4 квітня

В Україні запрацювала нова система контролю якості і безпеки продуктів харчування — замість Держспоживінспекції та Санепідемстанції перевірками стали займатися представники Держспоживслужби, створеної ще в 2014 році. До 4 квітня інспекцій не проводилося, оскільки діяв мораторій на перевірки бізнесу. А після — набув чинності закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я і благополуччя тварин», яким перевірки були легалізовані.

25 березня, 14 травня

25 березня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення про підвищення антидемпінгових мит на добрива російських виробників — для компанії «Дорогобуж» мито збільшене до 29,25% (раніше — 20,51%), для інших експортерів і в цілому для Росії — 42, 96% (раніше — 36,03%). В результаті цього російська компанія «Єврохім» оголосила про продаж дочірньої компанії «Агроцентр ЄвроХім-Україна», яка займалася продажами добрив на українському ринку.

14 травня президент Петро Порошенко затвердив рішення РНБО про санкції проти російських компаній. Всього в списку було 756 компаній, серед яких 10 — виробники і постачальники добрив на український ринок. У перелік потрапили російський «Єврохім» і його українська «дочка» «Агроцентр ЄвроХім-Україна», «Невинномиськ Азот», Новомосковський «Азот», «Апатит», російська «ФосАгро» і її місцева структура «ФосАгро-Україна», російські «Дорогобуж» і «Уралхім», а також українська компанія «Агроцентр Україна».

Євген Сігал

Червень

У лютому 2018 року Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів виявила великий смітник тушок загиблих птахів поблизу філії компанії «Агромарс» — підприємства «Гаврилівський птахівничий комплекс».

6 червня ГПУ і Нацполіція затримали власників агрохолдингу «Комплекс Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата») Євгена Сігала і його дружину Марину за підозрою в порушенні компанією правил екологічної безпеки і санітарних норм. Збиток, нанесений навколишньому середовищу в результаті їх дій, був оцінений в 253 млн гривень. 12 червня Печерський районний суд Києва відпустив Марину Сігал під заставу в 90 млн гривень, а Євгена Сігала і директора філії компанії Івана Зозулю під знижену заставу — по 5 млн гривень за кожного.

1 липня

Почав діяти новий стандарт ДСТУ 3662 до: 2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови», який встановлює стандарти для молока сортів «екстра», «вищий» і «перший». У той же час було продовжено до 1 січня 2020 року дію стандарту для молока гатунку «другий», що дозволило переробним підприємством ще протягом півтора року приймати молоко від населення.

Липень

Китай схвалив перелік з 24 українських підприємств, яким дозволено поставляти соняшниковий шрот в Піднебесну. До цього моменту виробники пробивали дорогу на ринок Китаю протягом чотирьох років. Українським переробникам соняшника належить близько 60% світового ринку соняшникового шроту.

22 серпня

Набуло чинності рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), згідно з яким мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, що діє в Україні вже 16 років, визнаний таким, що порушує права людини. Воно було прийнято в рамках так званої справи «Зеленчук і Цицюра проти України». Суд постановив, що держава не забезпечила справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та майновими правами заявників. Разом з тим, дане рішення ЄСПЛ не є прямою директивою про негайне зняття земельного мораторію.

1 вересня

Верховна Рада, ухвалюючи держбюджет на 2018 рік, скасувала відшкодування ПДВ при експорті сої. Ці зміни в Податковий кодекс отримали назву «соєві правки». Прийнята парламентом норма викликала протест аграрних асоціацій і виробників, які порахували, що таким чином переробники олійних хочуть добитися вигідніших для себе цін на сировину. Обурені «келійним» прийняттям «соєвих правок», виробники боролися за їх скасування, в тому числі і шляхом вуличних акцій, але в результаті їм вдалося домогтися лише компромісного варіанту — повернення ПДВ при експорті сої було відновлене, але тільки для виробників першої ланки, які їх вирощують і самі ж експортують.

5 вересня

Компанія Bayer запустила в Житомирській області найбільший в Україні завод з виробництва насіння кукурудзи традиційної селекції. Будівництво заводу було розпочато ще в 2014 році американською компанією Monsanto — до її злиття з Bayer. Інвестиції в будівництво заводу склали 200 млн доларів.

19 вересня

Парламент на початку нового маркетингового року на ринку цукру скасував держрегулювання цієї галузі, яке діяло в Україні з 1999 року. Скасування торкнулося мінімальних цін на цукор для внутрішнього ринку, а також квотування його виробництва.

Закон № 2518-VIII «Про визнання таким, що втратив силу Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» набув чинності 19 вересня.

19 жовтня

Технічний комітет 170 «Зернові культури та продукти їх переробки» опублікував проект нового національного пшеничного стандарту для громадського обговорення.

У проекті враховані пропозиції експертів профільних асоціацій, трейдерів і експортерів. У стандарт включені три класи продовольчої пшениці і один клас — непродовольчої. У документі також вперше введені показники якості: вміст зерна, пошкодженого клопом-черепашкою, і сила борошна за одиницями приладу альвеографом.

Як стверджують розробники, це дозволить формувати партії зернових, відповідні експортним нормативам, і заготовлювати зерно з високими хлібопекарськими властивостями на внутрішньому ринку.

Вересень-листопад

The Saudi Agricultural & Livestock Investment Co. (SALIC), яка спеціалізується на інвестиціях в сільгоспвиробництво, придбала проблемний український агрохолдинг «Мрія».

Перше повідомлення про наміри з’явилося в пресі 11 вересня, на наступний день домовленість була підтверджена офіційно на зустрічі нових інвесторів з президентом України Петром Порошенко, який назвав цю угоду унікальною.

Про закриття угоди, що включає всі об’єкти інфраструктури, технічний парк, а також компанії з правом оренди земельного банку, компаніями було оголошено 5 листопада.

Дана угода є найбільшим контрактом в сільськогосподарському секторі за всю історію незалежності України. Після об’єднання активів земельний банк SALIC в Україні становить 210 тис. га.

20 листопада

Агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП) підписав угоду про придбання 90,68% акцій словенської компанії Perutnina Ptuj.

Perutnina Ptuj — вертикально інтегрована компанія в Південно-Східній Європі. Володіє потужностями з вирощування бройлерів в Словенії, Хорватії, Сербії, Боснії і Герцеговині. Веде діяльність в 22 країнах, штат — 3,5 тис. співробітників в восьми країнах. У Словенії компанія обробляє 4 тис. сільськогосподарських угідь.

У МХП вважають, що ця покупка принесе компанії додаткову вартість і посилить її позиції в якості глобального гравця. А Perutnina Ptuj отримає стратегічного і довгострокового інвестора.

Листопад

Антимонопольний комітет України визнав ДП «Артемсіль» монополістом на ринку солі і наклав на підприємство понад 13 млн грн штрафу. Як сказано у висновку комітету, його розслідування показало, що «з січня 2015 по березень 2017 рр. ДП «Артемсіль» займало монопольне (домінуюче) становище на ринках первинної реалізації солі для промислової переробки і солі кухонної».

В АМКУ стверджують, що компанія застосовувала різні ціни для покупців за договорами купівлі-продажу і дилерів по дилерським контрактам, а також безпідставно не укладала договорів купівлі-продажу солі з потенційними замовниками.

Максим Мартинюк

22-28 листопада

22 листопада Верховна Рада відправила у відставку міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Кутового. Питання його відставки парламент не міг розглянути півтора року. Формально залишаючись міністром, Тарас Кутовий на робочому місці з моменту написання заяви не з’являвся.

28 листопада Максим Мартинюк був призначений в.о. міністра аграрної політики та продовольства.

25 -26 листопада

25 листопада в районі Керченської протоки спецназом РФ були захоплені три українських військових катери, які здійснювали морський перехід з порту Одеса в порт Маріуполь.

У ніч на 26 листопада було екстрено скликано засідання РНБО, на якому було запропоновано ввести воєнний стан. 26 листопада ВР схвалила введення воєнного стану в 10 областях України на 30 днів.

Будь-яке загострення в Керченській протоці може призвести до того, що обсяги перевалки аграрних вантажів через порти Бердянськ і Маріуполь будуть вимушено скорочені, а потоки перенаправлені в порти Одеси. Крім того, подальша ескалація напруженості в регіоні загрожує втратою Азовського рибальського флоту України, скороченням рибного промислу і звільненням кваліфікованих фахівців галузі.

Вересень-грудень

Підсумком осінньої збиральної кампанії став історичний максимум по валовому збору зернових — 70,1 млн т. Для порівняння: роком раніше було зібрано 62 млн тонн, а попередній рекорд — урожай 2016 — склав 66 млн тонн. Рівно половина цьогорічного врожаю доводиться на кукурудзу — її намолочено 35,5 млн тонн. Пшениці зібрано 24,5 млн тонн, ячменю — 7,3 млн тонн, жита — 0,41 млн тонн, гречки — 0,13 млн т.

За прогнозом Мінагропроду в 2018/2019 маркетинговому році Україна відправить на експорт 47,2 млн тонн зерна (у 2017/2018 МР було експортовано 39,9 млн тонн).

Грудень

Індонезія зажадала проводити обов’язкову термообробку пшениці до завантаження при її експорті з України в Індонезію з 1 січня 2019 року. Ця вимога стосується тих партій зерна, які заражені спорами видів Tilletia. Індонезійське Агентство по сільськогосподарському карантину хоче залишити за собою право відхиляти будь-який вантаж пшениці, в якому виявить живих шкідників, а імпортер цього вантажу не зможе забезпечити відповідну обробку.

Українська зернова асоціація у відповідь запропонувала проводити «прожарювання» українського зерна вже на індонезійській території. Вагомих аргументів два. Перший — в Україні, на відміну від Індонезії, відсутні промислові потужності для такої обробки, а другий — навіть після «підсмажування» на українській території залишкові спори грибка в зерні за час транспортування по морю заново розмножаться, що зведе нанівець всі зусилля по знезараженню.

20 грудня

Парламент в дев’ятий раз продовжив мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Термін продовження — знову на рік, до 1 січня 2020-го.

Депутати підтримали законопроект №9355-5 «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель», який рекомендував прийняти Комітет аграрної політики та продовольства України. «За» проголосував 231 парламентарій. Положення прийнятого документа не тільки продовжують мораторій, але і зобов’язують уряд до 1 березня 2019 року розробити і внести на розгляд ВР проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення — саме він тепер позначений головною умовою відкриття ринку землі в Україні.

Всього до розгляду було представлено 16 законопроектів, які відрізнялися датою зняття обмежень — від 22 квітня 2019 до 1 січня 2030 року.

Протягом року

В Україні почали працювати міжнародні зернові трейдери Agrocorp international Pte (Сінгапур), GrainCorp (Австралія) і Marcoрolo Commodities SA (Швейцарія). Перші дві компанії заснували українські офіси «Агрокорп Україна», «ГрейнКорп Україна», а у Marcoрolo це в планах. Японська Sumitomo Corporation увійшла на ринок через придбання 51% української компанії «Спектр-Агро», яка займається дистрибуцією засобів захисту рослин, добрив, мікродобрив, насіння і сільгосптехніки. «Спектр-Агро» на момент придбання мала 19 представництв в більшості областей України, клієнтура — 3,5 тис. агровиробників.

Протягом року

«Укрзалізниця» змінила свою політику щодо перевезення зернових вантажів. У квітні керівництво залізничної компанії спробувало обмежити вивезення зерна з малодіяльних станцій, представивши список із 177 таких станцій. Боротьба представників аграрного ринку та УЗ тривала весь рік, до кінця якого залізниця вийшла переможцем, направляючи 90% своїх вагонів тільки на сім десятків найбільших елеваторів, які можуть вантажити зерно цілими маршрутами — по 54 вагони.

Разом з тим, протистояння перевізника і вантажовідправників спонукало включитися у вирішення проблеми чиновників найвищого рівня. Зокрема, був створений був створений міжвідомчий штаб з вирішення логістичних проблем, до якого увійшли представники Мінінфраструктури, Мінприроди, Держекоінспекції, Антимонопольного комітету, ДФС, «Укрзалізниці», Адміністрації морських портів України, депутати Верховної Ради, а також аграрні асоціації і великі компанії-зернотрейдери. Перше засідання штабу відбулося 30 жовтня.