iAgro завершує передноворічну серію підсумкових інтерв’ю з першими особами Міністерства аграрної політики та продовольства України. Виконуючий обов’язки міністра агрополітики Максим Мартинюк розповів про природу рекордного врожаю, методи вирішення логістичних проблем при експорті зерна і планах на майбутнє – галузі й своє власне.

Наприкінці листопада Кабмін призначив вас т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства України. Вітати чи співчувати?

Покладання обов’язків міністра – це формальна вимога у зв’язку з голосуванням Верховною Радою за відставку попереднього керівника міністерства. Так що пропоную обійтися з цього приводу взагалі без емоцій.

Назвіть топ-3 подій 2018 року в аграрній сфері України або світу

У світі – торговий конфлікт КНР-США і всі похідні від нього, в першу чергу – зміна вектора аграрної торгівлі країн Латинської Америки. В Україні – оновлення рекорду врожаю, закріплення переходу на нову систему підтримки агросектору та запуск електронних земельних торгів.

Фінальний результат врожаю в 70 млн тонн – це збіг обставин, в тому числі і погодних, або прогнозований підсумок системного послідовного розвитку технологій в українському сільському господарстві?

І те, і інше.

В якому співвідношенні?

Думаю, 60:40 на користь погоди. Ніякі технології не в змозі були врахувати і попередити ту рекордну кількість абсолютно несподіваних погодних факторів, які були в цьому році: ідеальна перезимівля озимих, затяжна зима аж до кінця квітня, температурні рекорди травня, потім посуха, потім дощі…

Аграрні статті в бюджеті 2018 року в грудні були штучно зменшено на 2 млрд гривень. Це сталося через серйозну незатребуваність грошей з боку аграріїв?

Скорочення відбулося за програмами інших міністерств – частково через незатребуваність коштів, частково – з причин невиконання плану зовнішніх надходжень, через що виникла необхідність стабілізувати бюджет.

Але ж держпідтримка не була вибрана повністю? Який загальний показник?

Він різниться в залежності від напрямку. Там, де програми були знайомі сільгоспвиробникам – наприклад, компенсація вартості сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва, показники близькі до максимальних. За новими напрямами був природний період побоювань, спостережень, притирання – цим і пояснюється невисока динаміка. Але близько 4 млрд гривень в галузь надійшло.

Колапс зернової логістики традиційно виникає восени на піку експорту останні років п’ять. В цьому році вперше почав працювати міжвідомчий штаб з вирішення цієї проблеми. Учасники ринку говорять про його роботу несподівано позитивно. Розкажіть – у чому конкретно полягало завдання і робота штабу?

Ви праві в тому, що логістичні проблеми при експорті зерна не разові, а сезонні. Але в цьому році ми маємо справу з рекордним урожаєм і, відповідно, рекордним експортом і рекордним навантаженням на всю транспортну інфраструктуру – це стало зрозуміло вже у вересні. Тому і було вирішено відпрацьовувати проблеми, що виникають, централізовано і в оперативному режимі. Засідання штабу проводилися двічі на тиждень в Мінагрополітики. Збиралися представники компаній, асоціацій, керівництво «Укрзалізниці», по скайп-зв’язку – керівники портів і регіональних залізниць, та розбирали буквально кожен конкретний випадок: де що застрягло і як зробити так, щоб поїхало. І якщо на старті роботи штабу мені приносили зведення про проблеми, що накопичилися обсягом у цілу папку, то через пару місяців їх перелік уміщався на одному аркуші. Безумовно, мало місце природне зменшення щомісячних обсягів експорту, але і всі сторони процесу стали більш дисциплінованими. Не вдаючись у подробиці, скажу, що не всі проблеми були на боці «Укрзалізниці».

Чому головою штабу призначено вас, адже логічніше було б бачити на цій посаді представника транспортного відомства?

Спочатку сільгоспвиробники позиціонувалися як постраждала сторона і, можливо, на рівні Кабміну вважають логічним, що процес вирішення їх проблем очолить людина, яка в силу посади зобов’язана відстоювати інтереси аграріїв. Але повторюся, що логістичні проблеми точно не зводяться до парадигми «хороші трейдери – поганий залізничний монополіст». І абсолютно точно, що штаб не є вирішенням всіх системних проблем, що нагромадилися в цій сфері.

Якщо ранжувати підлеглі Мінагро ЦОВВ – Лісгосп, Рибагенство, Держгеокадастр, Держспоживслужбу, то яка ділянка була найбільш проблемною?

Давайте я краще назву ділянку, результатами роботи якого найбільш задоволений. Це сфера земельних відносин та рибгосп. У Держгеокадастра була рекордна за концентрацією кількість глобальних завдань: передача у власність об’єднаних територіальних громад понад 1,5 млн га сільгоспземель, проведення вперше з 1995 року нормативної грошової оцінки 35 млн га землі, запуск електронних земельних торгів. Всі вони були виконані. А Держрибагентство в цьому році перейшло з режиму «виживання» в режим «розвиток галузі», і це вилилося в +60% до обсягів вилову у Чорному морі, +7% обсягів виробництва товарно-харчової рибної продукції, приріст показників зариблення, розширення його географії. Припускаю, що частина цієї динаміки пояснюється обіленням галузі, що є окремим бонусом.

Якщо говорити про рибгоспи – на вашу думку, наявна ситуація на Азові вирішується, чи це нова реальність, яку треба прийняти? Якщо друге, то які трансформації вона викличе в АПК?

Високі ризики зберігаються, та нині не можна спрогнозувати, який вплив вони матимуть на галузь, обсяги та режим вилову. Що стосується експорту сільгосппродукції, то питома вага портів Азова в зерновій перевалці – близько 5%. Це не критичний масштаб, однак перенаправлення і концентрація потоків посилить і без того високе навантаження на транспортну інфраструктуру.

Опишіть, як позначився воєнний стан, термін якого закінчився 26 грудня, на аграрному секторі. Складається враження, що галузь його не помітила.

Для АПК грудень – період міжсезоння, низької ділової активності, і в цьому контексті вплив ВС дійсно був мінімальним. Ми фіксуємо підвищення вартості фрахту і страхових премій для суден, що прямують в Азов. Я чув оцінку дельти у 3-5 доларів на тонні вантажу вже через кілька днів після Керченського конфлікту. Але це пов’язано не з самим режимом воєнного стану, а з ризиком повторення недружніх дій з боку Росії, що і стало причиною його введення.

Дайте пораду потенційному інвестору, який планує вкласти гроші в українське сільське господарство.

Не йти шляхом найменшого опору – я маю на увазі класичні проекти в рослинництві з річним циклом виробництва, орієнтовані на експорт commodity. Дивіться ширше – органіка, лікарські трави, закладання горіхових садів, тваринництво. Тут відкриваються набагато більш широкі та вигідні перспективи. Плюс – Кабмін заклав довгострокові програми підтримки цих напрямків і забезпечить їх послідовність.

Чи відчуваєте ви особисту відповідальність за просування в Україні земельної реформи, враховуючи, що ви є одним з розробників її концепту, який уряд подає як базовий?

Я прихильник ринку в силу особистих переконань. В силу посадових обов’язків я повинен розробити таку модель, яка стимулює розвиток галузі і попередить можливі ризики. Але я не зводжу земельну реформу до прийняття закону «Про обіг земель». Ми робимо послідовні кроки у напрямку до ринку: посилили захист Державного земельного кадастру, перевівши його на систему блокчейн, уточнюємо дані про земельні ділянки, забезпечили взаємообмін з даними реєстру речових прав Мін’юсту, зробивши тим самим заслін від рейдерства, домоглися ефективної передачі земель держвласності в оренду, запустили електронні торги. Навіть передача сільгоспземель з державної у комунальну власність ОТГ – що це, як не елемент земельної реформи? Паралельно займаємося тим, що розвінчуємо ті міфи, які накопичилися в суспільстві і політикумі за 25 років системних усвідомлених залякувань.

Оцініть за 10-бальною шкалою ймовірність зняття мораторію з 1 січня 2020 року.

Не візьмусь прогнозувати. Занадто багато змінних в політичній кон’юнктурі. Кабінет міністрів перебуває на фінальному етапі своєї каденції, яка завершиться після парламентських виборів восени 2019 року.

Чим ви займетеся після цього?

Радикально змінювати рід занять не буду. В агросекторі і в економіці в цілому залишається багато завдань, які потрібно вирішувати. Є розуміння, як це зробити, і я планую його реалізувати.