Провідний виробник цукру в Україні — компанія «Астарта» у 2014 році запустила в с. Глобине Полтавської області біоенергетичний комплекс. Він дозволяє переробляти відходи розташованих поруч цукрового і соєпереробного заводів у біогаз.

Потужність комплексу становить 150 тис. куб. м біогазу на добу. Всього з 2014 року на комплексі вироблено понад 50 млн кубометрів газу.

Біогаз використовується на цукровому заводі і заміщає 50% використовуваного ним природного газу, а на соєвому заводі відсоток заміщення ще вище — понад 80%.

Біоенергетичний комплекс був побудований із залученням інвестиційного кредиту ЄБРР.

Котел для спалювання соняшникового лушпиння

Компанія «Кернел» для оптимізації використання енергоресурсів на всіх олійноекстракційних заводах використовує котли, що спалюють лушпиння соняшника, і дають пар, необхідний для переробки олійних, розповів iAgro Юрій Пугач, директор з управління виробничими активами «Кернел». Потужності котлів — від 10 до 17 МВт, використання лушпиння дозволяє компанії економити близько 72 млн кубометрів газу щорічно, а крім того, виробляти електроенергію — на котлі на Кропивницькому ОЕЗі встановлена ​​парова турбіна потужністю 1,5 МВт.

У 2017 році на Кононовскому елеваторі «Кернел» встановив теплогенератор виробництва компанії TEFF тепловою потужністю 4 МВт для отримання гарячого повітря. Вартість генератора склала 200 тис. доларів, проект був реалізований за півроку, а термін його окупності — менше п’яти років. В якості палива для теплогенератора використовується сміття, отримане при очищенні зернових культур, тому компанія за рахунок економії дизельного палива знизила витрати на сушку зерна на 50 тис. доларів на рік.

Протягом наступних трьох років «Кернел» планує інвестувати в проекти «зеленої» енергетики більш 150 млн доларів. Зокрема, на Кропивницькому ОЕЗі буде встановлена ​​нова турбіна виробництва німецької Siemens потужністю 7 МВт, і вироблення електроенергії виросте в кілька разів. На Вовчанському, Полтавському, Придніпровському, Бандурському олійноекстракційних заводах і на «Українській Чорноморській Індустрії» протягом двох років будуть встановлені нові енергетичні котли виробництва компаній Vyncke (Бельгія) і EKOL (Чеська республіка), а також турбогенератори електричною потужністю від 8 до 25 МВт виробництва компаній MAN Turbomachinery (Німеччина) і EKOL. Мета — використовувати надлишки лушпиння соняшнику для виробництва і продажу електроенергії за «зеленим» тарифом.

На Старокостянтинівському заводі, що проектується, який буде найбільшим олійно-екстракційним заводом в Україні, також передбачено установку енергетичних котлів (Vyncke) і турбогенератора до 25 МВт (MAN Turbomachinery). Орієнтовний термін пуску заводу — кінець 2020/початок 2021 року. Планова річна потужність підприємства складе 1 млн т насіння соняшнику.

На своїх елеваторах компанія планує і далі встановлювати теплогенератори, які використовують в якості палива відходи від очищення зерна. Це дозволить зменшити споживання природного газу і дизельного палива. А в подальшому для виробничих і побутових потреб буде використовуватися сонячна енергія.

Перший комплекс з виробництва біогазу компанія МХП відкрила ще в 2013 році на базі птахофабрики «Оріль-Лідер» в Дніпропетровській області. Потужність комплексу — 5,5 МВт, вартість проекту — 15 млн доларів. Він вирішує проблему утилізації курячого посліду, і при цьому виробляє 40 тис. МВт-год електроенергії і більше 8 тис. гкал тепла в рік.

Таким чином, за рахунок утилізації метану підприємству вдається знизити викиди парникових газів. За даними МХП, вже сьогодні компанія генерує близько половини всього газу, який виробляється з органічних відходів. При цьому технологія, яка використовується в роботі комплексу, унікальна: в світі практично ніхто не працює виключно на курячому посліді, який вважається складним для виробництва біогазу речовиною, і тому його розводять силосом в співвідношенні 70% силосу і 30% посліду.

Крім цього, МХП почала встановлювати на дахах своїх будинків сонячні батареї — в якості експерименту на одній з виробничих бригад птахофабрики змонтована сонячна панель потужністю 9 кВт. Вона генерує електроенергію для пропускного пункту, забезпечуючи там освітлення, опалення та підігрів води. Цей проект може окупитися через п’ять років.

На Миронівському заводі з виготовлення круп і комбікормів компанія побудувала першу свою котельню на біопаливі — соняшниковому лушпинні з олійнопресових заводів. Ця котельня дозволяє забезпечити паром технологічні процеси і власні потреби, щоб відмовитися від використання газу.

У найближчі роки МХП планує продовжити впроваджувати енергозберігаючі проекти. Зокрема, на підприємствах будуть встановлені сонячні панелі, що дозволить істотно скоротити використання газу і електроенергії.

Однак наймасштабнішим проектом стане спорудження другого біогазового комплексу на Вінницькій птахофабриці в Ладижині проектною потужністю 24 МВт. Його будівництво було анонсовано в березні 2017 року.

Вартість першого етапу будівництва — 27 млн ​​доларів. Зараз ведуться будівельно-монтажні роботи, і до кінця 2018 року буде введена в експлуатацію перша черга потужністю 12 МВт. Паралельно розпочато підготовчі та проектні роботи по другій черзі на 12 МВт, яку планується ввести в експлуатацію до 2020 року.

Цей об’єкт претендує на звання не тільки найбільшого в Україні, а й у світі.

«Нібулон» впроваджує енергозберігаючі проекти відразу по декількох напрямках.

На газових котельнях компанії встановлені вісім геліосистем нагріву води, що дозволило скоротити споживання газу за рахунок використання сонячної енергії. У планах — установка ще шести таких систем. На трьох підприємствах опалення переведено на електрику за системою накопичення теплової енергії з використанням обігрівачів динамічного типу. Модернізуються системи освітлення з переведенням їх на діодні обладнання: економія за цим проектом перевищила 1 млн гривень в рік.

Також на Колосовському елеваторі впроваджена лінія по виробництву брикетів із зернових відходів, які утворюються після очищення і сушіння зерна. Брикети служать паливом для котлів, встановлених на п’яти підприємствах компанії. У планах «Нібулона» — встановити ще одну лінію брикетування, а твердопаливні котли — ще на двох підприємствах.Приблизний час окупності інвестицій в цей проект становить 6,5 років.

З перспективних розробок — інженерні вишукування по установці на філіях компанії геотермальних насосів теплової енергії. Загальна їх потужність складе 200 кВт.

Крім того, «Нібулон» планує організувати переробку відпрацьованих масел і нафтових залишків. Для цього на автотранспортному підрозділі компанія встановила топкові з двома рідкопаливними водогрійними котлами Clean Bern (США) потужністю 75 кВт. У них планується спалювати близько 23 тонн рідких нафтовідходів. Але утилізація небезпечних відходів — ліцензована діяльність, компанії ще належить отримати ліцензію Мінприроди.

Компанія «Даноша», один з найбільших виробників свинини в Україні, в 2013 році в Калуському районі Івано-Франківської області ввела в експлуатацію завод з переробки біологічних відходів у біометан. У добу на ньому вдається переробляти до 400 тонн відходів свинокомплексу, що в підсумку дає «на виході» 4 млн куб. м газу і 10 млн кВт-год електроенергії щорічно, і забезпечує енергією сім свинокомплексів.

Це дозволяє звести до мінімуму обсяг відходів тваринництва, оскільки після використання на Біометанові установках відходи у вигляді торфу можуть використовуватися як добрива на полях. Завод дозволяє також знизити вплив на навколишнє середовище і зменшити викиди парникових газів.

До кінця 2019 року «Даноша» планує побудувати другий біогазовий завод потужністю 1,5 МВт, якої вистачить для забезпечення енергією 2 тис. домогосподарств. При цьому компанія розглядає підприємства по виробництву біометану як окремий вид бізнесу, оскільки такі заводи можуть переробляти відходи і інших підприємств — молокозаводів, цукрових і спиртових виробництв.