Підприємства, що спеціалізуються на видобутку і переробці деревини, з 1 січня 2019 року мають використовувати нові національні стандарти, що визначають розмірно-якісні характеристики лісоматеріалів. Головна особливість нових нормативів в тому, що вони гармонізовані з європейськими, повідомило Державне агентство лісових ресурсів України.
Зокрема, якщо зараз деревина в Україні ділиться на три сорти — І, ІІ і ІІІ, і має ряд сортиментів (призначень), то з наступного року вона буде ділитися, як і в європейських країнах, на чотири класи якості — A, B, C і D.
Нові стандарти розробив Технічний комітет України по стандартизації листяних ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси», а затверджувалися вони держпідприємством «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості». Зокрема, розроблені і затверджені 8 стандартів (ДСТУ EN) класифікації за якістю для хвойних і листяних лісоматеріалів (ялина і ялиця; сосна; модрина та тис; дуб і бук; тополя; ясен, клен та явір), а також класифікації за розмірами для листяних і хвойних порід.
У зв’язку з цим з 1 січня 2019 року скасовуються всі стандарти, розроблені до 1992 року (переважно всі міждержавні ДСТУ), на заміну яким повинні бути введені європейські стандарти (EN), або в разі відсутності таких — міжнародні (ISO).
Держлісагентство повідомило, що на частину продукції лісогосподарських підприємств поки не існує ні європейських, ні міжнародних стандартів — деякі європейські норми в Україні нелегітимні, а деякі дійсні в Україні нормативні документи суперечать одне одному. Тому до кінця нинішнього року розробляються, уточнюються і затверджуються ще п’ять стандартів і дев’ять Технічних умов.
Щоб полегшити підприємствам перехід на нову систему стандартизації, були розроблені коригувальні форми, які будуть діяти також до кінця 2018-го.
Держлісагентство звертає увагу на деякі відмінності нової системи стандартизації від старої:
- в європейській системі стандартизації круглих лісоматеріалів прийняті 10 груп діаметрів, а не звичні для України три групи;
- групи діаметрів враховують лише обмір колоди по серединному діаметру в корі або без кори (за домовленістю зі споживачем);
- принцип класифікації в європейській системі не базується на призначенні сортиментів, в його основі — показники розміру і якості колоди: більший діаметр і менша кількість вад — вищий клас якості.
Згідно з рішенням Кабміну нові стандарти на деревину повинні були запрацювати ще на початку 2016 року, розповів iAgro Дмитро Карабчук, фахівець з питань лісового господарства міжнародної природоохоронної організації World Wide Fund for Nature (WWF). Майже трирічна затримка пояснюється тим, що Держлісагентство, відповідальне за подачу пропозицій по стандартам, не виконало свою роботу. Ситуація змінилася, коли були оприлюднені результати дослідження Earthsight — британської неурядової організації, після чого прем’єр-міністр Володимир Гройсман дав розпорядження побороти контрабанду лісу, а «Укрзалізниця» просто перестала перевозити деревину, що йде на експорт. «Таким чином лісників змусили все ж переглянути держстандарти старого зразка і гармонізувати їх з європейськими», — сказав Карабчук.
За його словами, проблема з експортом полягала в тому, що спекулянти експортували круглі колоди, які за радянськими стандартами класифікувалися як дрова, придатні хіба що до спалювання, тоді як за європейськими нормами ця деревина могла використовуватися для виробництва продукції. «Однак у українських лісівників не повинно бути проблем з переходом на нові стандарти, оскільки це не застало їх зненацька, і вони вже навіть готуються до нововведення», — вважає Дмитро Карабчук.
При цьому експерт лісової галузі Михайло Попков вважає, що впровадження нових стандартів ускладнить роботу всіх учасників ринку. За його словами, національні стандарти приймаються в інтересах лісового сектора країни, оскільки впливають на дуже багато аспектів державного управління та господарської діяльності: від вимірювання та обліку деревини до формування державної статистики та справляння рентної плати за використання деревоматеріалів.
І тому нововведення в обов’язковому порядку повинні узгоджуватися з усіма учасниками сектора. «В Україні таких стандартів немає. Під виглядом національних, сектору пропонується набір європейських, перекладених українською мовою. Україна до їх впровадження не готова. Наслідки цього рішення ніхто не прораховував, проте, очевидно, що вони будуть різнопланові і негативні», — говорить Попков.