Цифрові технології все активніше впроваджуються в повсякденне і ділове життя: зовсім скоро вести бізнес без їх використання стане практично неможливо. Входить «цифра» і на аграрний ринок. Наприклад, сьогодні в польових роботах вже активно застосовуються дрони, а ще п’ять років тому про це можна було тільки мріяти. Логічним буде припустити, що вже через п’ять років пересічний український фермер зможе користуватися багатьма перевагами технологічного прогресу.
Однією з граней цифрових технологій є digital trading, що можна перевести як «цифрова торгівля». Що це таке і як це можна застосовувати в агробізнесі, iAgro розповів Андрій Дресвянніков, співзасновник компанії Agroxy.
Почнемо з того, що простий сайт в інтернеті, на якому фермер може розмістити своє оголошення про продаж своєї продукції, — це найпростіший елемент цифрової торгівлі, його початковий щабель.
Однак наскільки це ефективно? Уявіть, що фермер в полі, сіє або жне, і тут йому надходить дзвінок від клієнта, який хотів з цього оголошення придбати зерно. Він не може зупинити трактор і прямо в полі почати обговорювати умови угоди. А до того часу, коли він знайде час зайнятися продажем свого товару, він вже може про цей дзвінок і забути.
Вести переговори більшість воліють через Viber, але в ньому зібрані всі контакти, а це не дуже зручно. Набагато зручніше, щоб була окрема платформа обговорення справ по бізнесу. Але раптом візаві фермера — шахрай? Зараз Міністерство юстиції відкрило безліч реєстрів, через які можна перевірити майбутнього партнера: чи є така фірма; чи дійсно той, хто дзвонив, в ній працює; платила компанія податки і чи не буде потім проблем з податковою. Але «плазувати» по всім цих реєстрам і перевіряти майбутнього партнера — не дуже зручно. Набагато простіше через онлайн інструменти перевірити автоматично контрагента, наявність у нього заявлених обсягів і якості зерна, наприклад. А це — вже наступний щабель цифрової торгівлі.
Крім того, вже існує маса безкоштовних онлайн-сервісів для фермера. Наприклад, інтерактивна карта елеваторів, яка дозволяє прямо з телефону дізнатися все характеристики найближчих зерносховищ, порівняти тарифи на зберігання зерна, наявність вільних потужностей, почитати відгуки клієнтів, дізнатися наявність необхідної інфраструктури (наприклад, чи є зерносушарка, щоб підсушити зібране зерно, або фумігація). Навіть якщо взяти останні нововведення — «Укрзалізниця» вирішила закрити близько двох сотень залізничних станцій, через які вивозиться зерно. Спеціальний онлайн-сервіс дозволить перевірити, чи потрапила прилегла станція під «скорочення», і вирішити, чи варто туди везти зерно, та покаже рейтинг надійності станції.
Додатково існують й інші модулі, які допоможуть розрахувати вартість транспортування зерна на елеватор, або подивитися, які ціни пропонують за зерно зернотрейдери, які скуповують зерно з цього елеватора.
Ще один модуль платформи — електронний редукціон (редукціон — торги зі зниженням ціни, ред.) І автоматичне формування документів на продаж продукції. З’ясували з контрагентом ціну на агропродукцію в ході торгів, і вони тут же автоматично прописалися в контракт, рахунок-фактуру, протокол торгів та інші документи, необхідні для закриття угоди з усіма даними контрагента. І весь пакет документів вже є в електронному вигляді, і його залишилося тільки роздрукувати і підписати, або поставити електронний цифровий підпис. У реальному житті оформлення документів із залученням бухгалтерів займає багато часу, при цьому іноді допускаються помилки і помилки, і дуже часто поки йде оформлення, ціни стають неактуальними, і їх потрібно переглядати.
Наступним етапом розвитку сервісу для клієнтів вже може стати гарантування виконання контрактів, укладених за допомогою цього сервісу, наприклад, з грошовим відшкодуванням сумлінному контрагенту, якщо угода не відбулася.
В цілому, можливості digital trading — практично безмежні, і все, що буде потрібно клієнту, можна автоматизувати і зробити зручним для користування. Сервіси digital trading поступово набирають обертів, але є одна особливість — старше покоління аграрних бізнесменів, яке ще встигло побувати в ролі голів колгоспів і радгоспів, а потім на їх базі створило агрофірми, поки що насторожено ставиться до всіх цих нововведень. А ось вже їхні діти, особливо якщо вони отримали освіту на Заході і побачили інший формат ведення бізнесу, вже починають переймати на себе кермо влади батьківських агрофірм. І ось якраз це молоде покоління власників і керівників і буде активним споживачем всіх цифрових благ.