‘Українська зернова асоціація, яка об’єднує найбільших експортерів українських зернових, звернулася в Міжнародну торгову зернову коаліцію (IGTC) і Асоціацію торгівлі зерном (GAFTA) за підтримкою в суперечці з Індонезією, яка виставила українським постачальникам пшениці завищені вимоги по її обробці перед відправкою покупцям.
УЗА повідомила, що на засіданні генеральної асамблеї IGTC 27-28 листопада в Пекіні в.о. виконавчого директора асоціації Сергій Іващенко порушив питання про абсурдність вимог Індонезії, яка вимагає «просмажувати» українське зерно при температурі 70-80 градусів Цельсія протягом 10-20 хвилин.
Фітосанітарний комітет IGTC прийме рішення щодо спору України та Індонезії протягом найближчих двох тижнів. Оскільки це питання також перебуває на контролі GAFTA, то в українських трейдерів є перспективи для вирішення даної проблеми, вважають в УЗА.
УЗА в суперечці з Індонезією також заручилася підтримкою ADMMills, інституту досліджень ім. Макса Руберна (MRI) в Детмольді (Німеччина), який працює в сфері захисту здоров’я споживачів, а також Schuttmuhle Berlin — компанії Goodmills Germany Group, яка щорічно використовує близько 2,7 млн тонн зерна на європейських млинах. «Всі троє відзначили, що грибки Tilletia, які стали «причиною» такої вимоги, часто присутні в зерні по всьому світу, яке використовується для переробки на борошно. При цьому термічна обробка пшениці заради знищення грибків є невірним шляхом для їх усунення, оскільки в світі немає доводів ефективності такого методу», — повідомила УЗА.
Сергій Іващенко зазначив, що вимогу про прожарювання пшениці необхідно скасувати, оскільки термінали, через які здійснюється відвантаження зерна, не можуть її виконати — у них немає необхідного обладнання, як немає і можливості ізолювати такі великі маси зерна для його нагрівання. Крім того, на думку УЗА, прожарювання зерна призведе до негативного впливу на білок, що міститься в ньому, і клейковину: зерно потемніє, а первинні дослідження термічної обробки довели її неефективність.
«В УЗА вважають таку вимогу Індонезії нетарифним бар’єром, який призведе до зниження рівня конкуренції на ринку, підвищення цін і негативно вплине на міжнародну торгівлю між двома країнами», — йдеться в повідомленні УЗА.
Вимога індонезійської влади загрожує серйозно зіпсувати настрій українським експортерам зерна, оскільки ця країна стала одним з провідних його покупців. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, за 2017/2018 МР Індонезія посіла четверте місце в рейтингу найбільших імпортерів українських зернових з об’ємом закупівель в 375 млн доларів і часткою в 5,9%. А по пшениці за цей період Індонезія і зовсім стала покупцем №1, придбавши 13,3% від загального обсягу експорту цієї культури і обігнавши Єгипет — традиційного лідера в закупівлях цієї культури.
Експерти поки що губляться в здогадах, чому влада Індонезії вирішила опустити шлагбаум перед українськими виробниками. iAgro ще в квітні цього року писав, що російські виробники зернових активно тіснять українців в Південно-Східній Азії. Тоді як приклад наводився В’єтнам: Україна відкрила цей ринок для себе в 2014/2015 році, але потім в зерні був виявлений довгоносик, і закупівлі української пшениці були зупинені на 60 днів. Але в результаті пауза затягнулася на три роки, тоді як Росія активно продавала туди своє зерно. У числі країн-покупців, які потенційно може втратити Україна, експерти називали й Індонезію.
Однак заступник директора інформаційної компанії «ПроАгро груп» Марія Колесник сумнівається, що в даному випадку варто шукати «руку Москви». «Індонезія недавно висувала додаткові вимоги і до російського зерна. Навіть припинялися поставки їх пшениці», — уточнила вона.
Теоретично прожарювання пшениці можна було б провести на сушках, але для цього буде потрібно їх перенастроювання, що навряд чи буде доцільним, каже експерт зернового ринку ІА «АПК-Інформ» Андрій Купченко. І додає, що при підвищенні температури зерна, в першу чергу, відбувається зміна білкового комплексу — денатурація білка. Тому при сушінні рекомендована температура нагріву не вище 55 градусів Цельсія, а для насіннєвого зерна — не вище 48 градусів Цельсія. «При підвищенні температури зерно стає крихким, що призведе до збільшення зернової домішки», — сказав він.
Крім того, така обробка спричинить додаткові витрати для постачальників. Марія Колесник спрогнозувала, що після цієї процедури зерно може подорожчати на 5-8 доларів/тонна.
Прожарювання зерна в якості засобу фумігації не використовується, розповіла iAgro керівник Всеукраїнської громадської організації «Фумігаційна асоціація» Тамара Підберезняк. «Таке ніколи не практикувалося. Це абсолютно ніяка не фумігація, цей метод — надзвичайно дорогий, незручний і абсолютно нікому не потрібний», — сказала вона. І нагадала, що в минулому році Індія висувала вимогу проводити фумігацію зерна бромметилом, який в Україні не використовувався. Така вимога, за її словами, була викликана тим, що індійські імпортери хотіли закупити більш дешеве російське зерно. «Причина (ситуації з Індонезією, — ред.) — в торгових війнах», — вважає Підберезняк.