25 вересня 2018 року відбувся IV з’їзд лісівників України, на якому 442 делегати обговорювали невтішний стан галузі. Основним лейтмотивом багатогодинних виступів було введення земельного податку на лісові землі та його наслідки. З невеликим відривом йшли теми безпідставних наклепів на лісовиків та критика запропонованої архітектури реформ у галузі.
Однією з найбільш заліснених областей країни є Закарпатська, де лісами вкрито 52% території. Генадій Москаль, голова Закарпатської обласної державної адміністрації, також був присутній на з’їзді та у властивій йому експресивній манері розказав делегатам все що він думає про сучасний стан лісової галузі.
Для Закарпаття ліси – це основа розвитку економіки і сировинна база. Лісистість нашої густонаселеної області є найбільшою в країні й складає більше половини її території.
За останні 50 років площа лісів області зросла більш ніж на 10 тис. га, але сьогодні у нас є 20 тис. га безгосподарного лісу. Я своїм розпорядженням створив комісію з представників управління лісового і мисливського господарства, Держгеокадастру, працівників районних державних адміністрацій, і поставив задачу до 1 січня 2019 року облікувати цей ліс і приєднати до управління лісового і мисливського господарства області.
Майже 600 тис. га, або 87,1% лісових насаджень знаходиться у підпорядкуванні лісогосподарських підприємств Держлісагенства. Решта 12,9% площ перебувають в постійному користуванні Мінприроди, Міноборони, Міносвіти та на землях запасу.
Раніше на території військового лісництва були сховані ракети або стратегічно важливі об’єкти, але сьогодні цього немає. А ліс є, і він активно вивозиться. Ми будемо забирати ліси у Міністерства оборони, тим більше що є постанова Кабінету міністрів про передачу військових лісництв до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.
Коли я чую про «неефективність» роботи лісового господарства, мені смішно. За минулий рік підприємства лісової галузі Закарпаття отримали 58,4 млн грн прибутку, з якого сплачено 46,6 млн грн податку на прибуток і дивідендів. Іншими словами, з 1 тис. грн прибутку державні лісгоспи сплатили 795 грн податку, а в своєму розпорядженні залишили 205 грн, тобто близько 20%. До зведеного бюджету та ЄСВ в минулому році сплачено 371,3 млн грн, а за 8 міс. 2018 року – 296,9 млн грн. З року в рік сума платежів зростає, і це при тому, що останні два роки по Закарпатській області обсяги заготівлі деревини зменшилися на 20%.
Про суцільну вирубку [лісів] – це все міф. Ми знайшли, що карти рубок були взяті з румунських засобів масової інформації, коли румуни віддали ліс у концесію. Потім, коли прийняли назад, лісу вже майже не було. І це тиражується так, ніби відбувається в наших Карпатах.
Однак замість того, щоб оцінити і підтримати ефективність лісового господарства країни, законодавча влада іноді ухвалює недосконалі та навіть шкідливі для галузі нормативно-правові акти. 10 липня 2018 року Україна прийняла закон «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів України щодо стимулювання, утворення та діяльності сімейних фермерських господарств». Ним внесені поправки до ПК, які передбачають земельний податок на всі лісові землі. Скажіть мені з назви закону – до чого тут ліс?
Якщо вже деяка частина парламенту впала в маразм, то давайте оподаткуємо Азовське море, Чорне море, гриби, чорниці, ожину, малину, кабанів, косуль, які ходять по лісу.
Для лісової галузі такий закон фактично вводить подвійне оподаткування, що в Україні заборонено. Ставки податку на лісові землі встановлені у розмірі до 5% від вартості нормативно-грошової оцінки одиниці площі ріллі. А хто робив грошову оцінку земель, які находяться під лісом? Ніхто. Взагалі спочатку треба провести оцінку цих земель, а вже потім знімати податки.
Ми в адміністрації порахували, чого це нам вартуватиме. Додатковий земельний податок становитиме по області від 16 млн до 801 млн грн на рік. Однак нічого доброго від цього не буде, адже при ставці земельного податку всього 0,3% третина лісових підприємств стануть банкрутами. Далі більше – при ставці 1% 15 з 20 підприємств збанкрутують, а решта працюватиме на межі збитковості. Якщо встановлять максимальну ставку 5%, тоді збитки по управлінню лісового і мисливського господарства в Закарпатській області становитимуть 285 млн грн, а всі лісогосподарські підприємства збанкрутують. Така ситуація змусить лісові господарства йти на непопулярні кроки – підвищувати відпускну ціну на дрова. Ми порахували, що вартість дров може збільшитися в 10 разів.
Що стосується нелегальних пилорам, не треба багато мати розуму і оперативного задуму. Йдіть у РЕС і подивіться, в якому районі є надвисоке споживання світла – там ви й знайдете пилораму. Просто не треба їх кришувати – і все. Але це питання не до мене, а до правоохоронних органів. Я не маю права порушувати справи і складати протоколи.
Іншим проблемним питанням є відсутність державного фінансування лісового господарства. Власних коштів підприємств, отриманих від реалізації робіт та послуг в лісовому господарстві, не вистачає для впровадження природозабезпечуючих технологій, закупівлі нової сучасної техніки, обладнання, будівництва лісогосподарських доріг. Тому слід відновити бюджетне фінансування, зокрема, ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді. На жаль, у новому проекті державного бюджету такого фінансування не виділено.
І головне – парламент України повинен до першого і другого читання виключити з Податкового кодексу можливість подвійного оподаткування лісової галузі.