З 1 січня 2019 року в Україні почнуть діяти нові національні стандарти якості деревини, гармонізовані з європейськими, а всі нормативи, введені до 1992 року, скасовуються. Експерт галузі Михайло Попков розповів iAgro, які негативні наслідки від введення нових стандартів він бачить, і чому вони, на його думку, створять безліч проблем на ринку.

Національні стандарти приймаються в інтересах лісового сектора країни і в обов’язковому порядку узгоджуються з усіма його учасниками. В Україні таких стандартів немає. Під виглядом національних сектору пропонується набір європейських стандартів, перекладених українською, які впроваджуються келійно.

Україна до їх впровадження не готова, в зв’язку з чим головним підсумком проведеної кампанії буде хаос у всіх видах діяльності, пов’язаних з класифікацією, обліком, вимірюванням деревини і т. ін., і цей хаос негативно вплине на роботу всіх сегментів лісового сектора. Наслідки такого рішення ніхто не прораховував, проте, очевидно, що вони будуть різнопланові й негативні.

Стандарти впливають на дуже багато аспектів державного управління та господарської діяльності: від вимірювання та обліку деревини до формування державної статистики та справляння рентної плати за використання деревини. Складнощі виникнуть у всьому і, за моїми оцінками, для багатьох учасників ринку вони будуть критичні. Наприклад:

• у зв’язку з переходом на вимірювання по серединному діаметру зросте трудомісткість обліку деревини і собівартість лісозаготівель;
• з тієї ж причини споживачі деревини позбудуться можливості контролю обсягу поставок;
• переведення техсировини для виробничо-технічних потреб (ВТП) в категорію колод призведе до колапсу при нарахуванні рентної плати та зробить нерентабельними рубки в усихаючих і низькоякісних лісах;
• виникнуть складнощі в торгівлі, пов’язані як з формуванням партій і лотів, так і з хаотичними коливаннями цін;
• численні складнощі виникнуть і в ході всіх видів обліку деревини, включаючи державний і електронний;
• особливо підкреслю, що з’являться розбіжності в зв’язку з невідповідністю чинної методики матеріально-грошової оцінки лісосік і новою системою класифікації заготовленої деревини.

Що стосується проблеми зловживань, то анонсований перехід на нові стандарти швидше збільшить корупційні ризики при торгівлі деревиною на внутрішньому ринку. На зовнішній торгівлі він мало позначиться через мораторій на експорт ділової деревини (колод і балансів). Нові стандарти не гармонізовані з митної класифікацією і продовжують іменувати дровами деревину, використовувану в плитному виробництві, тому можливості пересортиці не виключені.

В цілому здійснюваний Держлісагентством перехід «на нові національні стандарти якості деревини, гармонізовані з європейськими» є яскравим прикладом дискредитації дійсно необхідних реформ. Стимулом для переходу на нові стандарти є не інтереси галузі і країни, а тиск Кабміну. Розроблені відомством коригувальні таблиці свідчать лише про бажання втиснути звичні ГОСТи в єврообкладинку і зберегти в структурі лісосічного фонду якомога більше деревини з грифом «дрова», за які практично нічого не треба платити державі.

При цьому в рамках проекту FLEG (Forest Law Enforcement and Governance, Правозастосування й управління в лісовому секторі – проект, спрямований на боротьбу з порушеннями в лісовому секторі) у 2013-2015 роках було проведено комплекс робіт із підготовки нових стандартів і полегшення їх впровадження:

• розроблено та винесено на широке обговорення проект єдиного для України документа, що враховує як європейські вимоги класифікації деревини, так і національні реалії її вимірювання;
• підготовлено інструкцію, що полегшує перехід на нові стандарти;
• проведено пілотний експеримент з перевірки проекту в умовах реального виробництва.

Паралельно рекомендувалося змінити форми статистичного обліку деревини та норми податкового законодавства, які регламентують нарахування рентної плати за її використання.

Усі ці роботи і рекомендації були проігноровані Держлісагентством. Результат – втрата чотирьох років (Кабмін схвалив постанову про перехід на європейські стандарти ще в 2014 році, а Держлісагентство видало аналогічний наказ лише 30 жовтня 2018-го), і нинішній реформаторський поспіх з цілком прогнозованими наслідками.