Експорт українського меду за дев’ять місяців нинішнього року знизився до 27,77 тис. т, тобто на 40% в порівнянні з аналогічним періодом 2017 го, свідчать дані ДФС України.
Цю тенденцію підтверджує і національний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Ганна Бурка. За її словами, у вересні 2018 року експорт меду з України знизився на 39% в порівнянні з вереснем 2017 року, склавши 5,7 тис. тонн. «Очевидно, що ми втрачаємо не тільки в натуральному і грошовому вираженні, але й свої позиції на ключових ринках збуту українського меду», — підкреслила Ганна Бурка.
Серед основних причин такої ситуації експерти називають скорочення виробництва, неузгодженість цінової політики пасічників і експортерів, внутрішню конкуренцію між українськими експортерами на зовнішніх ринках, а також прагнення бджолярів «притримати» ресурс для подальшої реалізації за вищою ціною.
Роман Палій, аналітик компанії Pro-Consulting, пріоритетним фактором вважає зменшення обсягів виробництва. «Виробництво меду в країні носить переважно «аматорський» характер: з 80-100 тис. тонн загального обсягу на частку сільськогосподарських підприємств припадає до 10%, решта належить домашнім господарствам. Це обумовлює хворобливу реакцію виробників на зміни ринкової кон’юнктури, оскільки вони сильно залежать від цін і обсягів замовлень», — говорить він.
Небажання реалізовувати свою продукцію за закупівельною ціною нижче торішньої бачить головною причиною просідання експорту Вадим Паньківській, комерційний директор ТОВ «Бартнік», голова правління Української асоціації експортерів та переробників меду. «Ціни, встановлені сьогодні ринком, пасічники не вважають адекватними. За їхніми прогнозами, ціна на український мед до весни 2019 року має зрости щонайменше вдвічі», — говорить він. І нагадує: в лютому-березні 2018 го експортери меду протягом двох тижнів штучно підвищили цінову планку закупівлі майже до 2 доларів за кг. «Бджолярам це сподобалося, і вони сподіваються, що така ситуація знову повториться. На сьогодні закупівельна ціна меду в середньому становить 1,3-1,5 дол. за кг», — уточнює Паньківський.
Петро Вергелес, заступник голови Асоціації пасічників України, керівник Товариства пасічників у Білій Церкві, вважає позицію бджолярів виправданою. «Продавати кілограм меду за ціною двох пляшок мінеральної води — це злочин по відношенню до своєї праці. Не може в Україні мед коштувати 1 долар, коли в сусідній Білорусі його ціна близько трьох доларів, а в Молдові — 3,5 євро», — вважає він.
Зниження експорту пояснюється розбіжностями між учасниками ринку, а також своєрідними методами боротьби українських пасічників з низькими закупівельними цінами на мед, підтверджує Володимир Стретович, президент Союзу пасічників України. За його словами, експортери укладали договори з термінами поставок на вересень і жовтень, не погодивши ціну з бджолярами і не забезпечивши стабільний канал постачання ресурсу. Але оскільки закупівельні ціни в цей період були гранично низькими, пасічники вирішили притримати продукт в надії на «кращі часи». «В результаті ми відстали від графіка минулого року, коли ціна була вищою. Але тоді пасічник ще не спіймав кон’юнктурний момент, що ресурс можна продати і в січні. І якщо його зберігати, то реалізація можлива і в два рази дорожче», — пояснює Стретович. І прогнозує, що бджолярі можуть збільшити обсяги продажів до кінця року, коли закупівельна ціна на мед виросте на 5-6 грн. «Мені шкода експортерів: вони зазнають збитків і отримують штрафні санкції», — резюмує він.
Безграмотну цінову політику експортерів при закупівлях назвав причиною сформованого тренду Геннадій Красилець, директор виробничо-пасічної компанії «Медове коло». На його думку, маржа, що отримується в результаті продажу меду за кордон, повинна пропорційно ділитися між виробниками і тими, хто експортує ресурс.
Неузгодженість у діях гравців спостерігається не тільки на внутрішньому ринку меду, але і при виході за його межі, вважає Володимир Дмитрук, віце-президент Союзу пасічників України. За його словами, за останній рік ряди експортерів поповнилися безліччю нових компаній, довівши їх загальну кількість до 75. «Але при цьому деякі з них вийшли на ринок, не знаючи його особливостей. Вони фактично створили додаткову конкуренцію як по ресурсу, так і за ціною — біжать наввипередки, бажаючи продати побільше», — каже Дмитрук.
Обернулася ця політика тим, що Україна з кожним днем втрачає ринки збуту свого меду. «Ми зараз на два-три роки відкатуємося назад, замість того, щоб рухатися вперед. На наступний рік доведеться знову відвойовувати ринок. Самі собі наробили шкоди», — підкреслює Дмитрук. Згоден з цим і Вадим Паньківський: «Імпортери меду вже шукають заміну Україні. І галузі буде дуже важко повернути свої втрачені позиції», — припускає він.
Крім цінових розбіжностей пасічників і експортерів, причиною скорочення експорту Геннадій Красилець також називає одноманітність асортименту. «Є так зване звикання ринку, якому потрібні ноу-хау. Треба перебудовуватися на нові ринки, брати в роботу іншу асортиментну групу. Тільки асортимент дасть приріст продажів і валютного виторгу. Яка ціна акацієвого меду? Від 4 до 8 дол./кг, а соняшник фактично в два, а то і в три рази дешевше. Ось і треба рухатися в цьому напрямку», — вважає Красилець.
Нагадаємо, Асоціація пасічників України ініціювала акцію протесту «Захистимо Україну та наших бджіл від отруєння». Стартувала вона з мітингу під Кабміном і парламентом. Причиною радикалізації настроїв серед пасічників стали масові отруєння бджіл після обробки полів засобами захисту рослин — тільки з травня нинішнього року, за даними учасників мітингу, загинуло понад 45 тисяч бджолосімей.
Довідка
Сумарний обсяг експорту меду України в 2014-2018 рр.
|
Сумарний експорт меду за рік |
Вартість тис. дол. |
Об’єм, т |
| 2014 |
93410 |
36336 |
| 2015 |
84325 |
36013 |
| 2016 |
97257 |
56968 |
| 2017 |
133752 |
67786 |
| 2018* |
57371 |
27773 |
* – за 9 місяців 2018 р.
За даними ДФС України