Агрохолдинг Kernel Андрія Веревського має намір звернутися до Високого суду Лондона і оскаржити рішення арбітражного суду, винесене на його тяжбі у зв’язку з покупкою компанії «Стіомі-Холдинг».
Як зазначено у фінансовому звіті компанії Kernel, у квітні 2012 року вона уклала угоду на придбання компанії «Стіомі-Холдинг», що має аграрні активи в Хмельницькій області. Після підписання угоди продавці отримали близько 40% оціночної вартості покупки, а всього за станом на 30 червня цього року продавцям було виплачено 33,5 млн доларів. Kernel підкреслює, що остаточний розрахунок з колишніми власниками «Стіомі-Холдинг» повинен був відбутися тільки після того, як вони виконають певні умови, чого зроблено не було.
В результаті спір розглядався в третейському суді, рішення за яким було винесене в лютому нинішнього року. Воно не задовольнило Kernel, і тому буде оскаржене у Високому суді Лондона.
Купівля «Стіомі-Холдингу» була для Kernel одним з етапів накопичення активів, в ході якого компанія отримала контроль над 66 тис. га землі в Хмельницькій області. «Стіомі-Холдинг» належав Михайлу Стаднику і входив до двадцятки найбільших агрохолдингів країни з земельним банком 94 тис. га. Після продажу свого бізнесу Стадник виїхав до Швейцарії.
Kernel заявив про невиконання умов продавцями «Стіомі-холдингу» ще в березні 2013 року і зажадав дисконту по угоді. Виявилося, що «Стіомі-холдинг» — банкрут, і вже після продажу компанії були виявлені приховані борги на суму 500 млн гривень.
iAgro зібрав три найбільш яскраві приклади, коли аграрні бізнесмени відстоюють свої мільйони в судах.
Предмет суперечки: поставки кукурудзи
Сума претензій: 17,5 млн дол.
У 2010 році компанія Nibulon S.А. Олексія Вадатурського уклала з компанією «Райз» серію зовнішньоекономічних контрактів на поставку 158 тис. тонн кукурудзи, при цьому в контракті було зазначено, що всі суперечки вирішуються в арбітражному суді Міжнародної організації з торгівлі зерном і кормами (GAFTA).
«Нібулон» стверджував, що у зв’язку із затримками з боку партнера він неодноразово продовжував йому терміни виконання контракту, проте «Райз» так і не поставив законтрактований товар, через що «Нібулону» довелося понести витрати.
Компанія «Райз» зі свого боку заявляла, що не змогла виконати контракти з об’єктивних причин — в Україні тоді було введено квотування на експорт кукурудзи. У той же час «Нібулон» заперечував, що контракт був не виконаний навіть після того, як це обмеження було зняте.
У квітні 2011 року контрольний пакет акцій «Райза» придбала компанія UkrLandFarming Олега Бахматюка. А в серпні того ж року, не дочекавшись задоволення своїх вимог, «Нібулон» звернувся до арбітражного суду GAFTA. У травні 2014 року він виніс рішення на користь «Нібулона» і постановив, що компанія «Райз» повинна виплатити 17,5 млн доларів.
«Райз» з рішенням не погодився і оскаржив його в Високому суді Лондона, який у березні 2015 року став на сторону компанії «Райз» і виніс рішення про перегляд рішення GAFTA.
Однак в березні 2016 року GAFTA оголосила компанії «Райз» дефолт за невиконання рішення суду від травня 2014 року. UkrLandFarming оголосила, що не визнає цей борг.
Предмет суперечки: поставки цукру
Сума претензій: 67,4 млн доларів
У серпні 2011 року компанія Kernel Андрія Веревського уклала з ПАТ «Аграрний фонд» ряд контрактів на поставку цукру на суму на суму 67,4 млн доларів. «Аграрний фонд» навіть перерахував 50% передоплати, проте потім через суд домігся її повернення і відмовився виконувати контракт на закупівлю цукру, а Kernel зіткнувся з труднощами в реалізації цієї продукції.Однією з причин невиконання контрактів експерти називали занадто високу ціну цукру, закладену в них — близько 7,1 тис. гривень за тонну при поточній ціні на момент спору в 5,3 тис. гривень.
Компанія Kernel звернулася в суд з позовом до «Аграрному фонду» і зажадала виконати взяті на себе зобов’язання в повному обсязі.
Предмет суперечки: експортний тариф на перевезення зернових
Сума претензій: 120 млн гривень
В середині липня 2018 року Касаційний суд постановив стягнути з «Укрзалізниці» на користь компанії «Нібулон» 120,3 млн гривень за шкоду, заподіяну ще в 2012-2014 рр. Тоді УЗ неправомірно встановила так званий «експортний тариф» на перевезення зернових вантажів.
Раніше, в липні 2013 року, Антимонопольний комітет оштрафував «Укрзалізницю» на 100 млн гривень за порушення антимонопольного законодавства. Відомство встановило, що УЗ зловжила своїм монопольним становищем, зобов’язавши «Нібулон» вказувати в перевізних документах на зернові вантажі, які відправлялися в українські порти, відомості, що ці перевезення відносяться до категорії експортних.