати всю територію області.
Інвентаризація лісів – це особливий «польовий» спосіб роботи та мандрівний стиль життя спеціальних лісівників – таксаторів. Для таких робіт щороку необхідно 12 польових груп (кожна із двох інженерів-таксаторів), і загалом 16 груп на рік проведення обстеження Степових регіонів. Зважаючи на досвід регіональних інвентаризацій, з тим, щоб оптимізувати структуру витрат, пропонується польові роботи виконувати силами тимчасових працівників – 24 щороку (32 у рік інвентаризації Степових областей), а обробку та представлення результатів – постійним персоналом.
Прогнозні витрати на інвентаризацію лісів складають близько 1 грн/га, при цьому на забезпечення робіт у полі припадає 40% від цих витрат. Для того, щоб розпочати проведення національної інвентаризації лісів, необхідно мати 11,5 млн грн – цю суму планують виділити в державному бюджеті на 2019 рік. Найбільша стаття витрат – це проведення польових робіт, яка складає 35% всього бюджету інвентаризації або 3,9 млн грн. Другу позицію за витратністю посідає придбання польового обладнання – 2,9 млн грн (26%). Якщо обладнання буде закуплено як технічна допомога проектом «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД), це суттєво знизить загальні витрати на старті інвентаризації.
Загалом процес інвентаризації лісів є основою для розробки політики в лісовому господарстві та прийняття політичних і економічних рішень у цій сфері. Наприклад, у Німеччині на основі даних національної інвентаризації лісів здійснюють прогноз використання деревних ресурсів, який стає у пригоді лісозаготівельникам та лісопереробникам для планування бізнесу й інвестицій.
На сьогодні за підтримки АПД розробляється прототип веб-сайту національної інвентаризації лісів, де планується розмістити результати регіональних інвентаризацій по областях України, який дозволить зробити цей процес прозорим для суспільства та вигідним для держави.
Довідка
Національна інвентаризація лісів – система регулярних вибіркових обстежень для отримання статистично обґрунтованої інформації про кількісні та якісні показники стану і динаміки лісів держави, їх ресурсного потенціалу для потреб державного управління, стратегічного планування ведення лісового господарства, державного лісового кадастру, моніторингу довкілля, міжнародної звітності про ліси.