Про це у своїй колонці у виданні НВ Бізнес написав заступник генерального директора з питань вагонобудування і ремонту Аурум Груп Андрій Червоний.

Експерт вважає, що з впровадженням такої реформи пов’язані і певні ризики. Три головних з них – дискримінація приватних операторів, банкрутство держоператора, повільне впровадження реформ. При чому третій ризик Андрій Червоний вважає найкритичнішим

“Важливо, щоб всі учасники процесу підготовки реформ на залізниці спиралися на свої локальні інтереси, а об’єдналися і вирішували зараз цей комплекс питань спільно, відкрито і чесно, керуючись виключно інтересами країни”, – пояснив експерт своє бачення зниження можливих ризиків.

Однак, Червоний також розповів і про позитивні сторони реформи.

Як приклад впровадження приватної тяги, експерт навів у приклад досвід Німеччини, де з лібералізацією, на ринку залізничних перевезень з’явилися нові гравці – 451 компанія. До 1990 року борг держмонополіста залізниць в Німеччині становив близько 50 млрд німецьких марок, і лібералізація вивела компанію в прибуток.

“Якщо порівнювати період до впровадження реформи, – 1994 рік, і вже після, – 2016 рік, використання залізничної мережі стало на 32% ефективніше, середня заробітна плата зросла на 86%, дохід Deutsche Bahn AG (основний залізничний оператор зі 100% державною участю) – на 174%”, – навів цифри експерт.

 

Нагадаємо, законопроект №7316 Про залізничний транспорт України, який не пройшов перше читання у Верховній Раді, отримав друге життя. Експерт вважає, що цьому посприяло виключно втручання президента.