Єврокомісія оприлюднила прогноз ЄС з сільського господарства на 2018-2030 роки («EU agricultural outlook for markets and income 2018-2030»). У документі, опублікованому 6 грудня представлені середньострокові прогнозні показники по основним ринкам сільськогосподарської продукції Євросоюзу.

Прогноз спирається на те, що нинішня сільськогосподарська і торгова політика ЄС залишиться незмінною, дійсні кліматичні тенденції — збережуться (виключаючи екстремальні явища), а збоїв на ринках — наприклад, через епідемії в тваринництві або торгових заборон — вдасться уникнути. Також в документі враховано заборону Росії на імпорт сільгосппродукції і продуктів харчування, який, як очікується, буде діяти до кінця 2019 року.

У ньому використані макроекономічні припущення, які включають середньорічну ціну на нафту марки Brent в межах 80-85 доларів США за барель в період 2022-2027 років, з подальшим зростанням ціни в 2030 році до 92 доларів США за барель.

На думку аналітиків Єврокомісії, обмінний валютний курс в середньостроковій перспективі буде зростати помірно, досягнувши 1,20 дол. США/євро до 2030 року. Економічне зростання в ЄС до 2020 року очікується на рівні 1,7%, а наступне десятиліття буде супроводжуватися щорічним приростом близько 1,5%.

З огляду на наявність зони вільної торгівлі між Євросоюзом і Україною, в окремих розділах прогнозу згадується і наша країна.

При розгляді тарифної війни між США і Китаєм. За оцінками експертів ЄК, в разі введення додаткових мит з боку КНР експорт соєвих бобів з США знизиться в середньому на 10 млн т або 27,4% з відповідним зростанням цін на сою у виробників. Зміни в світовій торгівлі соєю будуть відносно невеликі (-3 млн т або 1,9%). Обсяги експорту сої з Бразилії та Аргентини, а також інших країн (Канада, Парагвай і Україна) збільшуються на 1% в кожній країні.

У розділі «Зернові». Європейські експерти очікують зростання виробництва кукурудзи на світовому ринку на 2% в порівнянні з минулим роком, до 1 074 млн т, через несприятливі умови та високу врожайність у США, а також — в Україні, де очікується новий рекорд по врожаю цієї культури.

У прогнозі врожайності пшениці Україна визнається основним конкурентом ЄС на цьому ринку. Очікується, що традиційні країни-виробники — США, Австралія і Канада — стабілізують свій експорт. Тим часом, РФ, Україна і Казахстан продовжать збільшення експортних обсягів по пшениці, що обумовлено великими інвестиціями у виробництво та логістику.

У розділі «М’ясо птиці». Імпорт м’яса птиці в ЄС в 2017-2018 роках скоротився через обмеження на постачання з Бразилії, яка традиційно є джерелом більш як половини європейського імпорту. Це сталося після того, як в бразильській системі контролю безпеки харчових продуктів були виявлені «дірки». Ці поставки були частково замінені імпортом з України, Таїланду і Чилі.

Agro також вибрав основні тези прогнозу Єврокомісії за окремими напрямами і сегментам аграрного ринку.

Про загальні тенденції

Сільське господарство буде як і раніше грати важливу роль в ЄС, але до 2030 року відбудеться незначне скорочення землекористування і продовжиться відтік робочої сили. Європейці стануть більш вимогливими до споживаної їжі, що, з одного боку, стимулюватиме додану вартість у виробництві (наприклад, локальних, органічних або інших сертифікованих продуктів), а з іншого — необхідність переключатися між різними категоріями продуктів харчування. Зниження споживання м’яса, хліба і цукру компенсує зростанням споживання рослинних білків.

Кліматичні зрушення вдасться компенсувати лише частково — наприклад, за допомогою точного землеробства. Нові технології дозволять незначно наростити врожайність. Велика частина європейської продукції буде споживатися всередині самих країн-виробників.ЄС отримає ринкову частку на деяких експортних ринках (наприклад, для молочних продуктів), одночасно зіткнувшись з додатковим тиском з боку імпорту відносно окремих продуктів (наприклад, яловичини).

Про використання сільськогосподарських земель

Загальне аграрне землекористування в ЄС продовжить скорочуватися, хоча і трохи повільнішими темпами, ніж за останнє десятиліття — до 2030 року його обсяг складе 175,5 млн га. Зменшаться, в основному, площі під зерновими та багаторічними культурами, а також пасовища. Кількість земель, які використовуються для інших орних і олійних культур, стабілізується, в той час як площа землі, використовуваної для вирощування кормових культур, трохи збільшиться. Хоча загальне використання сільськогосподарських земель скоротиться, збільшення врожайності забезпечить загальне зростання виробництва.

Про ринок цукру

Споживання цукру в ЄС знизиться на 5% і складе до 2030 року 17,7 млн ​​т; причини — тренд на здоровий спосіб життя і зміни в споживчих перевагах. Виробництво цукру в Євросоюзі до 2030 року буде на рівні 19,3 млн т, що на 0,7 млн ​​т вище обсягів 2018 році. Основними факторами, що впливають на ринок, є зниження врожаю в поєднанні зі зменшенням площ під цукровим буряком. Такий рівень виробництва дозволить Європейському союзу залишатися чистим експортером цукру на світовому ринку, де домінує Бразилія.

Про ринок зернових

Виробництво зернових в ЄС до 2030 року продовжить рости до 324,7 млн т, що вище показника 2018 року на 37,8 млн т, або на 13,2%. Цей ріст обумовлений невеликим збільшенням попиту на корми (зокрема, на кукурудзу), збільшенням обсягів експорту (прогнозується зростання до 2030 року на 14,6 млн т, або 45%, до 46,6 млн т) і зростаючим значенням промислового використання зернових. Єврокомісія очікує, що ціни на пшеницю залишатимуться досить стабільними і складуть в кінці прогнозного періоду близько 180 євро/т при врожайності в 6,4 т/га.

Про ринок олійних

ЄК не очікує значного зростання показників по вирощуванню ріпаку. Підстави — перегляд політики в сфері біопалива після 2020 року і обмежений зростання попиту на корми. За оцінками експертів Єврокомісії, виробництво ріпаку до 2030 року виросте до 22,8 млн т, тобто тільки на 3,1 млн т (16%) у порівнянні з 2018 роком.

Внутрішнє виробництво сої в ЄС буде наростати, хоча і повільнішими темпами, ніж в останні кілька років. Показники по виробництву сої в цей період очікуються на рівні 3,8 млн т (+1 млн т, або 37%). ЄС очікує високий попит на білкові культури як для кормів, так і для споживання людиною. Сприятливе політичне середовище сприятиме подальшому зростанню виробництва соєвих бобів і білкових культур. Це, поряд з поліпшеннями врожайності, призведе до подальшого збільшення виробництва олійних культур в ЄС, однак, з малою часткою 1,4% від загальної площі посівів. Врожайність ріпаку до 2030 року буде близько 3,4 т/га, а сої — 3 т/га.

Про кормові культури

Попит на корми (з сільськогосподарських культур і з пасовищ) у прогнозний період повинен вирости, незважаючи на змішані тенденції в тваринництві. Загальне споживання кормових культур в 2030 році може досягти 275 млн т для трьох видів комбікормів (з низьким, середнім і високим вмістом білка). Споживання кормових з низьким вмістом білка (в основному, пшениці і крупи) буде рости менш різко, ніж два інших. Підвищений попит на корми від місцевих виробників, які не містять ГМО, і органічних культур буде позитивно стимулювати внутрішнє виробництво кормів.

Про ринок молока і молочних продуктів

Зростаючий світовий попит на імпорт, обумовлений зростанням населення (особливо в Африці) і зростанням доходів, сприятиме збільшенню споживання молочних продуктів. Більше уваги буде приділятися продуктам з доданою вартістю, для яких у ЄС є явна конкурентна перевага. Крім того, переваги споживачів щодо диференційованих продуктів (наприклад, органічних, що не містять ГМО, пасовищних, місцевих і т.д.) Будуть стимулювати розробку альтернатив традиційним виробничим системам.

ЄС може забезпечити близько 35% зростання світового попиту на молочні продукти протягом прогнозованого періоду. Очікується, що експорт ЄС сиру, масла, сухого знежиреного молока, цільного сухого молока та сухої молочної сироватки буде рости в середньому приблизно на 330 тис. т в перерахунку на молоко в рік (в основному, на сир, сироватку і сухе знежирене молоко). Паралельно буде потрібно близько 900 тис. т додаткового молока в рік, щоб задовольнити зростання внутрішнього споживання в ЄС «традиційних» молочних продуктів (в основному, сиру). На цьому тлі ЄК очікує, що споживання саме молока в ЄС продовжить знижуватися.

Про ринок м’яса

До 2030 року виробництво м’яса в ЄС залишиться на рівні 47,7 млн т. Це буде обумовлено змінами в споживчих перевагах, в експортному потенціалі, прибутковості і, зокрема, зміни в молочному секторі. Хоча загальне споживання м’яса в Євросоюзі зменшується, все одно 90% виробленого м’яса буде споживатися країнами-членами організації.

Виробництво яловичини відновилося з 2015 року після трьох років скорочення поставок і з відновленням молочного стада. Проте, виробництво, ймовірно, знову знизиться під впливом скорочення чисельності корів, низьку прибутковість, зниження попиту на яловичину і сильну експортну конкуренцію. Очікується, що ціни впадуть в першій частині прогнозного періоду і стабілізуються до 2030 року.

У міру скорочення споживання свинини в ЄС, Єврокомісія в 2019-2030 рр. очікує поставку великих обсягів на світові ринки, в основному в Китай, незважаючи на жорстку конкуренцію з боку США і Бразилії.

М’ясо птиці є єдиним видом м’яса, щодо якого очікується значне збільшення виробництва і споживання (приблизно на 4% між 2018 і 2030 роками). З огляду на зростання світового попиту на м’ясо птиці, ЄС наростить обсяги експорту завдяки підвищенню вартості різних видів м’яса птиці і субпродуктів.