Національна академія аграрних наук України не має повноважень щодо ліквідації наслідків АЧС на території країни, зокрема й на власних дослідних господарствах. Про це йдеться у відповіді НААН на запит iAgro.
«Офіційний контроль та виконання зазначених заходів є виключно прерогативою Держспоживслужби України. Вченим-інфекціоністам Академії та вищих навчальних закладів згідно діючих нормативних актів заборонено брати безпосередню участь у ліквідації спалахів АЧС у вогнищах їх виникнення», – сказано в листі за підписом першого віце-президента НААН Михайла Гладія.
Епiзooтичну ситуацію з АЧС у НААН вважають «неконтрольованою та непередбачуваною». За інформацією Академії, на 1 вересня 2018 року в Україні зареєстровано 424 випадки захворювання тварин на АЧС, у тому числі, п’ять випадків у свиногосподарствах НААН.
Втрата власного піддослідного поголів’я не заважає Академії продовжувати вишукувальні роботи. Зокрема, вчені запропонували «проект нової редакції Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, розроблено зажиттєвий метод діагностики цієї хвороби, що валідований у Федеральному дослідному інституті здоров’я тварин ім. Ф.Леффера (Німеччина) та зареєстрований в Україні в установленому порядку, науково обґрунтовано доцільність заходів з депопуляції диких кабанів».
Як писав iAgro, АЧС звела нанівець все поголів’я селекційних свиней, які вирощувалися в чотирьох дослідних господарствах Національної академії аграрних наук України. Спалахи зачепили свиногосподарства, розташовані в Полтавській, Рівненській та Херсонській областях, що підтвердили iAgro на місцях.
Найбільших втрат зазнало дослідне господарство ім. Декабристів, що розташоване у с. Великий Байрак (Миргородський р-н, Полтавська обл.). Тут через АЧС повністю винищено 2612 голів свиней породи Миргородська чорноряба, над якою вчені працювали 50 років. «Такої породи більше немає ніде в світі. Це був єдиний репродуктор по Миргородській породі на всю Україну», — констатував Юрій Головко, начальник відділу агропромислового розвитку Миргородської РДА. За його словами, поголів’я від інфікування не врятували навіть особливі застережні заходи і максимально налагоджений виробничий процес. «На фермі був реалізований закритий тип утримання свиней — охорона, огорожа, дезодоранти, тирса. Люди, які працювали зі свинями, чотири рази в день виконували всі санітарно-гігієнічні процедури. Яким чином АЧС туди потрапила, невідомо», — розповів Юрій Головко.
Згідно з результатами дослідження вчених Коледжу ветеринарної медицини (Університет штату Канзас, США), вірус АЧС може тривалий час жити в кормах і кормових інгредієнтах і «подорожувати» між країнами, завдяки імпорту-експорту цих продуктів.
Довідка
Спалахи африканської чуми свиней офіційно реєструються на території України з 2012 року. Відповідно до епідемічного звіту профільного ресурсу asf.vet.ua, станом на 27 вересня 2018-го підтверджено 434 випадки АЧС, із яких 321 – серед домашніх свиней, 96 – дикі свині та 17 – інфіковані об’єкти.