Азовське море цілком прогнозовано стало черговою точкою загострення україно-російського конфлікту. Збройна сутичка, що сталася 25 листопада у Керченській протоці, в результаті чого спецназом РФ були захоплені три українських військових катери, актуалізувала всі побоювання, озвучені ще два місяці тому.

Нагадаємо, 21 вересня Міністерство закордонних справ України поінформувало Російську Федерацію, що договір про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і РФ, який закінчується 31 березня 2019 року, подовжуватися не буде. Експерти ще тоді попереджали, що це політичне рішення може мати цілком конкретні економічні наслідки для всього Приазов’я, зокрема — для риболовецької галузі. Наприклад, слідом за ним можливий перегляд положень договірної бази двох країн по Азовському морю. Під великим питанням опиняється не лише економічна складова азовського рибальства, а й навіть фізична безпека вітчизняних рибалок.

До сих пір українські рибалки мали можливість ловити рибу по всій його акваторії. Але вони побоювалися, що з припиненням дії двосторонніх угод у них залишиться право лише на прибережний лов. Це, на їхню думку, може призвести до повної втрати Азовського риболовецького флоту України. Представники вітчизняного бізнесу також нарікали на відсутність затвердженої держстратегії розвитку рибного промислу в Азовському морі.

iAgro виділив п’ять основних ризиків для розвитку рибальської галузі в регіоні, і сьогоднішні події лише підтвердили їхню актуальність.

Втрата флоту

Азовський риболовецький флот України досить зношений, і при тривалому простої, може виявитися, не підлягає відновленню. У промислі здебільшого задіяні суди, випущені в 60-70 рр. минулого століття, найновіші — 2000-2002 років випуску. «Прийшов час оновлювати флот, але немає загального розуміння, як це буде відбуватися і чи варто взагалі це робити — чи збережеться промисел в подальшому», — говорить Сергій Чих, голова української делегації на 29-й Українсько-Російської комісії по Азовському морю.

Андрій Чуклін, засновник Громадського союзу «Асоціація рибопромислових підприємств», застерігає: «Україна може втратити свій риболовецький флот назавжди. Відновлювати його на Азовському морі неможливо — там немає жодної судноверфі».

Звуження зони вилову риби

Невизначеність договірної бази може скоротити зону вилову риби до її прибережної частини. Якщо протокол з розподілу лімітів вилову риби в Азовському морі на наступний рік не буде підписаний, кожна країна встановить собі ліміти сама в тих квадратах, де вважатиме за потрібне. «РФ, маючи силову перевагу, нас просто викине з промислової, і ми залишимося тільки в зоні прибережної частини Азовського моря», — каже Андрій Чуклін.

За оцінками Олександра Чистякова, голови «Асоціації рибалок України», за підсумками минулого року улов українських рибалок у п’ятикілометровій прибережній частині склав 1,4 тис. т риби — це тільки 2,7% від усього вилову в Азовському морі.

Загрози для безпеки рибалок

З 15 серпня всі українські судна ведуть активний промисел риби в центральній частині Азовського моря. Але при найменшому загостренні ситуації їх безпека може опинитися під загрозою. Рибалки, виходячи на промисловий лов в цьому регіоні, фактично змушені захищати себе самостійно: у Держприкордонслужби таких функціональних обов’язків немає.

«Повинна бути створена єдина «гаряча лінія», щоб рибалка в будь-якій точці Азовського моря відчував себе українцем і знав, що за ним стоїть ціла країна, і він може в будь-яку секунду повідомити про загрозу його безпеці», — вважає Олександр Чистяков.

«Крім українських прикордонників, там нікого немає, і нашим рибалкам у забезпеченні їх безпеки сподіватися більше нема на кого», — додає Андрій Чуклін.

За словами Максима Бутенко, заступника директора ТОВ «Варіор», зараз йде промисел хамси в Керченській протоці. «На сьогоднішній день ми як рибодобувна компанія не знаємо, чи варто туди йти на лов і яка буде там ситуація», — нарікає він.

Скорочення рибного промислу в цілому по Україні

Зменшення обсягів вилову риби в Азовському морі може істотно знизити економічні показники всієї галузі.

«Азовське море має велике значення для вітчизняного рибного промислу. У 2017 році в водоймах України було виловлено майже 81,9 тис. т риби. На частку Азовського і Чорного морів припали 42,7 тис. т вилову водних біоресурсів, або 52% від загального обсягу вилову. Причому 37,5 тис.т виловили саме в Азовському морі», — підкреслює Олександр Чистяков.

За словами Андрія Чукліна, рибний бізнес дуже капіталомісткий, а тому дуже чутливий до будь-яких різких змін в кон’юнктурі. «Нове судно коштує мільйон доларів, і окупається воно через 8-10 років. У жодного з наших рибалок немає таких грошей», — каже він.

Соціальна напруженість в регіоні

Зупинка або скорочення рибного промислу в Азовському морі загрожують втратою не тільки флоту, а й кваліфікованих фахівців галузі. Зменшення зони вилову може призвести до скорочення числа робочих місць у риболовецьких компаніях, і відповідно — до ще більшого економічного занепаду Приазовського регіону.

За словами Андрія Чукліна, у України в Азовському морі залишилось понад 40 одиниць середньотоннажних суден. «Це тільки 400 осіб екіпажів, плюс обслуговуючий персонал, підприємства берегової обробки — разом, кілька десятків тисяч чоловік, яких при зупинці вилову риби потрібно буде якось працевлаштувати. Якщо не буде гарантій і пропозицій з боку держави, така ситуація може призвести до соціального вибуху в регіоні», — застерігає Андрій Чуклін. І додає, що в період складних взаємин з РФ усі кардинальні політичні кроки повинні бути максимально виваженими, щоб не завдати непоправної шкоди вітчизняній економіці.

Довідка

Вилов риби в Азовському морі забезпечує 40-45% всього українського рибного промислу (в середньому, 80-90 тис. т). На даний момент він регулюється договором між урядами України і РФ про співпрацю в галузі рибного господарства та угодою між Держкомітетом України з рибного господарства та рибної промисловості та Комітетом РФ з питань рибальства в Азовському морі.

Квоти на вилов риби в Азовському морі розподіляються між Україною і РФ протоколом засідання Українсько-Російської комісії з питань рибальства в Азовському морі. 24-26 жовтня 2017 року, між двома країнами був підписаний черговий протокол з рибальства на 2018 рік. Згідно з документом, загальний ліміт вилову риби для двох держав склав: хамси азовської 55 тис. т, тюльки — 70 тис. т, азовського бичка — 25, 2 тис. т. Понад 60% із загального ліміту відійшло Україні.

Зараз Держрибагентство України бере участь у підготовці чергового засідання Комісії.

Нагадаємо, 6 вересня РНБО ухвалив рішення про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і РФ, а 17 вересня президент України Петро Порошенко підписав указ про введення в дію цього рішення РНБО.