Осіння посівна вже практично завершена. «Ми виходимо на прогнозований результат у 7,2 млн га посівних площ під озимими на зерно… Роботи були проведені в оптимальні терміни, рівень зволоженості був достатнім як для сівби, так і для того, щоб забезпечити оптимальні умови росту і розвитку», — повідомив на своїй сторінці в Facebook перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк.
За даними Мінагрополітики на 6 листопада, озиму пшеницю та тритикале посіяно на площі 6061,06 тис. га (98% від прогнозу), ячмінь 877,5 тис. га (101% від плану), жито — 117,6 тис. га (80% від плану) і ріпак — на площі 1022,7 тис. га, що становить 115% від запланованого. «Погода посприяла тому, щоб ми все встигли зробити. І ситуація з озимим культурам непогана — вони вже дають сходи», — зазначив Максим Мартинюк.
iAgro проаналізував найважливіші чинники, які визначатимуть врожайність озимих культур.
План по ріпаку перевиконано
Цього року сільгоспвиробники знову збільшили площі під ріпаком — їм тепер засіяно 1022,7 тис. га, що на 15% більше від запланованого, і на 18,6% більше, ніж в минулому році. При цьому планові площі під цією культурою перевищені в 16 областях з 24. За словами директора «АПК-Інформ Групп» Родіона Рибчинського, прийняття Верховною Радою закону, яким скасовувалося відшкодування ПДВ при експорті олійних (так звані «соєві правки»), не вплинуло на площі посівів ріпаку — виробники як і раніше розраховують продавати його за кордон, поставляючи на умовах FOB, в той час як переробка ріпаку в Україні займає лише кілька відсотків від загального обсягу виробництва.
Родіон Рибчинський пояснив популярність ріпаку у аграріїв тим, що ця культура — високоліквідна. Крім цього, урожай ріпаку збирається першим з усіх озимих культур, і виробники мають можливість направити виторг від його продажу на фінансування наступних сільгоспробіт. До популяризації цієї культури функцію «фінансиста» польових робіт виконував тільки ячмінь. Однак у глобальному циклі «конкуренція» з боку ріпаку ячменю не страшна. «Ріпак тому і високоліквідна культура, що у неї є певна межа виробництва, і тому на неї тримається хороша ціна», — сказав він.
Погода благоволить
У 2018 році умови для сівби озимих були кращими за торішні, розповіла iAgro керівник агрометеорологічного відділу Гідрометцентру Тетяна Адаменко. Хоча у вересні спостерігався дефіцит опадів, пізніше Україна отримала досить дощу, щоб провести всі роботи в призначені терміни. Та й сама посівна кампанія була більш активною, ніж в минулому році.
Попри те, що у вересні-жовтні випало не так багато опадів, вони проходили щодо вчасно і саме там, де потрібно — і зволоження шару грунту, в якому розташовані насіння, забезпечувало появу сходів і подальший розвиток рослин. «Станом на сьогодні 90% озимих знаходиться в хорошому стані. Відсутність опадів призводить до посушливих явищ, але густі тумани і рясні роси підтримують зволоження грунту в верхніх шарах», — констатує Адаменко.
Певні складнощі з озимими посівами виникли хіба що в деяких районах Одеської і Херсонської областей: саме там у перші два осінні місяці не було дощів. Але такі площі невеликі, і в цих районах у озимих є шанс нормалізувати зростання.
За словами Тетяни Адаменко, перезимовка залежить головним чином від стану посівів на кінець осені. А в цьому році складалися хороші умови для загартовування рослин (накопичення цукрів, які допомагають перенести зиму; воно відбувається при низьких нічних температурах і сонячній, але не дуже теплій погоді удень. — ред.). Цей процес в даний момент можна оцінити на 3,5-4 бали за 5-бальною шкалою.
Проте, кліматичні зміни дають про себе знати.«Якщо ще 30 років тому стан посівів залежав від осені і зими в пропорції 50/50, то в останні роки в Україні майже не буває зимової загибелі рослин, оскільки відбулося потепління зимового періоду — зима стала коротше і набагато тепліше», — повідомила Тетяна Адаменко. Однак вона зазначила, що це не виключає короткого періоду похолодання, як це було в 2012 році, коли протягом однієї декади лютого температура опустилася до мінус 20-25. Вся Україна тоді перенесла морози добре завдяки рясним снігам, а в Херсонській області та окремих районах Дніпропетровської та Запорізької областей, де снігового покриву не було, вимерзло до 60% озимих.
Упор на озимі
У зв’язку зі зміною клімату, який стає більш посушливим, аграрії півдня України з кожним роком все більше зосереджуються на посіві саме озимих культур. Особливо чітко ця тенденція простежується в Одеській області. «Всі, хто сіє озимі, по врожайності отримують результат кращий в рази, а по вкладеннях — це ті ж гроші. А хто сіє ярі — фактично втрачають рік, тому що у нас буває весна, коли 2-3 місяці немає ні краплі вологи, щоб провести сівбу. У цьому році ті, хто посіяв ярі, був змушений або переорати поле, або зібрати всього по одній тонні з гектара. А озимі сходять за рахунок вологи, накопиченої з зими», — пояснив начальник управління аграрної політики Одеської обладміністрації Іван Петрів. І додав, що навесні в регіоні сіють в основному кукурудзу і соняшник.
Це ж правило аграрії Одеської області стали застосовувати і до ріпаку. Озимого ріпаку тут засіяно 157 тис. га — на 43% більше від запланованого на поточний рік (в минулому році в області було посіяно 130 тис. га озимого ріпаку). Іван Петрів пояснив, що в цьому році збір ранніх зернових область провела вже в кінці травня — початку червня. Тому земля була готова до посіву ріпаку, який деякі аграрії почали ще в серпні. «Зараз ріпак на полях вже сильно розпустився, і його обробляють регуляторами росту, щоб уберегти від обмерзання. Така технологія посіву дуже добре себе показує навесні, коли ріпак сходить сильний і дає хороший урожай», — сказав він.
Добрив — достатньо
Попри «санкційні змагання», які позначилися в тому числі і на ринку міндобрив, нестачі в ресурсах на осінню посівну не було. Як зазначив Максим Мартинюк, забезпеченість мінеральними добривами для проведення осіннього комплексу робіт склала 776 тис. тонн поживних речовин, або 108% від заявки, а по фосфорним добривам, за якими раніше прогнозувався гострий дефіцит — 207 тис. тонн або 109% від заявки.