Ініціатива щодо спрощення ліцензування малих виноробів стала приносити свої плоди. Законопроект про розвиток виробництва терруарних вин та натуральних медових напоїв (№6693) був прийнятий Верховною Радою ще в березні цього року, і на початку жовтня Кабмін затвердив форму декларації відповідності матеріально-технічної бази для малих виноробів. А вже 16 листопада першу ліцензію за спрощеною процедурою отримала виноробня «Сливино» в Миколаївській області. Щасливий володар ліцензії — Георгій Молчанов, засновник виноробні «Сливино», розповів iAgro, як він готувався отримати дозвільний документ, скільки це зайняло у нього часу, і де тепер можна буде спробувати вино першого офіційного малого винороба.

Років сім-вісім тому у нас пропала плантація ожини, і заради експерименту ми на її місці посадили винний виноград. Уже в 2016 році отримали перший урожай і зробили вино, а на одному з фестивалів у Києві воно посіло друге місце.

Ідеєю крафтового виноробства я загорівся ще в 2017 році. І коли дізнався, що є законопроект, спрямований на те, щоб спростити отримання ліцензії для малих виноробів, дуже зрадів. І хоча закон ще не був прийнятий, але я вже готувався до того, щоб отримати ліцензію — наприклад, при будівництві виноробні ми орієнтувалися на ті параметри, які були закладені в проекті закону.

Отримати ліцензію на насправді було нескладно — сама процедура полягає в заповненні декларації відповідності. Але оскільки я до цього готувався ще з минулого року, то це зайняло у мене всього один день. Потім ще три дні знадобилося на врегулювання питань з Держспоживслужбою, потім заплатив 780 гривень до місцевого бюджету — і після цього завіз документи в ДФС. І на цьому все.

Наше підприємство називається «Виноробня «Сливино», але торгову марку ми ще не реєстрували. Але справа не в ній — у нас виробництво не настільки велике, щоб виходити на полиці магазинів, супермаркетів. Наше вино буде виготовлятися для продажу на фестивалях, для презентації свого виробництва, воно буде для ресторанів або маленьких магазинчиків, які займаються крафтовими продуктами.

Ми розраховуємо на виробництво близько 2 тис. пляшок вина на рік. У нас 1 га зайнятий виноградником, який ми заклали п’ять років тому, а також садом. Закон дозволяє виробництво не тільки столових вин, але і плодово-ягідних, і медових. Тому малі виробники можуть також заводити свої пасіки і робити алкогольні напої з медом.

Витрати на виробництво вина в такому масштабі невеликі. Основні статті витрат — купівля саджанців у розсаднику і закладка виноградника, а також закупівля обладнання для виробництва вина — пресів, дробарок і ємностей. У самій виноробні якраз найбільша стаття витрат — це саме купівля ємностей, вони коштують приблизно по 1 євро за кожен 1 л потужності виробництва. Але якщо звернутися до виробників, вони можуть і дати типові проекти виноробства, і скласти кошторис вартості обладнання.

Закон передбачає, що малі винороби для виробництва вина повинні мати власні виноградники. Деяким ця норма не дуже подобається, але я вважаю її величезним плюсом. Адже це означає, що в нашому приморському краї, в Херсонській, Одеській та Миколаївській областях, активізується не тільки виробництво вина, а й вирощування винограду. І це стане хорошим стимулом як для розвитку дрібного бізнесу, так і інвестицій у південні регіони.