6 грудня Верховна Рада ухвалила законопроект №8450 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Яна Добідовська, заступник керівника проекту ЄС «Удосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», старший експерт з питань європейського законодавства, розповіла iAgro, чому цей законопроект важливий для українських споживачів і коли він запрацює.
Україна інтегрується в Європейський Союз, і ми маємо зобов’язання привести своє законодавство у відповідність до європейських вимог. Це означає, що Україна має запровадити такі ж норми щодо надання інформації споживачам про харчовий продукт, які застосовуються в ЄС. І прийнявши цей закон, ми виконали взяте на себе зобов’язання, передбачене Угодою про асоціацію України з ЄС.
Найважливіше – те, що законом запроваджуються прозорі та чіткі вимоги щодо інформації, яка надається споживачеві про харчовий продукт. Закон регулює, яким чином ця інформація повинна бути представлена, і в який спосіб. Закон стосується абсолютно всіх засобів надання інформації: і на етикетці, і в супермаркеті, і під час продажу продукту через інтернет. Зараз є дужк багато випадків, коли продукти продаються саме через мережу інтернет, і тому споживач має право отримувати всю інформацію про цей продукт заздалегідь. Закон стосується і закладів громадського харчування – на них також покладається обов’язок вносити в меню певну інформацію, якої зараз у нас не вимагається.
Після того, як закон почне діяти, споживач у нас буде більш захищений і більш проінформований, і він зможе зробити правильний для себе вибір: для когось важливішим буде склад продукту, для когось важливіше розуміти співвідношення ціни та складу, третьому – важливо знати, звідки цей харчовий продукт походить, або чи він розморожений, чи заморожений, або дефростований. Споживач буде робитиме більш свідомий вибір.
Ще одна складова закону – підвищення відповідальності за введення споживача в оману. Головна ідея цього закону – забезпечення правдивою і достовірною інформацією. І за порушення цієї вимоги на операторів ринку накладається досить значний штраф, який прив’язаний до розміру мінімальної заробітної плати і може сягати і 20-30 мінімальних зарплат. І це не 17 гривень, не 200, і навіть не 1000 гривень.
Також у законі є ще один важливий аспект: якщо маркування харчових продуктів, або надання інформації щодо них не відповідатимуть вимогам цього закону, то такі продукти вилучатимуться цілими партіями. Тобто, для оператора ринку, окрім штрафу, порушення законодавства буде мати і такі негативні фінансові наслідки.
Цей закон розроблявся за участі асоціацій великих виробників харчових продуктів, і в ньому міститься перехідний період – він набуде чинності одразу після опублікування, а почне діяти – через шість місяців після цього. На додаток до цього операторам ринку надається можливість використовувати попередньо надруковані етикетки – якщо вони виготовили їх ще до моменту прийняття закону, то матимуть право використовувати їх ще три роки.
Зазначу, що ті українські виробники, які експортують свої харчові продукти до країн ЄС, вже апріорі маркують свої продукти відповідно до вимог ЄС. А коли закон запрацює, українські споживачі отримуватимуть такий же обсяг інформації про харчові продукти, як і європейські споживачі.
Ось простий приклад, як закон працюватиме на користь українського споживача: в магазині ви бачите шинку, і думаєте, що вона зроблена з цільного м’яса, хоча насправді вона зроблена з пресованих шматочків м’яса. Так от закон вимагає, щоб у цьому випадку шинка обов’язково мала позначку, що вона вироблена саме зі сформованого м’яса. Або, наприклад, обов’язково має зазначатись на продукті, що він заморожений чи дефростований, або до нього додано води більше, ніж 5%.
Закон містить чіткий перелік інформації, яку оператор обов’язково має надати споживачеві, незалежно від того, хоче він надавати цю інформацію, чин ні. Також оператор ринку має розписувати інгредієнти, з яких складається продукт, і навіть якщо там 25 інгредієнтів, а для багатьох харчових продуктів необхідно зазначити ще й відсоток вмісту, і при цьому необхідно вказувати їх від більшого до меншого. Тобто, якщо в продукті 25% м’яса, а продукту рослинного походження – 50%, то оператор не може поставити м’ясо на перший рядок переліку інгредієнтів. Також до певних інгредієнтів є спеціальні вимоги – наприклад, алергени повинні бути виділені жирним шрифтом, і в законі чітко зазначені харчові продукти, які вважають алергенами. Крім того, закон також передбачає збільшення мінімального розміру шрифту, яким надається інформація на етикетці – він має бути не менше 1,2 мм, тоді як зараз – не менше 0,8 мм.
Загалом, прийнятий закон дозволить зробити продукти більш якісними і безпечними, тому що питання надання правдивої і повної інформації щодо харчових продуктів – це питання і якості, і безпечності.