20 вересня 2018 року набув чинності закон України №2042 про дотримання норм безпеки в харчопромі. Він, зокрема, містить норму про проведення процедур НАССР (системи безпеки харчових продуктів) на підприємствах, діяльність яких пов’язана зі зберіганням і переробкою зерна. Тепер зернозберігання має організовуватися згідно з чіткими правилами, що виключає зараження ресурсу шкідниками і хвороботворними мікроорганізмами. А також необхідно забезпечити суворий контроль і повну простежуваність всіх етапів виробництва борошняної продукції.

Тамара Підберезняк, президент ВГО «Фумігаційна асоціація», розповіла iAgro про особливості боротьби зі шкідниками при зберіганні зерна і нюансах профілактики подальших заражень.

Всі підприємства, починаючи з невеликих фермерських і закінчуючи сучасними елеваторами, займаються питаннями збереження зерна. Але, як то кажуть, не той урожай, що на полі, а той, що в коморі. Але можна і перефразувати: не той, що в коморі, а той, який вже на столі у споживача. Перш за все, ми стурбовані безпекою хліба — продукту, який виробляється із зернових і споживається 99,9% населення України.

Головний ризик при зберіганні зерна — шкідники. В першу чергу, комахи, яких налічується понад 100 видів. Вони з’являються тоді, коли існують несприятливі умови для зберігання ресурсу. За оцінками УААН, через шкідників на етапі зберігання можна втратити до 30% врожаю. Але 70%, що залишилися, не можна вважати повністю безпечними і якісними. Тому що в зерні зберігаються залишки комах, хітин, який небезпечний для здоров’я людини, павутина, екскременти.

Для аграріїв важливий інтегрований захист врожаю від шкідників. Це комплекс різних сприятливих заходів. В рамках впровадження НАССР, де є пункт «Боротьба зі шкідниками», ми для кожного зацікавленого підприємства розписуємо комплексний план уникнення ризиків. І більшість виробників не допускає того, щоб в зерні заводилися шкідники.

Авангард інтегрованого захисту — роз’яснення та профілактика. Зараз окремі представники галузі для захисту зернових від шкідників використовують хімію, і роблять це не зовсім коректно. Я не кажу про фумігаційні фірми. Вони навчені і знають, як треба користуватися спеціальними препаратами. Маю на увазі тих аграріїв, які купують речовини дешевше. Але боротьба з шкідниками — не така проста задача. Якщо зробити «дешево і сердито», то шкідники в зерні сьогодні здохнуть, а завтра набудуть резистентності і нападуть на ресурс з новою силою.

При реалізації продуманих і адекватних заходів для захисту від шкідників аграрії фактично економлять 30% своїх коштів. Основні захисні заходи — це виявлення критичних точок та їх моніторинг. В цьому і закладені принципи НАССР.

Найрезультативнішим може бути розуміння, звідки шкідники беруться. Воно називається «контрольна критична точка». А встановлення параметрів цієї критичної точки і її відстеження є основою системи інтегрованого захисту.

Ще однією критичною точкою є приймання зерна. Кожна прийшла машина повинна бути перевірена не тільки на зараженість живими організмами, але і на приховану зараженість. Такі перевірки проводяться лабораторно. В теорії… А на практиці перемагає жадібність.

Якщо не заражену і заражену продукцію зберігати окремо і не змішувати партії, тоді можна домогтися, що зерно долежить до весни чистим. Але зараз так майже ніхто не робить. Заражене зерно не утилізують, його приймають на склад і змішують зі «здоровим».

Знезараження за допомогою хімічної обробки — фумігація («протруювання») — це вже крайній захід у боротьбі з шкідниками, «важка артилерія» на той випадок, якщо нічого іншого не можна зробити. Для зерна передбачена аерозольна обробка — небулізація. Але вона здійснюється тільки в період закладки зернових на зберігання. А якщо в елеватор вже потрапили шкідники, то ніяка небулізації не допоможе.При знезараженні зерна йде його подорожчання на 10%. Результативність обробки перевіряється в лабораторіях.

В цілому фумігація — це процес, який включає закладку, експозицію, дегазацію, перевірку і здачу об’єкта. При температурі повітря в 20 градусів і вище на весь цикл, як правило, потрібно п’ять діб. Але ось на елеватор приїжджає машина з зараженим зерном, і власник зерна вирішує, що він зможе все зробити за добу. А це нереально.

Звичайно, є спосіб врятувати ресурс — перезавантаження на інший елеватор. Але проблема в тому, що вільних ємностей зараз немає.

Крім хімічних засобів для профілактики і виявлення шкідників аграрії можуть використовувати фізичні методи — виморожування і просіювання на етапі закладки. Зерно — живий організм. Воно, як людина, має свою температуру. Якщо ж зерно захворює, то його температура підвищується. При сильній зараженості на поверхні зерна навіть спостерігаються хвилі.

Засоби для боротьби з шкідниками в Україні використовуються в основному імпортні. Правда, з’явився і вітчизняний виробник — «Укравіт», який почав випускати таку продукцію.

Що стосується апаратної частини, то члени асоціації користуються виключно німецькими та американськими гарматами. Гармати для фумігації — це довгострокова інвестиція. Її вартість — десятки тисяч доларів. Але можна знайти і використовувану за 6 тис. доларів, а китайську — так взагалі за 1 тис. доларів.

Видатковий хімічний матеріал — дієвий препарат фостоксин — коштує близько 20 дол. за 1 кг, а дженерики можна знайти і по 10 дол./кг.

На ринку захисту від шкідників сформований тренд використання передових наукових досягнень. Є певна схема застосування фумігантів. При обробці стоїть завдання мінімізувати вплив хімії, тому потрібно користуватися тільки оригінальними рекомендованими препаратами відповідно до інструкцій.

Фумігація українського зерна, що відправляється на експорт, здійснюється на судні. Така транзитна фумігація — найякісніша. Її вартість — близько 50 центів за тонну.

Відповідальність за обстеження об’єктів на зараженість шкідниками лежить тільки на власнику зерна. Але якщо для виробника інструкції по обробці ресурсу є, то для перевізників таких інструкцій ще немає.

Як повинен себе вести аграрій, який виявив зараженість зерна шкідниками? Швидко викликати фумігаційну бригаду, щоб фахівець оцінив і вид, і кількість шкідників, і метод боротьби з ними. Треба для себе визначити, з якою фумігаційною компанією співпрацювати — і працювати з нею постійно. Це світова практика.

Коли ми працюємо з клієнтом багато років і знаємо, що у нього немає проблем, то навіть не проводимо превентивну обробку складу. Але якщо клієнт новий, або ми знаємо, що склади у нього заражені, тоді як слід обробляємо склад хімією, знешкоджуємо його і потім даємо установку: не завозьте шкідників.

При тривалій спільній роботі фумігаційні компанії відчувають інфраструктуру фермера або трейдера. У кожного фермера є свій фумігатор, свій постачальник насіння, і весь ланцюжок налагоджений, кожна його ланка відповідальна і компетентна. А разова фумігація — це як випадковий статевий акт.